"Попереду чимало важкої роботи, але перші кроки ви зробили" — фон дер Ляєн про Україну в ЄС та трибунал для Росії

Ексклюзивно
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн під час саміту Україна-ЄС у Києві, 2 лютого 2023 року. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн. Фото: Ukrainian Presidential Press Office/AP

На саміт Україна-ЄС, який відбувся 3 лютого в Києві, приїхали лідери Євросоюзу на чолі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Суспільному вона розповіла про перспективи вступу України до ЄС, фінансову допомогу Україні під час війни, новий пакет санкції проти Росії, підтримку до перемоги та трибунал над Росією.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Ми записуємо цю розмову перед початком саміту Україна-ЄС. Чи було складно для вас і ваших колег — єврокомісарів, домовитися і приїхати до Києва такою великою делегацією (до складу делегації увійшло 15 єврокомісарів — ред)?

Ні, навпаки. Коли я запропонувала Колегії єврокомісарів зустрітися з українським урядом, вони з радістю пристали на пропозицію. Велася наполеглива робота, зустріч пройшла успішно, тож комісари повернуться глибоко вражені й з чудовими спогадами.

Про плани України вступити у Євросоюз. Є сім рекомендацій Єврокомісії, що Україна має зробити, аби просунутися вперед. Ці поради стосуються зокрема боротьби з корупцією, реформи судової системи. Які з цих пунктів лишаються проблемними?

Усі сім кроків важливі, і щодо всіх семи ми бачимо значний прогрес. Я вражена тим, що країна, яка бореться з агресором, демонструє стільки рішучості в тому, що стосується виконання цих семи кроків. Попереду чимало важкої роботи, але перші кроки ви вже зробили.

Урсула фон дер Ляєн та Володимир Зеленський напередодні саміту Україна-ЄС у Києві, 2 лютого, фото: Офіс президента України

Чи є проблеми? Наприклад, Єврокомісія нещодавно мала запитання до ухваленого закону про Конституційний Суд.

Для нас важливо, щоб ця інституційна структура заклала високі стандарти. Звісно ж, ми також дослухаємося до слушних порад Венеційської комісії. Мета — створення структури, яка переконає країни ЄС у тому, що Україна може продовжувати рух на шляху до вступу в ЄС.

Україна має амбіцію запустити офіційний процес переговорів про вступ до ЄС цього року. Від чого це залежить? Від виконання цих семи рекомендацій?

Нам потрібно попрацювати над низкою тем. Важливі не тільки верховенство права й судові інституції, але й, наприклад, економічний розвиток та інші теми.

Настав час провести необхідні реформи та слідкувати за їхнім впровадженням. Комісія відстежує прогрес, аналізує дані, докази. Усе це буде представлено у звіті восени цього року. Він стосуватиметься загального процесу розширення ЄС та прогресу, якого досягли країни-кандидати на вступ. А значить, ми маємо наполегливо працювати з Україною, щоб підготувати якісний звіт до осені.

Ще одна амбіція — вступити до ЄС за два роки. Про це кілька днів тому сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Чи є ця перспектива є реалістичною?

Процес вступу базується на конкретних досягненнях. У держав-кандидатів різні стартові позиції й досвід. Відтак усе залежить від конкретної країни, від швидкості та якості прогресу. Жорстких термінів немає. Є лише цілі, яких слід досягти. Якщо ви поглянете на країни, які вже приєдналися до ЄС, побачите, що деяким знадобилося кілька років, іншим дуже багато років.

Читайте також: "На кону наше спільне майбутнє" — Шарль Мішель про Україну в ЄС, Конституційний суд і поїздку на Донбас

Єврорада затвердила 500 мільйонів євро на військову допомогу Україні. На що підуть ці кошти?

Це залежить від потреб України. Європейський фонд миру виділяє фінансовий еквівалент державам-членам, які передають Україні військове обладнання. Наразі на розширення військового потенціалу України виділили 12 мільярдів євро. Втім, загалом підтримка значно ширша. Вкрай важливою є фінансова підтримка, і тут я також вбачаю відповідальність ЄС. Минулого року вона склала 32 мільярди євро, виділення ще 18 мільярдів заплановано на 2023 рік. Щомісяця ви будете отримувати 1,5 мільярда євро на базові потреби. Наприклад, щоб сплачувати зарплати вчителям і лікарям. Нам було важливо стабілізувати фінансову підтримку, а також стимулювати міжнародних донорів робити регулярні щомісячні платежі, щоб ви могли почуватися у фінансовій безпеці, поки робите багато інших речей.

Тобто ці 500 мільйонів євро підуть не лише на військову допомогу?

Так. Мова про Європейський фонд миру. Я лише хотіла сказати, що це — фінансова допомога, яка йде країнам-членам, а вони вже надають щось конкретне. Але Європейський Союз вважає своєю основною відповідальністю допомогти вам вижити в економічному плані, на енергетичному фронті. Підтримувати економіку в належному стані. Для цього важлива підтримка обсягом 18 мільярдів євро цього року.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, Лугано, 4 липня, 2022 р. Фото: Twitter/Денис Шмигаль

Кошти, які акумулює Європейський фонд миру, витрачаються на конкретні види озброєння? Чи використовуються для компенсацій тим країнам ЄС, які підтримують Україну зброєю?

Так, вони використовуються як компенсація тим країнам, які підтримують Україну військовим оснащенням.

Міністр оборони Олексій Резніков сказав, що Україна потребує далекобійних систем та важку техніку для того, щоб "перехопити стратегічну ініціативу" у війні з Росією.

Рішення підтримати Україну зброєю ухвалюють країни-члени ЄС на своєму рівні. Загальний підхід такий: ми схвалюємо та підтримуємо такі кроки на європейському рівні. Але сам по собі Євросоюз не має військового оснащення. Найкраще, що ми можемо зробити (і ми це робимо) — виплачувати фінансові компенсації країнам-членам, які передають свою військову техніку Україні.

Чи є воля на рівні Єврокомісії підтримувати Україну до того моменту, коли Україна зможе сказати: "Ми вже близькі до перемоги"?

Ми від самого початку заявляли, що будемо підтримувати Україну скільки буде потрібно. Ми з вами до перемоги. Я наведу іще приклад, який стосується виживання української економіки. Ми скасували всі мита для українських товарів, які йдуть у ЄС. Це був успіх: минулого року імпорт з України до ЄС зріс на 16%. Це майже 25% вашого ВВП. Ми започаткували ініціативу "Смуги солідарності", щоб бути впевненими, що потік товарів, які виробляються в Україні, може потрапляти в Євросоюз чи інші країни світу. Передусім це створювалося для зерна — на той момент була блокада Чорного моря. Але також і для інших товарів.

Якщо ви поглянете на обсяги, які перетинають кордон — на сьогодні це 45 мільйонів тонн товарів. Це 20 мільярдів євро. Неабиякий прибуток для України.

Читайте також: "Якщо РФ нехтуватиме нормами ООН, санкції проти атомної енергетики будуть "на столі" — віцепрезидент Єврокомісії

Ви нещодавно підтвердили, що Євросоюз працює над десятим пакетом санкцій проти РФ. Можливо, його погодять до 24 лютого. Що буде в ньому?

Загальний напрямок — це стосується і попередніх пакетів — ми дивимося, де б могли відрізати РФ від поставок, яких вона потребує. Передусім це стосується технологій та товарів, які Росія не зможе більше ніде знайти. Зараз ми досліджуємо питання технічних елементів, які, наприклад, потрібні для іранських дронів.

Друге — цей пакет буде спрямований і на тих, хто намагається обійти санкції. Будь-хто, хто намагається через треті країни продати Росії європейські товари, критично важливі для неї, але заборонені, потрапить під санкції.

І, звичайно, ми загалом дивимося на товари, які можуть бути заборонені для Росії. Як ми робили й в попередніх санкційних пакетах.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в Ірпені, 15 вересня 2022 року. Фото: Олександр Маркушин / Facebook

Європейський парламент запропонував застосувати санкції проти російської атомної промисловості. Чи Єврокомісія розглядає такий крок?

Ми розглядаємо можливість санкціонувати конкретних людей, які мають стосунок до цієї сфери. Але для цього нам потрібний чіткі докази. Робота над цим триває.

У листопаді Європарламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. Чи Єврокомісія робить кроки для того, щоб це рішення набуло практичного виміру?

Важливо, щоб злочинець поніс відповідальність. Ми зараз дивимося на те, як зробити це якнайкраще. Щоб не лише інституції, але й конкретні особи понесли відповідальність. По-перше, мають бути прокурори — ми це зробили спільно з міжнародними інституціями. Потрібно зібрати докази — ми працюємо над цим. У Гаазі, в Нідерландах, буде центр, де працюватимуть Україна, об'єднана слідча група, інші, наприклад, Міжнародний кримінальний суд. Це буде перший крок до того, щоб зрештою притягнути до відповідальності винних у злочинах.

Чи це якось пов’язано з зусиллями України створити спеціальний трибунал?

Я сказала б, це один шлях. Ми вирішуємо, як бути ефективними на інституційному рівні. Мова про безпрецедентну ситуацію. Ми ніколи не бачили такої агресії. Важливо не лише мати реєстр доказів, але також і незалежних прокурорів. Зараз триває дискусія про те, що було б найкращим міжнародним рішенням для того, щоб притягнути винних до відповідальності.

Читайте також