У Тернополі 14-річна дівчина ледь не здійснила теракт — росіяни шантажували неповнолітню її ж відвертими фото. В Івано-Франківську двоє підлітків підірвалися на саморобній вибухівці, виконуючи завдання ворога. Такі випадки не поодинокі. Російські спецслужби полюють на українських підлітків у соцмережах, обіцяючи "легкий заробіток", а натомість підставляючи їх під вибухи чи в’язницю.
На які гачки дітей ловлять російські куратори і як можна перевіряти підозрілих незнайомців? Поради дають психологи благодійного фонду "Голоси дітей" Сергій Михайлик та Олена Лісова, експертки ГО "ВГЦ "Волонтер" Людмила Гриценко та Тетяна Журавель, а також фахівчиня з цифрової безпеки Анастасія Апетик.
Як ворог затягує дітей у смертельну гру
За даними СБУ, щодня фіксують спроби росіян втягнути неповнолітніх у злочинну діяльність — від шпигунства до терактів, а наймолодшій дитині, яку намагалися завербувати, — лише 12 років.
Усе починається з повідомлень на кшталт "Віддалена зайнятість — висока оплата" в Telegram чи іншій соцмережі, розповідає Людмила Гриценко. Подібні оголошення росіяни розміщують у каналах і групах, які пишуть про пошук роботи чи "рейди ТЦК" або публікують розважальний контент (знайомства, відеоігри тощо).
Підліткам, які відгукнулися, спершу дають прості завдання, щоб перевірити їхню готовність (як-от поширення листівок). З часом завдання ускладнюють, наприклад, просять сфотографувати якийсь об’єкт. Увесь процес курують російські спецслужби.
Якщо підліток сумнівається, його переконують, що відповідальності за це не буде, або ж залякують та шантажують, додає Гриценко. Анастасія Апетик розповідає, що іноді куратори видають себе за друзів чи навіть поліцію, щоб виманити особисті дані. А коли підліток "на гачку", його використовують. Це не поодинокі випадки, а системна тактика Росії.
Хто в зоні найбільшого ризику
Психологи "Голосів дітей" виділяють кілька груп підлітків, які найчастіше стають мішенню:
- ті, хто шукає підробіток і вірить у "швидкі гроші";
- активні й ініціативні, але не здатні оцінити наслідки своїх дій;
- підлітки з низькою самооцінкою, які почуваються самотніми чи не мають підтримки вдома.
Через вікові особливості підлітки вразливіші до впливу, пояснює Сергій Михайлик — у них ще дозріває комплексне мислення. Тобто підліток оцінює просто: буде йому добре від якоїсь дії чи ні, будуть з нього сміятися чи ні. Зазвичай це питання вирішується в один бік, додає Михайлик, бо ще немає структурованого внутрішнього діалогу — тобто дитині складно зважити всі плюси й мінуси.
Особливо вразливими є підлітки в родинах із конфліктами, насильством чи відсутністю уваги. Коли дитина відчуває тривогу чи безсилля, її легше переконати у "важливості" певних дій, розповідає психолог. Утім, наголошує, що з проблемами підлітки стикаються в будь-яких сім’ях.
Наслідки для завербованих дітей катастрофічні. У кращому разі — кримінальна відповідальність: від пробації до 15 років ув’язнення залежно від тяжкості злочину. У гіршому — каліцтва чи смерть.
Ці діти — не класичні злочинці. Їх примусили так діяти обманом та маніпуляціями. Передусім їм потрібна допомога, а не лише покарання.
Як розпізнати небезпеку
Експертка з цифрової безпеки Анастасія Апетик радить підліткам звертати увагу на червоні прапорці, коли пише незнайомець:
- акаунт створений нещодавно;
- мало дописів, фото та друзів;
- швидкий перехід до особистих тем, спроба виманити персональні дані.
Можна перевірити фото "нового друга" через програми Google Images чи TinEye, а номер телефону й email — через Truecaller і X-Ray Contact. Якщо фото чуже чи згенероване штучним інтелектом, краще не продовжувати діалог.
Не варто відповідати на провокаційні запити (як-от підозрілі прохання "перевірити" чи "допомогти", емоційні маніпуляції або погрози), надсилати свої дані й фото чи переходити за підозрілими лінками.
Краще заблокувати потенційного зловмисника, а якщо є підозра про злам акаунта, змінити паролі.
Якщо ви підозрюєте, що вашу дитину вербують
Вербування часто супроводжується різкими змінами в поведінці дитини, пояснює Сергій Михайлик. Зверніть увагу, якщо підліток:
- стає замкнутим й агресивним, уникає розмов із рідними;
- втрачає інтерес до попередніх захоплень;
- різко змінює коло спілкування, друзів;
- усе втаємничує та приховує.
У такому випадку слід почати з делікатної розмови: "Можемо поговорити? Я помітив, що ти дещо дивно поводишся. Можеш поділитися чому? Ні? Окей, коли будеш готовий, я вислухаю та підтримаю. Я тебе люблю й прислухаюся".
Дайте підлітку контроль над розмовою. Не тисніть, щоб він відкрився сам.
Якщо з’ясувалося, що з підлітком спілкується підозрілий анонім, збережіть скриншоти листування й лінк на сторінку людини. З цим зверніться до Кіберполіції, або ж до СБУ (0 800 501 482 чи Telegram-бот "Спали ФСБшника"). Якщо потрібна консультація, телефонуйте на гарячу лінію системи безоплатної правничої допомоги (0 800 213 103).
Залучіть психолога, якщо відчуваєте, що підліток важко переживає таку ситуацію. "Голоси дітей" надають безоплатну психологічну підтримку дітям і родинам: 0 800 210 106.
Навіть якщо підозр немає і підліток поводиться звично, Тетяна Журавель радить розказати дитині про випадки вербування і можливі наслідки. Запитайте, чи були в неї підозрілі контакти з незнайомцями. Будьте опорою: запевніть, що ви завжди на її боці, і вона може звернутися до вас із будь-якою проблемою.
Паралельно розвивайте критичне мислення: вчіть дитину аналізувати пропозиції й казати "ні" незнайомцям. Наприклад, фраза “Я розповім батькам і поліції” може відлякати куратора.
Цікавтеся інтересами дитини, з ким вона спілкується й що дивиться, але без контролю й допитів, а через щиру зацікавленість. Також допоможіть знайти цікаве захоплення: спорт, творчість, волонтерство. Так підліток буде менш вразливий, підкреслює психологиня Олена Лісова.
Крім того, важливо захистити себе й дитину в мережі: увімкніть двофакторну автентифікацію (краще через Google Authenticator), обмежте видимість її профілю в соцмережах ("лише для друзів") і вимикайте геолокацію у постах і фото.
Батьки молодших підлітків можуть використовувати сервіси, які дозволяють моніторити безпеку дитини без втручання в її приватність. Наприклад, Google Family Link, Qustodio чи Bark.
Автор: Маркіян Климковецький.
