Сім кроків до ЄС: наскільки Україна готова до звіту Єврокомісії щодо виконання реформ

. Президент Володимир Зеленський, спікер Руслан Стефанчук та прем'єр Денис Шмигаль підписали спільну заяву щодо повноцінного членства України у ЄС. Фото: ОПУ

22 червня Єврокомісія надасть Україні усну оцінку щодо виконання семи євроінтеграційних рекомендацій, повідомила прессекретарка Європейської комісії Ана Пісонеро. Минулими вихідними Верховна Рада ухвалила низку нових євроінтеграційних законопроєктів. Наскільки Україна готова до звіту ЄС — розповідає Суспільне.

28 лютого 2022-го президент України, прем’єр та спікер Верховної ради підписали заявку на членство України у Європейському Союзі. 17 червня Єврокомісія її погодила та дала сім рекомендацій — що треба виконати Україні, щоб стати членом ЄС. Рекомендації наступні:

  1. Реформа Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
  2. Реформа Конституційного Суду.
  3. Антикорупція — призначення керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
  4. Боротьба з відмиванням коштів.
  5. Антиолігархічна реформа.
  6. Ухвалення закону про медіа.
  7. Завершення реформи законодавства щодо нацменшин.

"Україна розпочала виконання рекомендацій ще минулого року. Проте вже середина 2023-го і лише кілька з них виконали повністю. Деякі з цих рекомендацій є досить об'ємними і їх в цілому неможливо виконати за пів року. Але, думаю, головне, що Україна не стоїть на місці й, що Єврокомісія прозвітує про прогрес, про те, що реально щось робиться. Рекомендації європейських інституцій враховуються. І зрозуміло, що є політична воля на зміни, на реформи", — говорить Юлія Шаіпова, керівниця проєктів євроінтеграційного напрямку Центру економічного відновлення.

Як Україна виконує реформи також відстежує центр "Нова Європа". Це громадська організація, що з 2017 року проводить аналітичні дослідження для просування європейських стандартів. У травні вони оцінили виконання семи рекомендацій ЄС. Ось як тоді виставили бали.

Рекомендація 1

Продовження судової реформи — 8/10

Судова реформа розпочалася у 2016 році. Вона містила внесення змін до Конституції та утворення кількох нових інституцій. У 2022-2023 роках Україні лишалося завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої Ради правосуддя (ВРП), яка має стежити за незалежністю судів та професійною етикою суддів і прокурорів, а також завершити відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Кандидатів до ВРП перевірили минулого року, а 1 червня призначили усіх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

"На даному етапі завершено формування всіх органів суддівського врядування. Вперше фактично за п'ять років, маємо такі результати. Ця реформа вважається сталою, імплементованою. Звичайно, ці органи тепер мають почати працювати, адже в Україні велика кількість незаповнених вакансій суддів. Понад 40% суддів потребують переатестації й безумовно функціонування Вищої ради правосуддя, яка притягає суддів до відповідальності, розглядає дисциплінарні скарги — це ключовий момент", — каже Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Рекомендація 2

Реформа Конституційного суду — 2/10

Єврокомісія рекомендувала ухвалити законодавство щодо процедури відбору суддів. У вересні 2022 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт, який удосконалює порядок відбору кандидатур на посаду судді КСУ. В документі, зокрема, пропонувалося залучити до проведення відбору новий орган — Дорадчу групу експертів (ДГЕ), яка має допомагати оцінювати моральні якості й рівень компетентності кандидатів. В склад ДГЕ мали входити шість експертів — три від міжнародних організацій і по представнику від парламенту, президента та з’їзду суддів.

Венеційська комісія надала висновок щодо законопроєкту. Серед іншого, в ньому була вимога додати в Дорадчу групу експертів ще одного — сьомого, незалежного члена. Це, на думку комісії, мало прибрати ризик політичного контролю над КСУ.

Законопроєкт почали допрацьовувати. В червні 2023-го Венеційська комісія оприлюднила звіт, в якому йшлося про те, що законопроєкт зазнав "суттєвих покращень", однак не всіх рекомендацій дотрималися, зокрема, в Дорадчій групі експертів лишили шість членів.

Серед покращень документа Венеційська комісія назвала виключення "невідповідних" кандидатів з подальшого розгляду після оцінювання їх доброчесності й професійної компетентності — тобто, якщо кандидат не відповідає вимогам доброчесності (був помічений в хабарництві чи перевищенні службових повноважень), його кандидатуру не подаватимуть на розгляд парламенту і президента.

Також позитивом назвали забезпечення вирішального голосу для міжнародних членів Дорадчої групи експертів при оцінці як доброчесності, так і професійної компетентності кандидатів суддів КСУ.

"Голосування будуть відбуватися таким чином, що мають бути чотири голоси, двоє з яких — представники міжнародної квоти. Якщо голосують три на три, тоді відбувається повторне голосування, і якщо знову при повторному голосуванні в одного кандидата три голоси й в іншого три, далі проходить той, за якого проголосували двоє міжнародних експертів і один український. Власне, така модель нам підходить, тому що вона справді зменшує політичний вплив на призначення суддів Конституційного суду. Але це законопроєкт, який ще розглядається в парламенті", — пояснює Ніка Крейденкова, адвокаційна менеджерка Фундації DEJURE, та додає:

"Якщо оцінювати три пункти Єврокомісії щодо судової реформи й кожному давати по балу, ми виконали на два з половиною. Вища Рада правосуддя працює. Вища кваліфікаційна комісія може працювати. Реформа КСУ на пів шляху. Побачимо, як спрацює парламент і чи доведе її в реальності до кінця".

Рекомендація 3

Антикорупція — 8/10

Венеційська комісія рекомендувала призначити нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ), а також посилити боротьбу з корупцією. Керівників призначили. 6 березня новим директором НАБУ став Семен Кривонос. А 28 липня керівником САП призначили Олександра Клименка.

Проте, самих лише призначень недостатньо, говорить Юлія Шаіпова: "Ця рекомендація, якщо її дивитись повністю, закликає ефективно боротися з корупцією. Від нас очікують реальні змістовні кейси, по яких будуть розслідування. І не просто розслідування, як в цьому жарті про спортивну риболовлю: піймали, показали й відпустили. А щоб реально людей, вину яких доведуть, притягли до відповідальності".

Зліва направо: Семен Кривонос, Олександр Клименко, Борис Індусенко, брифінг, Київ, 16 травня 2023. Фото: Фото Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Крім того, голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас неодноразово наголошував на відновленні електронного декларування, хоча цього й не було в рекомендаціях Єврокомісії. 4 березня 2022 року Верховна Рада зробила на час воєнного стану необов’язковим подання електронних декларацій для чиновників, депутатів та суддів.

Ольга Стефанішина запевняє, що електронне декларування повернуть: "На сьогодні розробили законодавчі зміни. Вони є частиною наших зобов'язань в рамках фінансової програми Міжнародного валютного фонду. Ми отримали пропозиції щодо того, як відновити електронне декларування у спосіб, що викличе довіру та не підірве національну безпеку. Сподіваюся, протягом місяця фіналізуємо текст і його зареєструють в парламенті".

Рекомендація 4

Боротьба з відмиванням коштів — 6/10

Для покращення боротьби з відмиванням коштів Венеційська комісія радить ухвалити комплексний план реформування всього правоохоронного сектору і забезпечити відповідність законодавства про відмивання коштів стандартам міжурядової Групи з фінансових заходів.

Центр "Нова Європа" зазначає, що у виконанні цих рекомендацій відбувається певна стагнація. Минулого року у вересні Верховна Рада ухвалила законопроєкт про спрощення порядку подання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу. Утім з того моменту прогресу у виконанні цієї частини рекомендації немає. Також з початку січня 2023 року досі очікується затвердження Комплексного стратегічного плану реформування правоохоронного сектору України Офісом Президента.

Рекомендація 5

Антиолігархічні реформи — не оцінювалося

Рекомендації Венеційської комісії тут були наступні: відійти від особистісного підходу і зосередитися на системному запровадженні заходів. Через це комісія радила перенести імплементацію законодавства в цій сфері на післявоєнний час.

"Суть в тому, що багато економічних і політичних процесів об'єктивно порушені через війну і, відповідно, не так легко впроваджувати деякі речі. Тобто, наприклад, закриті якісь реєстри декларацій, закриті багато публічних баз даних, багато людей змінили місце проживання, хтось не в Україні, не може підписати якийсь документ, не має доступу до всіх даних, до своїх активів. Війна створює певні складнощі", — пояснює Юлія Шаіпова.

Рекомендація 6

Закон про медіа та узгодження аудіовізуального законодавства з європейським — 9/10

Цього року депутати змінили відповідно до європейських вимог закон про рекламу. В ньому, зокрема, з’явилися заборони реклами резидентів країни-агресора, дискримінаційних зображень, проявів ворожнечі або жорстокості до різних соціальних груп.

В рамках цієї рекомендації Венеційська комісія також рекомендувала скасувати квоти, що захищають українську мову в медіапросторі, адже у країнах ЄС немає обмежень на будь-яку з мов. Україна цього не зробила, проте, у представництві ЄС кажуть, тиску з цього приводу на країну в Євросоюзі немає.

Фото: Ukrainian Presidential Press Office/AP

"Українські законодавці взяли частину закону про мову, яка встановлює ці квоти, як вони є, і перенесли до закону про медіа. Але з боку ЄС на це не було жодного тиску, і, чесно кажучи, сумніваюся, що російськомовний контент може бути збільшений в Україні", — говорить голова представництва ЄС Матті Маасікас.

Також в представництві пояснили, що в Євросоюзі розуміють фактор війни, тож поки вона триває, ніхто не буде змушувати виконувати цю рекомендацію.

Рекомендація 7

Зміна законодавства про нацменшини — 8/10

На думку представників Венеційської комісії, в Україні мають дозволити проводити офіційні публічні заходи мовами нацменшин без перекладу на українську та видавати цими мовами, зокрема, підручники. Хоча у 2017 році Верховна Рада ухвалила закон "Про освіту", в якому йдеться, що мовою навчання є державна, але одна або кілька дисциплін можуть викладатися двома і більше мовами.

Такі вимоги планують виконати, але через рік, каже Ольга Стефанішина: "Верховна Рада проголосувала закон, який відкладає набрання чинності в повному обсязі зобов'язань щодо квоти української мови в школах національних меншин. Це пов'язано і з війною, і з обмеженістю щодо можливості друку підручників".

Це необхідно зокрема для врегулювання відносин з Угорщиною. У 2017-му країна заявила, що новий український закон "Про освіту" обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області. Опісля МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО до вирішення питання мови освіти угорської нацменшини на Закарпатті.

"Між Україною та Угорщиною підписаний протокол, який передбачає структуру впровадження нашої освітньої реформи в навчальний процес в угорських школах. На основі цього досвіду і того, що в нас буде ще рік для підготовки до реалізації законодавства, зможемо розв'язувати проблемні питання, які створюють політичну напругу", — говорить Стефанішина.

Червневий звіт Єврокомісії буде усним. Але восени ЄС надасть Україні розгорнутий письмовий висновок. На його основі буде вирішуватися чи надавати Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу.