Російські видавці й автори поступово повертаються на міжнародні книжкові ярмарки. Щоб зупинити їхню експансію, Україна має поновити та розширити санкції проти представників російського видавничого ринку.
Про це директорка Українського інституту книги Олександра Коваль розповідає в колонці для "Читомо".
Коваль розповіла про динаміку участі України в міжнародних книжкових ярмарках та про нові виклики, пов’язані з поверненням російської культури у світовий публічний простір. За її словами, після 2022 року багато ярмарків — зокрема, у Франкфурті, Болоньї, Лейпцигу — безкоштовно надали стенди Україні та не допустили участі російських національних експозицій. Проте вже у 2023–2025 роках організатори почали частково змінювати позицію.
Директорка інституту наголосила, що окремі російські видавництва, зокрема "Ексмо", вже з'являються на провідних книжкових подіях — хоч і без офіційної підтримки держави. Водночас дирекції ярмарків, наприклад Франкфуртського, заявляють, що не можуть юридично заборонити участь російським видавцям без відповідних санкцій на рівні урядів. Тому, за словами Коваль, Україна має якнайшвидше поновити санкційний механізм, що діяв до 2022 року.
УІК уже звертався до РНБО у 2024 і 2025 роках із пропозицією щодо введення нових санкцій. Проте там відповіли, що інститут не має права ініціювати такі подання — це можуть зробити Верховна Рада, президент, Кабінет Міністрів, НБУ або СБУ. Відповіді на запити до СБУ й Міжвідомчої комісії зі співробітництва у сфері культури УІК наразі не отримав.
Олександра Коваль також зазначила, що російські видавництва дедалі частіше реєструють дочірні компанії в інших країнах, щоб уникнути обмежень. У багатьох європейських державах книжки російського походження займають помітну частку ринку, зокрема завдяки попиту серед українських переселенців. Водночас українські культурні ініціативи за кордоном ще не мають належної підтримки й часто постають перед організаційними труднощами.
Директорка УІК підкреслила, що іноземні автори й агенти, які продають права на переклади до Росії, відповідальні за підтримку її економіки, а отже — і війни. Вона пропонує посилити інформування літературних агентств і видавництв про наслідки співпраці з РФ, а також ініціювати діалог за посередництва Франкфуртського ярмарку чи BookForum.
Український інститут книги ретельно перевіряє іноземних видавців, які подаються на програму підтримки перекладів Translate Ukraine. Якщо видавництво публікує російських авторів, зокрема тих, які підтримують агресію, УІК відмовляє у фінансуванні. Установи також інформують українських авторів про такі випадки, аби ті могли відмовитись від співпраці.
На завершення Коваль наголосила, що Україна має уникати участі у ярмарках, які приймають російські національні стенди, профінансовані державою-агресором. Водночас нам потрібно забезпечити сталість своєї присутності на ключових подіях, зокрема в Мадриді, Франкфурті, Болоньї, Парижі та Лейпцигу, а також виробити єдину культурну стратегію разом із дипломатичними та культурними інституціями.
Про Олександру Коваль
Олександра Коваль — директорка Українського інституту книги, одна з ключових фігур у розвитку української книжкової індустрії. Народилася у Львові, здобула освіту у Львівському лісотехнічному інституті, з початку 1990-х працювала у видавничій справі.
У 1994 році заснувала Форум видавців, який об’єднує ярмарок, літературний фестиваль і низку читацьких ініціатив.
У 1995–2018 роках очолювала однойменну громадську організацію, реалізовуючи масштабні проєкти з популяризації читання. Коваль також є співзасновницею Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів і Української асоціації читання. З 2018 року вона керує Українським інститутом книги
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
