Перейти до основного змісту
Китай розкритикував перемогу Далай-лами на "Ґреммі", назвавши її політичною маніпуляцією

Китай розкритикував перемогу Далай-лами на "Ґреммі", назвавши її політичною маніпуляцією

Китай критикує Греммі через Далай-ламу
Далай-лама. AP

Пекін різко відреагував на присудження премії "Ґреммі" Далай-ламі, заявивши, що виступає проти використання мистецьких нагород для "антикитайських політичних маніпуляцій".

Про це розповідає BBC.

Дев'яносторічний духовний лідер тибетського буддизму отримав нагороду за найкращу аудіокнигу Meditations: The Reflections Of His Holiness The Dalai Lama ("Медитації: Роздуми Його Святості Далай-лами"). У проєкті взяли участь музиканти Руфус Вейнрайт і Меґґі Роджерс; саме Вейнрайт прийняв нагороду від імені лауреата на церемонії в Лос-Анджелесі.

"Я приймаю цю нагороду з вдячністю і смиренністю. Я розглядаю це не як щось особисте, а як визнання нашої спільної універсальної відповідальності", — написав Далай-лама у соцмережах після оголошення перемоги.

Речник міністерства закордонних справ Китаю Лін Цзянь заявив, що китайська сторона "рішуче виступає проти використання мистецьких нагород як інструменту антикитайської політичної маніпуляції", назвавши позицію Пекіна "послідовною і чіткою".

У чому причина протистояння Далай-лами та Китаю

У 1950–1951 роках Китай встановив контроль над Тибетом. Для Пекіна це було "мирне звільнення" і спосіб боротьби із сепаратизмом, тоді як для тибетців — окупація, яка зруйнувала їхню незалежність, релігійну свободу та культурну самобутність.

Коли в 1959 році спалахнуло повстання, китайська влада придушила його з особливою жорстокістю, змусивши 14-го Далай-ламу та тисячі тибетців утекти в Індію.

Китай проводить політику китаїзації Тибету, спрямовану на повне підпорядкування регіону центральній владі. Вона передбачає масове переселення етнічних китайців (ханьців), обмеження релігійної свободи, руйнування монастирів і насадження атеїзму. Буддистське духовенство виступає проти цих процесів, а тибетці намагаються зберегти власну мову, культуру та духовну спадщину.

Питання незалежності залишається каменем спотикання. Тибетці прагнуть або повної незалежності, або справжньої автономії, тоді як Пекін жорстко придушує будь-які прояви "сепаратизму" та звинувачує Далай-ламу в підбурюванні до заворушень.

Сьогодні регіон перебуває під суворим адміністративним та цифровим контролем, де будь-які прояви незгоди або спроби захистити самобутню спадщину стають об'єктом жорстких державних репресій.

У 2025 році Далай-лама підтвердив, що планує визначити свого наступника, заявивши, що його перевтілення відбудеться "у вільному світі", поза межами Китаю.

Пекін же наполягає, що будь-яке призначення має відбуватися за китайськими законами й під контролем уряду. Це викликає побоювання серед тибетців, що Китай спробує призначити наступника, щоб посилити контроль над Тибетом.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок