"Часом думають, що "Байрактар" реально купити десь на бульварі" — Притула про війну, волонтерство і політику

Ексклюзивно
Фото: facebook / Сергій Притула

Актор, шоумен та політик Сергій Притула керує власним благодійним фондом, який допомагає українським військовим. Суспільному він розповів про те, чому буде спад волонтерскої діяльності і це нормально, про найбільш незвичні запити до його фонду, про найдорожчу покупку, про те, чи на часі займатися політикою та чи доречно жартувати під час війни.

Чи є спад волонтерської активності, як це було в 2014-му?

Поки що ми до цього моменту не дійшли. Це обов’язково трапиться та буде мати логічні пояснення. Трагедії з цього робити не потрібно. Так, у 2014 році був сплеск активності. Великий прошарок українського суспільства пішов волонтерити. Але потім все відкотилося до стану десь 2013 року. Чому так і чому це трапиться через кілька місяців? Волонтери можуть забезпечувати ті чи інші підрозділи у силу своїх можливостей. Критична більшість тих, хто став волонтером після 24 лютого, мають певні бюджети, якими вони можуть закривати запити військових. Наприклад, по амуніції, бронежилетах, касках, тепловізорах. Але не в промислових об’ємах.

Якби нам у попередні роки такий рівень пожертв, як зараз, у нас, можливо, події на театрі військових дій інакше би виглядали

По мірі того, як ці поточні питання, які зараз є проблемними, будуть вирішуватися через Міністерство оборони, я переконаний, що у нас не залишиться неукомплектованих підрозділів. Через це люди, які зараз увесь свій час присвячують волонтерському руху, повернуться до відносно нормального довоєнного життя, до роботи. І підставлять плече державі уже в інший спосіб — будуть наповнювати бюджет, сплачувати податки й підтримувати економіку, що не менш важливо.

Вартість останнього виїзду на південний напрямок була, здається, 22 млн гривень

Які прохання про допомогу отримуєте найчастіше і якими були найбільш незвичні запити?

Зазвичай якісь дивні прохання надходять від цивільних. Часом думають, що "Байрактар" реально купити десь на бульварі. З одного боку, серце мліє, що люди так щиро намагаються забезпечити усім, чим можна. З іншого — розумієш велику некомпетентність.

Відверто кажучи, я би дуже хотів, щоб пішли вже меми про ганебну поразку Росії

Зазвичай у спілкуванні зі ЗСУ чи добробатами ми маємо приблизний перелік запитів. Тільки специфікація того чи іншого необхідного може відрізнятися. Тому що якщо, грубо кажучи, хлопцям, які сидять в окопі, потрібен тепловізор однієї моделі, то нашій диверсійно-розвідувальній групі, нашій спецурі, яка ходить глибоко в тилу ворога, потрібні гаджети максимально якісні. Вони дійсно дорогі, але ти розумієш, що прилад нічного бачення вартістю 8-10 тисяч доларів дає перевагу над ворогом, дозволяє працювати на випередження і залишитися живим. Тому ми не економимо на подібних запитах.

Те, що буде в запитах постійно, — це, звичайно, транспорт. Його ніколи не вистачало, починаючи з 2014 року. І не буде вистачати, тому що армія розрослася, з’явилося багато нових структурних підрозділів.

Також завжди буде на часі питання захищеного зв’язку і очей у небі. З квадрокоптерами у нас наче великої проблеми немає. Їх багато вже роздано і ще більше, мабуть, буде роздано, бо зараз на мій фонд прийшло 85 коптерів, які були зафрахтовані ще у середині березня. У травні я очікую на поставку 200 коптерів і 1 БПЛА. І ось якраз на безпілотні літальні апарати великий попит. Тому що кілька українських виробників, які забезпечували наше військо у попередні вісім років, евакуювали виробництва і їм був потрібен час, щоб перезапуститись. Я маю на увазі насамперед безпілотник "Лелека-100" і безпілотник лінійки PD-2 компанії "Укрспецсистем". Зараз вони вже приймають замовлення.

Читайте також: Зустріч 40-ка міністрів на базі "Рамштайн" — це перше засідання військової антипутінської коаліції — Клімкін

Але до цього ми почали викуповувати різні моделі, які знаходили за кордоном. Деякі з них є абсолютною новинкою для наших військових. І тому ті люди, що нам їх продають, відправляли своїх спеціалістів, які навчали наших військових користуватися цими БПЛА.

Скільки грошей зібрав фонд і якою була найдорожча покупка?

PD-1 (український безпілотний авіаційний комплекс, — ред.) купував. Обійшовся в 16,5 млн гривень. Це, мабуть, найсуттєвіша проплата. Хоча, якщо брати за обсягами різних проплат, то це, може, і не найбільша одноразова. Тому що вищезгадані 200 коптерів, які ми взяли, і звичайні із тепловізійною камерою, і БПЛА Dragonfish — це було 36,5 млн гривень. До того ще було на купу мільйонів броніків та шоломів.

А щодо донатів, ми вже з колегами гірко посміхаємось і кажемо: "Якби нам у попередні роки такий рівень пожертв, як зараз, у нас, можливо, події на театрі військових дій інакше би виглядали". Тому що вартість останнього виїзду на південний напрямок була, здається, 22 млн гривень. Ця сума дорівнює збору в мене як волонтера з 2019 по 2021 роки.

Чи є конкуренція між благодійними фондами?

Некоректно використовувати слово "конкуренція", коли ми говоримо про роботу волонтерського середовища. Мені здається, що допускають подібну риторику ті, хто не займався волонтерською діяльністю з 2014 року, і зараз тільки почали пришвидшеним темпом дізнаватися, як це працює. Я отримую багато гнівних відгуків, лейтмотив яких зводиться до такого: от хтось в Норвегії приїхав купити тепловізори в якийсь магазин, а їм кажуть: "Притула все викупив". І всі такі: "От такий поганий Притула, а іншим?" Я звідки знаю, що завтра у цей магазин прийде якась людина викупити два тепловізора?

Читайте також: "Спочатку РФ планувала окупацію всієї України. Зараз — 5-6 областей" — Чмут і Жданов про війну, зброю та Придністров'я

Наші скаути працюють по всьому світу. Де є можливість щось купити — ми це робимо. Тому що розуміємо — дефіцит. Тому мені більше подобається поняття "синергія".

Чи на часі політичні суперечки і хейт?

Це болюча для мене тема. Я теж спостерігаю всі речі, які відбуваються у соцмережах. Уже бачу, як заряджаються ті чи інші лідери думок — їх ще називають блогери на зарплаті. Для мене це жахлива історія. Тому що це ж не москаль знову клин вбиває між українцями. Це самі ті чи інші політичні табори починають вже наперед пропрацьовувати якусь історію: от коли війна закінчиться, які ми там отримаємо бонуси. Огидно.

Зараз основна задача — зберегти державу. І кожну хвилину, якщо в тебе є вільна, маєш присвячувати цьому. А всі ці ігрища — маю надію, що у людей за останні пару місяців усе-таки трошки відкрилися очі, з’явилося більше критичного мислення, і вони для себе роблять позначку, хто і чим займається. І після цього, коли прийде мир, дадуть відповідь цим людям своїми діями і вибором.

А хейт — він, як би це не звучало цинічно чи комічно, — частинка нашої політичної традиції та культури. Це було, є і, на жаль, буде. Я намагаюся від цього абстрагуватися. Після перемоги будемо дивитися, що робити далі.

Які політичні плани після перемоги?

Давайте ми її дочекаємось і далі розберемося. Тому що те, як зараз перекроюється політичний ландшафт країни, — це теж дуже цікава історія для аналізу. Величезна гвардія тих, хто бив себе в груди і розказував, які вони молодці, кудись зникли після 24 лютого. І кудись позникали всі ті, які казали на одну людину "клоун", на другого казали "клоун" і так далі. Тут, бачите, "клоуни" цікавіше спрацювали останнім часом, аніж маститі та професійні господарники.

Читайте також: "Ми вже шукаємо понад 16 тисяч людей" — Денісова про воєнні злочини, зниклих безвісти та вивезених у РФ

А як щодо жартів під час війни?

Я загалом знімаю капелюха перед українцями, які в такі страшні часи все-таки знаходять у собі сили посміхатися. Це, мабуть, також тримає нас, не дозволяє впасти. І це, знову ж таки, наша українська культурна традиція. Згадаймо, як козаки писали листа турецькому султану.

Воно в наших генах залишається — цей код, пам’ять поколінь. І тому зараз один із елементів захисту нашого суспільства — висміяти ворога. Українці із цим завданням дають раду, як ніхто інший.

Чорнобаївка залишиться в історії, буде передаватися із покоління в покоління. Ті меми, які зараз супроводжують затоплення крейсера "Москва", — також окрема тема. Відверто кажучи, я би дуже хотів, щоб пішли вже меми про ганебну поразку Росії. Але підозрюю, що цього нам ще треба буде почекати. Тому всі наші зусилля, хто має таку змогу, повинні бути скеровані на наших захисників, на весь рух опору, на ЗСУ, на добровольців, прикордонників, Нацгвардію. Хай будуть здорові. Ми будемо їх підтримувати максимально. Будемо робити все від нас залежне, щоб наші хлопці і дівчата повернулися додому із перемогою.

Читайте також

"Ховали людей в дитячих садочках, біля гойдалок, під під'їздами". Обстріли та фільтрація в Маріуполі

У книжках буде слово "рашизм". Що Зеленський сказав на пресконференції в метро Києва. Головне

Як війна впливає на довкілля і як можна допомогти його відновлювати — розповідає екологиня

"Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!