Про те, як саме звучить Україна, можна сперечатися дуже довго. Але варто визнати, що про рідний край нагадують часто не стільки пісні, скільки звуки, які щодня чуєш у побуті. До цього можна зарахувати й такі загальні, але особливі для кожного шуми лісу біля дому або рідних річки чи моря, і щось більш конкретне, як-от джингли телеканалів або тембр сирени. Такі звуки оточують людину увесь час — у школі учні щодня чують дзвінок, у транспорті голос із колонки оголошує станції та зупинки.
До Дня Незалежності журналіст Суспільне Культура Вінстон Вон зібрав звуки, які асоціюються з незалежною Україною у мільйонів людей по всій країні.
З найочевидніших та найвпізнаваніших звуків, які асоціюються з незалежною Україною, можна виділити звуки народних інструментів. Бандури, цимбали, сопілки та колісні ліри можна почути будь-де в українській музиці — як у радіоформатній попмузиці сумнівної якості, так і у модній фольктроніці або хіпхопі. Навіть якщо будь-який з цих інструментів не повторює знайому народну мелодію і звучить у пісні якогось іншого жанру, сплутати його зі стандартними гітарою, барабанами чи басом неможливо.
Ефір з дитинства
Для багатьох українців, особливо тих, чиє дитинство припало на ранні роки незалежності, позивні Українського Радіо стали найтеплішим спогадом цього часу.
Слово «позивний» зараз частіше вживається у зовсім іншому значенні. Але ті мелодії, які лунають на початку радіоефіру, завжди називалися саме так. Найвідоміший позивний Українського Радіо — фрагмент пісні композитора Данила Крижанівського «Реве та стогне Дніпр широкий».
Саме цей позивний завірусився у TikTok, і повертається у стрічку кожні декілька місяців, особливо влітку. Під цю радіомелодію люди показують у соцмережі інші атрибути зі свого дитинства, зокрема інтер'єр бабусиної хати з вишиваними рушниками на стінах та сільською ідилією у вікні.
Вперше цей позивний пролунав у радіоефірі під час Другої світової. Тоді Українське Радіо функціонувало у мобільному форматі — мовці буквально виходили в ефір з потяга, що допомагало радіостанції вціліти під час обстрілів.
Позивний Українського Радіо часто семплують у музиці, зокрема в електронній. Позивний «Реве та стогне Дніпр широкий» звучить у треку Promin' електронного виконавця Cepasa. Цей трек належить до мініальбому Promin'26, присвяченого історії українського радіо та популярної музики.
Рішення прийнято
Настільки ж абстрактним, і від того чіпким став звук таймера системи поіменного голосування «Голос», яку використовують у Верховній Раді. Десятисекундний сигнал став мемом іще до того, як слово «мем» увійшло у широкий вжиток, адже трансляції засідань Верховної Ради постійно показували у теле- та радіоефірі. Навіть у подвір'ях діти часто намагалися голосом відтворити той самий звук, коли грали «у депутатів».
Проста послідовність нот добре відтворювала напругу, яка висіла у повітрі під час ухвалення того чи іншого рішення народних обранців. І оскільки за одну годину депутати встигали проголосувати з декількох питань, то сигнал лунав із телевізора доволі часто і просто не міг не запам'ятатися.
Цей таймер можна почути у пісні «4533» дніпровського електронного гурту Kurs Valüt. У назві пісні — номер Проєкту закону про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (щодо порядку обігу підконтрольних речовин). Метою цього законопроєкту був перегляд вимог до обігу наркотичних речовин та пом'якшення покарання за зберігання цих речовин.
Політика — це новий шоубізнес
Втім, не тільки парламентські рішення міцно засіли у головах українців. Низове, народне волевиявлення також можна ідентифікувати за звуком. За усю історію протестів в незалежній Україні виникли сотні різних гасел. Але навряд чи колись винайдуть гасло універсальніше, ніж просто слово «ганьба», яке скандують одночасно сотні людей. Несправедливі рішення суду, незаконна вирубка лісів, непрозорий виборчий процес, порушення трудових прав — усі ці проблеми змушували людей кричати те саме слово, яке зручно розбивається на два дзвінких склади.
Щодо гасла «Разом нас багато» можна висунути дві версії. За першою, яка вважається офіційною і яку гурт GreenJolly сам озвучує у своїх інтерв'ю, вони написали пісню «Разом нас багато» за одну ніч і згодом вона стала неофіційним гімном Помаранчевої революції. Втім, альбом «Хай буде так», до якого увійшла пісня, вийшов уже у 2005 році, тобто, найімовірніше, після завершення протестів (демонстрації завершилися 23 січня 2005 року). Тому сперечатися про те, що виникло раніше — гасло на основі пісні чи пісня на основі гасла — це те саме, що сперечатися про курку та яйце. Яйце, до речі, було зображене на обкладинці альбому «Хай буде так».
Наступне гасло, яке стало піснею, стало нею самостійно і не має конкретного автора. Хоча авторство знаменитої кричалки-наспівки «Путін — х*йло» приписують вболівальнику харківського «Металіста» та засновнику Kraken 1654 Сергію (Чілі) Величку, буде справедливо назвати гасло і мелодію народними. Настільки народною, що на території як України, так і Росії доволі поширене слово «х*йло» стало асоціюватися лише з однією конкретною людиною. Якщо ввести слово у пошуковик, результати міститимуть або фото самого Путіна, або фото графіті та мерчу з гаслом.
На мітингах постмайданної доби вже можна почути інше гасло — «Бунтуй, кохай, права не віддавай». Авторство гасла приписують правозахиснику та активісту Віталію Дудіну. І як можна зрозуміти з тексту гасла, його чуємо на протестах проти порушень прав людини, зокрема на Прайд-подіях, студентських протестах та нещодавніх протестах проти підвищення цін на проїзд у Києві.
Двері зачиняються
Що ж до українського транспорту — він також має унікальний звуковий ландшафт, характерний тільки для нього. Окрім цілком універсальних звуків гудіння мотора чи скрипу сидінь, кожне місто має свій унікальний голос, який оголошує зупинки з динаміків транспортного засобу. Впродовж довгого часу — від відновлення незалежності й аж до 2018 році станції київського метро оголошували голосом диктора та директора Лялькового театру Микола Петренко. Зараз, вже майже після десяти років по смерті Петренка, його голос залишився радше ностальгійним спогадом для тих, хто виросли у Києві або приїздили до столиці на декілька днів.
Одначе за 8 років до вимушеної зміни диктора Київський метрополітен проводив конкурс на нового диктора метро. В опитуванні рівну кількість голосів набрали власне Петренко і художник та письменник Лесь Подерв'янський, відомий харизматичним виконанням власних абсурдних п'єс. Зрештою, на посаді лишили Петренка, а після смерті його замінив актор Юрій Гребельник. У 2016-му також обрали нового диктора для наземного транспорту Києва — ним став радіодиджей Дмитро Бурундуков, до нього зупинки озвучував працівник «Київпастрансу» Віктор Біляєв.
Також нещодавно новий, анонімний диктор з'явився у харківському метрополітені. А деякі станції озвучує телеведучий та журналіст Дмитро Комаров. Цей хід зробили до прем'єри його документальних фільмів про харківське метро.
Повітряна тривога
Зараз усіх українців об'єднує звук повітряної тривоги. Почувши його у пісні, кожен та кожна нервово здригається або робить тихіше. У піснях він і справді лунає надто часто. Раніше ми цього не помічали, але сирена — це насправді доволі популярний семпл у західній музиці, зокрема в електроніці та хіпхопі. Після початку повномасштабного вторгнення українці почали збирати цілі плейлісти з піснями, де засемпловані сирени. Найвідоміші приклади Lil Uzi Vert — Fire Alarm (там сирена дуже схожа на сирену моделі С40-С, яка є дуже поширеною в Україні), Arca, Safety Trance — El Alma Que Te Trajo, Bobby Shmurda — Hot N*gga та декілька треків з альбому Konnichiwa британського репера Skepta.
Українські артисти доволі швидко прийняли нову реальність і спробували ужитися з новим звуковим тлом. Сирену у своїх треках використовували, наприклад, Xarakter (у треку Anxiety) або київський гурт «Ядовитая Собачья Слюна (Отруйна Собача Слина)», коли перевидавали свої архівні пісні на початку повномасштабного вторгнення. У цих двох проєктів, які вийшли у 2022 році, сирена звучить гучно і справді тригерно. Натомість уже в пізніших релізах сирена стає радше звичною частиною повсякденного звукового фону. Наприклад, у треку Tender Scars ембієнт-артиста Orfin із Кременчука. Також у перші місяці повномасштабного вторгнення музиканти часто постили відео, де намагаються джемити із сиреною — грати на гітарі так, аби це гармонійно звучало зі звуком сирени.
Оголошення про повітряну тривогу (та подекуди про відбій загрози) не єдині звуки, які нагадують про екзистенційну боротьбу України проти Росії. Окремого значення набуває тиша. Щодня о 9:00 по всій Україні оголошується хвилина мовчання за загиблими у війні. Момент, коли всі зупиняються і згадують тих, кого вбила Росія. Уже звичною практикою стало оголошувати про хвилину мовчання на публічних заходах: зазвичай ці 60 секунд супроводжуються звуком метронома.
Ще один звук, який супроводжує українців у публічному просторі, — шурхіт прапорів. До війни у 2014 році та початку повномасштабного вторгнення у 2022 році прапори більше асоціювалися з офіційними заходами. Нині на могилах полеглих військовослужбовців і військовослужбовиць встановлюють прапори України та прапори бригад, у яких вони служили. Опиняючись на кладовищі, нікуди не подітися від шурхоту великої кількості прапорів на вітру. Цей звук нагадує про втрати, які переживають українці особисто та колективно, і про незалежність, яка виборюється.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
