У державних школах США за 2025–2026 навчальний рік зафіксували 11 982 випадки заборони книг. Це найвищий показник за п'ять років спостережень організації PEN America. Найчастіше вилучали твори Стівена Кінґа, а серед нових тенденцій відзначили використання штучного інтелекту для відбору книг, які можуть заборонити.
Про це йдеться у звіті PEN America.
Загалом обмеження торкнулися 7370 творів, які представляють творчість понад 4000 авторів. Понад 4500 видань потрапили до списку заборонених книг уперше — це найбільша кількість нових назв, доданих до нього за один навчальний рік.
Найбільше обмежень зафіксували у Техасі та Флориді. За оцінкою PEN America, обидва штати стали центрами освітньої цензури, де законодавчі обмеження, організовані групи та політики спільно тиснуть на шкільні округи, домагаючись вилучення книжок.
Водночас у PEN застерігають, що їхня статистика не охоплює всіх випадків через непрозорість у роботі шкільних округів, а також через відсутність скарг на відсутність конкретних книг.
Які книги забороняють найчастіше
Аналіз книг, заборонених протягом останніх п'яти років, показує, що обмеження часто стосуються творів про расу та расизм, людей або персонажів ЛГБТК+, людей і персонажів різного етнічного походження, а також сексуальності.
Другий рік поспіль автором, чиї твори найчастіше вилучають зі шкільних бібліотек, залишається Стівен Кінґ. За навчальний рік його книги забороняли 312 разів, зокрема «Сяйво» та «Зелену милю».
У списку також є Еллен Гопкінс — 234 випадки, Сара Дж. Маас — 196, Джоді Піколт — 116, а також автори манґи Окубо Ацуші — 106 та Ісаяма Хаджіме — 89.
Водночас книжкою, яку забороняли найбільше кількість разів стала «Продана» (Sold) Патрісії Маккормік — роман про дівчинку, яку продали в сексуальне рабство в Індії. PEN America зафіксувала 25 випадків її вилучення.
До переліку інших творів, які неодноразово забороняли, також увійшли:
- «Говори» Лорі Голз Андерсон, що розповідає про підлітку, яка перестала говорити після зґвалтування, — 23 випадки;
- «Крек» Еллен Гопкінс, заснований на історії її власної доньки та її боротьби із залежністю від метамфетаміну, — 22 випадки;
- «Оповідь служниці» Марґарет Етвуд — 21 випадок.
PEN America також додало список книжок, як вперше внесли до списку заборонений: Серед них:
- «Ми тут: фемінізм для реального світу» (Here We Are: Feminism for the Real World) Келлі Дженсен;
- «Токійський гуль» Суї Ішіди;
- «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте;
- 34 том «Атаки титанів» Ісаями Хаджіме.
Тенденції заборон
- Політичний тиск
За даними PEN, політики надсилають адміністраціям шкіл та шкільних округів листи з вимогами вилучити певні видання, ініціюють слухання та вживають інших заходів, які спонукають надмірно обмежувати доступ до літератури.
Як приклад PEN America наводить події у Флориді, де у травні 2025 року один із членів ради з питань освіти назвав представників державних шкіл округу Гіллсборо «особами, які знущаються з дітей». Після цього зі шкільних бібліотек вилучили 55 видань, які згодом вилучили й з інших шкіл штату.
- Використання штучного інтелекту
Адміністратори шкільних округів часто звертаються до ШІ у відповідь на нечіткі вимоги законодавства та рекомендації освітніх департаментів. А вже генеративні моделі можуть рекомендувати вилучення не через відповідність конкретним критеріям, а тому що інші шкільні округи вже заборонили ті самі книги.
PEN America зауважує, що використання ключових слів дозволяє ШІ формувати списки без належного врахування контексту, змісту та авторського задуму. Це може прискорювати вилучення видань і створювати ефект «снігової кулі», коли вже заборонені книги автоматично стають кандидатами на нові обмеження.
- Заборона манґ і графічних романів
За спостереженнями PEN America популярність манґи та її доступність для молодих читачів викликають негативну реакцію з боку прихильників заборон. Візуальні сцени часто розглядають окремо від решти твору та без урахування контексту. Найчастіше осуд викликають зображення сексу, насильства та гендерної ідентичності.
До списку авторів, чиї твори найчастіше забороняли, потрапили японські манґаки:
- Окубо Ацуші, відомий серіями «Полумʼяні вогнеборці» (Fire Force) та «Пожирач душ» (Soul Eater);
- Ісаяма Хаджіме, автор «Атаки титанів» (Attack on Titan);
- Такахаші Руміко, яка створила «Демон-собака» (Inuyasha) та «Ранма ½» (Ranma 1/2);
- Мацуї Юсей, автор «Класу вбивць» (Assassination Classroom).
У деяких випадках шкільні округи вилучають цілі серії одночасно. Це може означати заборону понад 20 або навіть 50 окремих творів у межах однієї франшизи.
PEN America наголошує, що шкільні бібліотеки мають забезпечувати учням доступ до різних поглядів, ідей та історій, які допомагають краще розуміти світ. Вилучення книг, на думку організації, обмежує свободу читання та позбавляє школярів можливості ознайомлюватися з літературою, що відображає різноманітний досвід.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
