Судді Верховного Суду 26 травня вибрали новим головою керівника Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслава Кравченка. Його підтримали 108 суддів зі 148 присутніх під час Пленуму — зборів суду.
Позачергові вибори провели після арешту колишнього очільника ВС Всеволода Князєва, який ймовірно отримав частину хабаря на загальну суму в 1 мільйон 700 тисяч доларів.
У виборах окрім Кравченка взяли участь троє кандидатів: Наталія Коваленко та Альберт Єзеров — судді Касаційного адміністративного суду та Іван Міщенко — суддя Касаційного господарського суду.
Суспільне розповідає, що відомо про нового очільника найвищої судової інстанції України.
Кар’єрний суддя
Станіслав Кравченко став суддею у 1993 році. Десять років працював у Козелецькому районному суді Чернігівської області. З 2002-го був суддею апеляційного суду Києва. У 2011 році його обрали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Через три роки він зайняв посаду заступника голови цього суду.
Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ існував до 2017 року. Його розформували в результаті судової реформи на той час президента Петра Порошенка та створили новий Верховний суд, до складу якого увійшли чотири касаційних — адміністративний, кримінальний, цивільний та господарський.
Кравченко також взяв участь у конкурсі на посаду судді нового Верховного суду і став суддею Касаційного кримінального суду, а згодом і очолив його.
Претензії громадськості
Під час конкурсу до Верховного суду суддів оцінювали не лише члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але й Громадська рада доброчесності (ГРД). Від неї Станіслав Кравченко отримав негативний висновок.
Зауваження громадськості стосувалися, зокрема, недекларування земельної ділянки у місті Козелець у 2012-2014 роках. Суддя пояснював, що вона належить йому з 1991 року і він багато разів зазначав її у деклараціях. "Плутанина при декларуванні, яка виникла у зв’язку з відсутністю чіткого визначення у законодавстві, була сприйнята ГРД як ознака недоброчесності", — пояснив він в інтерв’ю Цензор.net у січні 2018 року.
Ще одна претензія у громадськості до Кравченка — заповнюючи анкету як учасника конкурсу він не повідомив, що раніше розглядав справу, щодо якої Європейський суд з прав людини виніс рішення щодо порушення Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Йдеться про справу щодо затримання людини за підозрою у збуті наркотиків — рішення "А.В. проти України".
Заявника затримали наприкінці грудня 2006 року у Києві. У його кишенях працівники на той час міліції виявили кілька пакетиків з кокаїном. За словами заявника, під час затримання декілька працівників міліції повалили його на землю, вдягли наручники та повели до свого автомобіля, де вони, як стверджувалось, підкинули йому наркотики та продовжили його бити. Він у всьому зізнався.
Суди усіх трьох інстанцій підтвердили вину чоловіка. А його адвокат поскаржився в Європейський суд з прав людини на те, що його підзахисного незаконно затримали та катуванням отримали зізнання у злочині. Крім того, він жалівся, що тому не надали адвоката одразу після затримання. ЄСПЛ визнав лише порушення права на захист, відхиливши решту претензій.
Кравченко був у складі апеляційної колегії суддів, що розглядала цю справу. За його словами, він не знав про рішення ЄСПЛ, а про претензії Громадської ради доброчесності дізнався зі ЗМІ. "Соромитися за нього чи приховувати я не збирався, оскільки воно було прийнято відповідно до діючого законодавства. Я до сьогоднішнього дня переконаний у правильності нашого рішення", — сказав він.
За словами судді, українське законодавство на той момент не визначало обов’язкового залучення адвоката після затримання людини. А сам затриманий про це тоді не просив.
У підсумку Вища кваліфікаційна комісія суддів у липні 2017 року рекомендувала призначити Кравченка на посаду судді Касаційного кримінального суду. Негативний висновок Громадської ради доброчесності члени Вищої кваліфкомісії суддів повинні були подолати, проголосувавши більшістю голосів.
У грудні того ж року — після початку роботи нового Верховного суду — Кравченка обрали головою Касаційного суду.
Уже після конкурсу громадськість також заявляла, що Кравченко був у складі колегії суддів, що у листопаді 2003 року звільнила з-під варти Олексія Пукача, якого згодом обвинуватили й засудили до довічного ув'язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. У пресслужбі Вищого спецсуду із розгляду цивільних і кримінальних справ прокоментували "Українській правді", що на момент прийняття цього рішення Пукача обвинувачували у зловживанні владою. А після зміни йому запобіжного заходу на підписку про невиїзд слідство у справі Гонгадзе тривало ще близько восьми місяців. Подань про зміну запобіжного заходу на більш суворий від прокуратури в суд не надходило.
Поспішні вибори
Вибори нового голови Верховного суду призначили на 26 травня — за менше ніж два тижні після затримання Всеволода Князєва, який очолював суд близько півтора року.
Громадськість та окремі судді Верховного суду були проти такої поспішності, аби дати можливість суддям підготуватися до виборів, заручитися підтримкою більшої кількості суддів. Напередодні пленуму керівниця Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко написала на своїй сторінці у Фейсбуці, що перед виборами Кравченко нібито "пообіцяв суддям, зарплати яких сягають 300-400 тисяч гривень на місяць, безплатні квартири в обмін на голоси на свою користь".
В коментарі Суспільному Кравченко це заперечив та пояснив, що 24 травня 2023 року на засіданні у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду під час обговорення кандидатів для обрання на посаду голови Верховного Суду, один з суддів поставив запитання про забезпечення суддів квартирами, на що Кравченко відповів: "Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII передбачає забезпечення суддів службовим житлом, якщо вони такого потребують. Норми Закону повинні виконуватись, але за умов фінансової, економічної можливостей та з урахуванням воєнного стану в країні". Голова Верховного Суду додав, що на цьому зібранні велась аудіофіксація, тому цю інформацію можна перевірити.
Окрім цього Матвієнко закликала перенести пленум, щоб дати можливість висунути кандидатури усім бажаючим. Утім, під час пленуму більшість суддів таки проголосували за проведення голосування.
"Дорогий Верховний суд, вас не стане дуже швидко. Так прикро, що ви цього не розумієте. Неймовірне самогубство. Але при цьому я наголошую: є нормальні судді. І з часом плісняву все одно змиє історія. Досвідчений пан Кравченко вам не допоможе", – написала Матвієнко після обрання Кравченка.
Під час виступу на пленумі Кравченко розповідав про великий досвід, в тому числі на посаді голови Касаційного суду: "Я з кандидатами говорив — ви навіть і самі не розумієте… Можуть піти й місяці, і роки, щоб ви зрозуміли й суть роботи й те, щоб вас сприймали й слухали й таке інше. А у нас просто немає цього часу".
На його думку, через те, що зараз суди розглядають чимало проваджень щодо воєнних злочинів росіян, а також справи щодо державної зради, колабораціонізму, врешті корупційних злочинів, логічно було б, якщо головою Верховного суду став представник саме Касаційного кримінального суду.
Кравченко також пообіцяв, що не буде кулуарно приймати рішення і готовий "без сорому [відповідати] на всі питання": "Не можна перекреслити те, що ми зробили (ймовірно, мався на увазі корупційний скандал щодо Князєва, що заплямував репутацію суддів і суду в цілому — ред.), треба ситуацію виправляти. Але це можливо, якщо кожен з вас сумлінною працею, за тією схемою, яку я назвав — виконуючи процесуальні закони. Ми будемо з обов’язковим висвітленням у пресі, і будемо мати зовсім інший вигляд в очах суспільства".
Кравченко також звернувся до суспільства, застерігаючи проти проведення нової реформи Верховного суду: "Всі заклики до припинення роботи суду, всякого роду переатестації, створення нових інституцій — це надзвичайно велика шкода для нашої держави… Якщо буде провалля у розгляді тих категорій справ, які я назвав, це матиме дуже серйозні наслідки для держави".
Під час голосування Кравченко отримав 108 голосів суддів, Єзеров — два, Коваленко і Міщенко — 13 і 14 відповідно.
Кандидатуру свого заступника Кравченко запропонував висунути на наступному Пленумі — після консультацій із суддями.
