SPF-креми — невід’ємна частина щоденного догляду за шкірою чи лише вдалий маркетинг?
У ВООЗ наголошують, що надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання є однією з головних причин розвитку раку шкіри, зокрема його найнебезпечнішої форми — меланоми. Окрім цього, сонце пришвидшує старіння шкіри, спричиняє появу пігментних плям і втрату еластичності. Саме тому креми та спреї з фактором захисту від сонця сьогодні є базовим способом турботи про власне здоров’я.
Суспільне Культура розповідає, як людство винайшло засоби з SPF, чому вони важливі, як правильно ними користуватися та як обрати продукт, що підійде саме вам.
Як люди захищалися від сонця в минулому
Люди захищалися від сонця задовго до появи сучасних SPF-засобів. Проте тоді ще не знали про шкоду ультрафіолетового випромінювання, а мінімізація його впливу на шкіру була радше соціальним та естетичним явищем, ніж турботою про здоров'я.
У Стародавньому Єгипті, Давній Греції, Римі, Азії та середньовічній Європі світла шкіра вважалася ознакою краси та належності до вищих верств суспільства. Засмага асоціювалася з фізичною працею, бідністю та нижчим соціальним статусом. Люди використовували рослинні суміші, носили закритий одяг, рукавички, широкі капелюхи та користувалися парасолями, щоб уникнути засмаги.
Перша наукова згадка про негативний вплив сонячного випромінювання з'явилася у 1894 році. Німецький дерматолог Пауль Герсон Унна у своїй роботі описав так звану шкіру моряків — характерні ураження у людей, які тривалий час працювали просто неба. Він звернув увагу, що постійний вплив сонячного світла викликає зміни шкірних покривів, які найчастіше траплялися саме у моряків.
Згодом французький лікар Вільям Дюбрейль провів епідеміологічні дослідження серед селян і виявив, що онкологічне захворювання шкіри значно частіше трапляється у тих, хто постійно працює на вулиці та регулярно зазнає впливу сонця.
Попри ці спостереження наприкінці XIX та на початку XX століття в суспільстві переважали думки про користь ультрафіолетового випромінювання. Лікарі говорили про "лікувальні" властивості сонця та його профілактику від туберкульозу і рахіту. До 1920-х років засмага стала популярною в США та європейських країнах, перетворившись на символ краси.
Були й ті, хто скептично ставилися до засмаги. У 1905 році у газеті The New York Times опублікували матеріал, в якому ставили під сумнів користь надмірного перебування на сонці.
"Вони [люди] ризикують зруйнувати те здоров’я, яке мають, і накопичують великі проблеми на майбутнє. Давно вже час усім зрозуміти, що засмага не має жодного стосунку до здоров’я", — йшлося в статті.
Справжній прорив у вивченні шкоди УФ-променів відбувся у 1928 році, коли лікар Джордж Фіндлі провів експеримент, внаслідок якого в мишей, яких регулярно опромінювали ультрафіолетовою лампою, розвинувся рак шкіри.
Приблизно із середини XX століття ідеї про небезпеку сонячного впливу почали поширюватися. Лікарі дедалі частіше пов'язували ультрафіолет із передчасним старінням шкіри та розвитком онкологічного захворювання.
"Докази очевидні, що хронічний вплив сонячного світла може бути одним з основних факторів у виникненні передракових та ракових станів шкіри", — писали у журналі Time у 1963 році.
Винайдення сонцезахисного крему
Потреба у сонцезахисних засобах виникла на тлі стрімкого зростання популярності пляжного відпочинку. Опіки шкіри стали масовою проблемою, тоді як доступні в ті часи олії були жирними, незручними у використанні та малоефективними.
Однією з ключових постатей у розвитку сонцезахисної косметики став хімік і засновник компанії L’Oréal Ежен Шуллер. За однією з версій, він часто отримував сонячні опіки під час відпочинку та яхтингу, тому і доручив своїм лабораторіям створити комфортний засіб захисту від сонця.
У квітні 1935 року команда представила Шуллеру "сонячну олію", активним інгредієнтом якої був хімікат, що поглинав та фільтрував ультрафіолетове випромінювання типу B, яке викликає опіки шкіри. Вже за два місяці L’Oréal випустила сонцезахисний лосьйон Ambre Solaire ("Сонячний бурштин"), особливість якого була не лише у захисті від сонця, а й у тому, що він мав приємний аромат, легко наносився та рекламувався як частина літнього стилю життя.
У 1938 році швейцарський хімік Франц Грайтер отримав сильний сонячний опік під час сходження на гору Піц Буін в Альпах. Цей випадок підштовхнув його до створення ефективного засобу проти ультрафіолету, і вже у 1946 році він розробив Gletscher Crеme ("Льодовиковий крем").
Одним із найвідоміших досягнень Грайтера є запровадження у 1962 році показника сонцезахисного фактора або SPF, що є формулою для визначення частки ультрафіолетового випромінювання. Саме ця система стала світовим стандартом для всіх сучасних сонцезахисних засобів.
Починаючи з 1970-х років, ринок поступово змістився у бік сонцезахисту, адже наукові дослідження дедалі більше підтверджували зв'язок між впливом сонця та розвитком раку шкіри.
Шкода сонця для шкіри
Основна небезпека ультрафіолетового випромінювання для організму людини полягає у пошкодженні ДНК клітин. Якщо таких пошкоджень накопичується багато, клітини можуть мутувати та перетворюватися на ракові.
За даними Міжнародного агентства з дослідження раку, що належить до складу ВООЗ, у 2022 році у світі діагностували близько 330 тисяч випадків меланоми, майже 60 тисяч людей померли від цього захворювання. Особливо вразливими до УФ-променів є діти та підлітки. Сонячні опіки, отримані в дитячому віці, суттєво підвищують ризик розвитку раку шкіри в майбутньому.
Основних типів ультрафіолетового випромінювання існує три.
УФ-А (UVA) мають найдовшу довжину хвилі та становлять близько 95 % усього ультрафіолетового випромінювання, що досягає поверхні Землі.
Хірургиня-дерматологиня Соломія Чепка, яка спеціалізується на лікуванні шкірних захворювань, трихології, ін'єкційній та апаратній косметології, наголошує, що захист від УФ-А — обов'язковий, про це вона розповідає і в Instagram.
"Саме UVA-проміння спричиняє фотостаріння, пігментацію, онкопроцеси, проникає крізь скло й хмари", — каже експертка.
UVA також викликають окислювальний процес у клітинах, пошкоджуючи ДНК непрямим шляхом через утворення вільних радикалів, що підвищує ризик розвитку меланоми.
УФ-В (UVB) — це промені, які мають коротшу довжину хвилі та є значно агресивнішими. Вони найбільш інтенсивні влітку та опівдні. Саме UVB-промені викликають сонячні опіки, почервоніння та запальні реакції. Пошкоджуючи ДНК клітини, вони сприяють накопиченню мутацій. Якщо організм не встигає їх усувати, зростає ризик розвитку раку шкіри. УФ-С (UVC) — найнебезпечніший тип випромінювання для живих організмів, яке майже не доходить до нас, адже затримується озоновим шаром атмосфери й не досягає поверхні Землі. Втім, UVC активно використовують у штучних джерелах: кварцових лампах, системах стерилізації та установках для дезінфекції води й повітря. За неправильного використання таке випромінювання може становити небезпеку для шкіри та очей.
Продукти з SPF — дієві засоби чи маркетинг?
Приблизно 10–15 років тому (зараз значно рідше) можна було почути думку, що SPF-креми є радше маркетинговим ходом, ніж реальною потребою. Деякі люди старшого покоління вважають, що "раніше всі жили без SPF і нічого". У цих словах є частка правди, адже у 1990-х та 2000-х сонцезахисні засоби справді не були частиною щоденного догляду для більшості людей.
Соломія Чепка каже, що любить дискутувати на цю тему, адже аргумент про те, що "раніше жили без SPF", не враховує змін, які відбулися за останні десятиліття. Лікарка наголошує, що насамперед змінилася статистика. Захворюваність на меланому за останні тридцять років суттєво зросла. За даними досліджень, у 1990 році у світі зареєстрували приблизно 107 тисяч випадків меланоми на рік, а сьогодні цей показник майже втричі вищий.
Збільшилася і тривалість життя, а разом із нею — доза ультрафіолетового випромінювання, яку людина отримує протягом існування. Сюди ж можна додати й виснаження озонового шару, популярність подорожей до сонячних країн та відвідування соляріїв.
Однією з ключових причин змін Чепка називає розвиток медицини та зростання обізнаності про вплив сонця на шкіру. Раніше люди значно менше знали про наслідки УФ-випромінювання, тому рак шкіри діагностували рідше і часто вже на пізніх стадіях, а фотостаріння здебільшого сприймали як звичайний прояв віку.
Одним із найвідоміших прикладів, який часто згадують у соцмережах під час дискусій про ефективність SPF, є дослідження фахівців Медичного центру університетських лікарень Клівленда. Науковці вивчали вплив зовнішніх факторів на старіння шкіри, аналізуючи пари однояйцевих близнюків.
Найбільшу увагу привернули сестри-близнючки Жанна та Сьюзен: перша намагалася уникати надмірного перебування на сонці та регулярно користувалася сонцезахисними засобами, а друга любила засмагати й нехтувала SPF-захистом. У підсумку в сестри, яка більше часу проводила під сонцем, спостерігали виражені зморшки, більше пігментних плям і помітно нижчу еластичність шкіри. Оскільки однояйцеві близнюки мають однаковий генетичний код, то різниця між ними демонструє, наскільки сильно на стан шкіри можуть впливати звички, спосіб життя та захист від сонячних променів.
Соломія Чепка говорить, що звичку користуватися SPF варто формувати з раннього дитинства.
"Дітям до 6 місяців пряме сонячне опромінення не рекомендоване. Їх захищають одягом, головним убором, тінню та уникають прямого сонця в години пікової активності. Значну частину кумулятивної дози ультрафіолету людина отримує до 18–20 років і саме ця доза визначає ризик розвитку меланоми та раку шкіри в дорослому віці", — пояснює вона.
Фахівчиня радить для дітей із шестимісячного віку використовувати дитячі сонцезахисні засоби з мінеральними фільтрами (оксид цинку, діоксид титану). Управління продовольства та медикаментів США (FDA) класифікує їх як безпечні, ефективні й ті, що мають низький ризик подразнення і практично не всмоктуються через шкіру в кровотік, тому добре підходять для дитячої шкіри. У будь-якому разі перед використанням необхідно проконсультуватися з лікарями.
Як обрати засіб
Під час вибору SPF варто звертати увагу на рівень захисту та відповідність засобу вашим потребам. Показник SPF на пакованні означає, яку частку UVB-променів блокує сонцезахисний фільтр: SPF 15 затримує близько 93 % випромінювання, SPF 30 — 97 %, SPF 50 — 98 %, а SPF 50+ — понад 98 %.
Експертка рекомендує обирати засоби із показником не нижче ніж 30. Хоча різниця між SPF 30 і SPF 50 становить лише 1 %, на практиці вона є відчутною.
"SPF 50 дає той рівень захисту, який SPF 30 забезпечив би лише за ідеального нанесення. Для міста достатньо SPF 30, для пляжу, гір, водойм — краще SPF 50+ із повторним нанесенням кожні 2 години", — пояснює Соломія Чепка.
Не менш важливим є захист від UVA-променів, який позначається по-різному залежно від країни-виробника:
- UVA у колі — європейський стандарт, що гарантує рівень UVA-захисту не менш як на третину від значення SPF;
- PA+ - PA++++ — японська та корейська система, де кількість плюсів відображає фактор захисту, а PA++++ є найвищим показником;
- Broad Spectrum — американське маркування, яке підтверджує захист одночасно від UVA та UVB-випромінювання;
- зірочки Boots — британська система оцінювання співвідношення блокування UVA- та UVB-променів. Рекомендованим мінімумом вважаються чотири зірки, а найвищим рівнем — п'ять.
Для пляжу, басейну, занять спортом або активного відпочинку на відкритому повітрі варто обирати засоби з позначкою Water Resistant (40 хв) або Very Water Resistant (80 хв). Важливу роль відіграє і текстура кремів. Для жирної та схильної до висипань шкіри підійдуть легкі флюїди або гелі з матовим фінішем, для сухої — живильні креми та емульсії. Якщо ви обираєте засіб для чутливої шкіри або для дитини, то варто звернути увагу на продукти з мінеральними фільтрами (оксид цинку, діоксид титану). Поширеною є думка, що якісний SPF обов'язково має бути дорогим. Підібрати крем, який підійде саме вашому типу шкіри, допоможе дерматологиня чи дерматолог.
"Ні, ціна та ефективність — не синоніми. Якість захисту визначається складом фільтрів і широким спектром UVA та UVB-захисту, а не маркою", — заперечує косметологиня.
Аналізуючи склад, варто уникати хімічні фільтри "старого покоління", зокрема оксибензону, октокрилену, гомосалату, пара-амінобензойної кислоти (PABA), бензофенону та комбінацій авобензону з октокриленом. Ці компоненти можуть подразнювати шкіру, очі, викликати фотоалергічні реакції, потенційно впливати на ендокринну систему та бути шкідливими для довкілля.
Соломія Чепка також наголошує на важливості комфорту під час використання SPF. Відсутність білого нальоту, липкості чи відчуття плівки на шкірі підвищує ймовірність того, що людина користуватиметься засобом регулярно.
"Я завжди кажу своїм пацієнтам, що найкращий сонцезахисний крем — це той, яким ви користуєтесь щодня в достатній кількості", — ділиться лікарка.
За її спостереженнями, більшість людей використовує значно менше засобу, ніж потрібно. Для обличчя та шиї рекомендована кількість становить приблизно два пальці крему — це смужки продукту на вказівному та середньому пальцях. Така доза відповідає міжнародному стандарту — 2 міліграми на квадратний сантиметр шкіри. Також під час тривалого перебування на сонці захист слід оновлювати кожні дві години.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
