Перейти до основного змісту
"Росія та Китай системно інвестують у дестабілізацію демократичних суспільств": як працює пропаганда в TikTok

"Росія та Китай системно інвестують у дестабілізацію демократичних суспільств": як працює пропаганда в TikTok

тікток
Маніпуляції й пропаганда в TikTok: говоримо з медіаекспертами та блогером. Колаж: Вікторія Желєзна / Суспільне Культура

Нещодавно у Німеччині провели опитування, згідно з результатами якого молоді користувачі TikTok більше довіряють Росії та Китаю, аніж Заходу. Також днями німецька депутатка Європарламенту Нела Ріль виступила із закликом заборонити вірусну російську пісню "Сигма бой" через "патріархальні й проросійські наративи".

Чому авторитарні режими отримують першість у соцмережах і як впливає TikTok на формування довіри до держав чи ідеологій? Які методи використовують російські блогери, щоб впливати на емоції підлітків та в чому взагалі небезпека довіри до блогерів? Чи є українські блогери менш впливовими порівняно з російськими?

Про це Суспільне Культура поспілкувалося з медіаекспертами: керівницею відділу стратегічних комунікацій у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Марією Сагайдак, медіааналітиком Інституту масової інформації Дмитром Баркаром, медіааналітикинею Інституту масової інформації Оленою Голуб. Також запитали психологів: кандидатку психологічних наук, сімейна психотерапевтку, гештальт- і КПТ-терапевтку Світлану Арефнію та дитячого психолога Дмитра Вакуленка. А також поцікавилися думкою інфлюенсера у TikTok, артиста і репетитора англійської мови Tumazar.

Говоримо з медіаекспертами

Як TikTok і соціальні мережі впливають на формування світогляду підлітків та в чому небезпека довіри до популярних блогерів?

Марія Сагайдак, керівниця відділу стратегічних комунікацій у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

TikTok і соціальні мережі мають значний вплив на формування світогляду підлітків, оскільки вони стають головним джерелом інформації та соціалізації для молоді. TikTok використовує алгоритми, які підбирають контент на основі переглядів і взаємодій користувачів. Це створює ефект "інформаційної бульбашки", коли підлітки бачать лише ту інформацію, яка підтверджує їхні попередні переконання.

Блогери, яких молодь сприймає як авторитетів, можуть поширювати дезінформацію, маніпулятивні наративи чи спотворені факти, що призводить до некритичного сприйняття контенту.

Небезпека полягає у підміні експертних думок особистими враженнями, прихованій пропаганді та негативному впливі на самооцінку. Це також має загрозу впливу на самооцінку підлітків, адже вони часто порівнюють себе з "ідеальними" образами, які показують блогери, що може призвести до комплексів, тривожності чи нереалістичних очікувань від життя.

Як ви оцінюєте вплив TikTok як платформи на формування довіри до держав чи ідеологій? Нещодавно у Німеччині провели опитування, за яким молоді користувачі TikTok більше довіряють Росії та Китаю, аніж Заходу. Чому авторитарні режими отримують першість у цих перегонах? Також чи є, на вашу думку, серйозною проблемою TikTok і зокрема російський контент у ньому?

Розберу в цьому контексті останній дуже важливий приклад, про який багато хто, ймовірно чув, але, думаю, варто про нього згадати. Йдеться про нещодавні вибори в Румунії, де кандидат Келін Джорджеску несподівано набрав майже 23 % голосів, хоча прогнози давали йому не більше ніж 8 %.

Вища рада національної оборони Румунії підтвердила, що ця перемога пов'язана з TikTok. Слідчі вийшли на програміста, який витратив на розкрутку Джорджеску в цій соціальній мережі понад мільйон євро. Оплачуваний цими грошима контент пропонувався користувачам TikTok як розважальний.

Румунські спецслужби виявили, що росіяни, просуваючи Джорджеску, залучили до операції десятки фейкових новинних сайтів і телеграм-каналів із російськими кураторами. Усі ці ресурси поширювали фейкові новини, пропаганду, а також намагались створити в суспільстві протестні настрої. А ще знизити рівень підтримки України владою Румунії.

Цей випадок демонструє, чому авторитарні режими, зокрема Росія та Китай, перемагають у таких інформаційних перегонах. Вони не просто використовують TikTok — вони системно інвестують у дестабілізацію демократичних суспільств. Водночас західні демократії менш ефективні у відповідях на подібні інформаційні атаки, адже дотримуються принципів відкритості й свободи слова.

TikTok дійсно є серйозною проблемою, адже його алгоритми сприяють швидкому поширенню пропаганди, а контроль над платформою з боку авторитарного Китаю лише посилює ці ризики. Український інформаційний простір також під загрозою, оскільки російський контент у TikTok залишається активним і націленим на молодь. Тому критичне мислення та медіаграмотність мають стати ключовими навичками для захисту від таких інформаційних впливів.

National media talk 2023
Дмитро Баркар, медіааналітик Інституту масової інформації

Одна з небезпек довіри до популярних блогерів полягає у тому, що цих блогерів не обмежують жодні правила та стандарти, більшість із них не мають навичок перевірки інформації, іноді такі блогери не мають базових знань щодо тем, які вони висвітлюють, а дехто з них навмисно розповсюджує неправдиву інформацію.

Відтак довірливий, необізнаний, з браком критичного мислення користувач може отримати хибні уявлення не лише про соціум, політику, мораль, а й, наприклад, про природні явища чи здоров'я людини, що може наразити на небезпеку і навіть загрожувати його життю.

Власне, це також є відповіддю на запитання, чому авторитарні режими отримують першість: блогери, що підтримують демократичний світогляд, працюють переважно в межах певних моралі, натомість авторитарні режими діють поза правилами та обмеженнями, що дає їм використовувати велику кількість маніпулятивних методів.

Нещодавно німецька депутатка Європарламенту Нела Ріль виступила із закликом заборонити вірусну російську пісню "Сигма бой" через “патріархальні й проросійські наративи” — ось пост в її інстаграмі. Як ви оцінюєте її заклик, про що він говорить? Це акцент на серйозній проблемі, чи, можливо, зайва популяризація російського контенту?

Марія Сагайдак, керівниця відділу стратегічних комунікацій у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Наведу в цьому контексті останній дуже промовистий приклад. Наприкінці 2023 — на початку 2024 року серед британських підлітків у TikTok з'явився тренд, де вони почали масово читати Фьодора Достоєвського, зокрема його найвідоміші романи, такі як "Злочин і кара" та "Брати Карамазови".

Тренд начебто просто зародився серед молоді, яка просто прагнула виглядати "інтелектуально" та естетично відповідати образу "глибокого мислителя". Він швидко поширився поза межі Британії, охопивши й інші країни, де молодь почала звертати увагу на російську класичну літературу.

Росія намагалася використати цей тренд у TikTok як інструмент культурної пропаганди. Прокремлівські ЗМІ та блогери активно підхопили тему, подаючи його як "відродження інтересу до російської культури" та доказ того, що "західна молодь тягнеться до великої російської літератури". Це вписувалося в давню стратегію російської "м'якої сили" — просувати класичну літературу як спосіб формувати позитивний імідж країни, відволікаючи увагу від її агресивної політики.

Водночас офіційна риторика Кремля намагалася прив'язати інтерес підлітків до Достоєвського до геополітичного контексту, натякаючи, що "навіть Захід не може заперечити велич російської культури". Пропагандисти використовували це для спроб виправдати агресивну політику РФ, мовляв, "Росія дала світові геніїв, а її культура понад політикою". У медіа про це можна прочитати тут.

Тому так, я вважаю її заклик слушним, адже російські спецслужби намагаються використати доступ до аудиторії соцмереж максимально ефективно. Вони швидко адаптуються до актуальних трендів та правил, за якими працює кожна конкретна соціальна мережа, зокрема і TikTok, заради поширення своєї пропаганди, виправдання агресії.

Мем про Достоєвського: Тікток і його вплив
Мем про Достоєвського. Gekko Sarin

Які методи використовують російські блогери, щоб впливати на емоції підлітків? Чи вважаєте ви, що українські блогери менш помітні або менш впливові порівняно з російськими, і якщо так, то чому?

В березні 2022 року TikTok нібито формально виходив із Росії, але повернувся в травні 2024 року. Втім, за його відсутності на платформі не припинялася публікація російських пропагандистських відео, які були частиною інформаційних спецоперацій.

В TikTok, так само як і в інших соцмережах, працюють російські ботоферми. Їх використовують для розміщення однотипних коментарів, лайків під відео для їхнього просування, републікації контенту з інших каналів та скарг на проукраїнські відео з метою їхнього блокування.

Тому навіть коли ви просто відпочиваєте з телефоном у руках, дивитесь відео з котиками, приколами, рецептами, подорожами — ви все одно ризикуєте потрапити під вплив російської пропаганди. Достатньо лише зачепитись поглядом за гучний заголовок, за емоції людини на відео, за хештег, за кількість лайків.

Згідно з даними досліджень аналітичних центрів Tracking Exposed і NewsGuard, у TikTok практикується "тіньове просування" російського пропагандистського контенту.

National media talk 2023
Дмитро Баркар, медіааналітик Інституту масової інформації

Які блогери є більш помітними для того чи іншого користувача — залежить від його історії пошуків та переглядів. При цьому цілком логічно очікувати, що російські блогери сумарно мають більші охоплення, ніж українські.

Насамперед тому, що російських блогерів арифметично більше в рази, ніж українських, багато з них насправді є штатними пропагандистами і отримують тіньове фінансування від путінського режиму.

До того ж більшість українських блогерів стали виробляти контент українською лише з 2022 року. Раніше українські блогери, що працювали російською мовою, сприяли розвитку та популяризації російського сегменту.

Чи існують способи моніторингу й обмеження пропаганди в TikTok та інших платформах? Чи є успішніші кейси боротьби з інформаційним впливом на молодь у світі?

Алгоритм роботи TikTok достеменно відомий лише адміністрації цієї платформи. Відтак ефективність моніторингу та обмеження будь-яких проявів у цій мережі залишається під питанням. За зверненням українських органів влади акаунти у TikTok що розповсюджують дезінформацію та російську пропаганду, блокують регулярно. Але на їхньому місці одразу з'являється ще більша кількість пропагандистських акаунтів. Навряд чи тут можна говорити про ефективність. Зрештою, на сьогодні впоратися з негативними явищами у TikTok може лише адміністрація платформи, але лише якщо матиме таке бажання.

Як ви оцінюєте медіаграмотність українських підлітків? Чи змінилося щось за останні роки?

Марія Сагайдак, керівниця відділу стратегічних комунікацій у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Нещодавно ГО "Детектор медіа" презентувало якісне дослідження "Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18". Зокрема, в ньому йдеться:

"Лише окремі учасники чули термін «медіаграмотність» (частіше це дівчата). Частіше чули у школі на уроках інформатики, цивільної оборони, психології або у вишах (юристи, журналісти, кібербезпека, комп'ютерна інженерія тощо). В окремих респондентів був предмет «медіаграмотність». Також цей термін траплявся в інтернеті. Респонденти, яким термін знайомий, здебільшого правильно його трактують. Однак більшості учасників термін «медіаграмотність» не траплявся".

На мою думку, це свідчить про необхідність посилення медіаосвіти зокрема і в школах,і в позашкільному середовищі. Зараз існує багато ціквих проектів, які спрямовані для розвитку медіаграмотності саме молоді, але, зважаючи на те, якою важливою є аудиторія підліків, ці ініціатив має бути більше, зокрема і рівні шкільної освіти.

Чи має український підлітковий контент заповнювати нішу, щоб витіснити російський? Це має відбуватися органічно, або, можливо, у цій царині варто створювати щось схоже на контрпропаганду?

Український підлітковий контент справді має заповнювати нішу, щоб витісняти російський, адже інформаційний простір — це також поле боротьби.

Важливо, щоб це відбувалося органічно, через створення якісного, цікавого та конкурентоспроможного контенту, який відповідає запитам молоді. Але водночас потрібні цілеспрямовані стратегії підтримки українських блогерів, освітніх ініціатив та культурних продуктів, щоб прискорити цей процес.

Контрпропаганда в класичному розумінні може бути ризикованою, адже підлітки зазвичай скептично ставляться до офіційної риторики та сприймають її як нав'язування.

Натомість варто використовувати креативний підхід: розвивати власні інфлюенсерські екосистеми, популяризувати українську культуру через тренди, меми та інтерактивний контент. Так можна не лише протистояти російському впливу, а й сформувати потужний інформаційний простір, де українська ідентичність буде природною і привабливою для молоді.

фото надане Оленою Голуб
Олена Голуб, медіааналітикиня Інституту масової інформації

Російський підлітковий контент наразі переважає над українським, і це є одним з елементів ворожої пропаганди.

Підлітки і діти інших вікових груп перебувають у мовному та культурно-етнічному просторі РФ. Це створює проблеми наразі й створюватиме їх надалі для України.

Насправді розважальний контент, який переважно споживають підлітки, не менш небезпечний, а, на мою думку, значно небезпечніший за суспільно-політичний, оскільки здатний проникати у свідомість без фільтру критичного мислення.

Говоримо з психологами

Як TikTok і соціальні мережі впливають на формування світогляду підлітків та в чому небезпека довіри до популярних блогерів? Як впливає споживання маніпулятивного контенту на емоційний стан підлітків? Чи може це викликати залежність?

Фото надане Світланою Арефнією
Світлана Арефнія, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології, сімейна психотерапевтка, гештальт- і КПТ-терапевтка, групова тренерка, письменниця

Соціальні мережі, особливо TikTok, стають важливим джерелом інформації для підлітків, формуючи їхні переконання та цінності. Блогери виступають у ролі лідерів думок, і їхній вплив часто базується на емоціях, а не критичному мисленні. Небезпека в тому, що підлітки можуть беззастережно довіряти блогерам, не перевіряючи фактів. Це створює ризик поширення маніпулятивного чи неправдивого контенту, який впливає на їхні погляди та поведінку. Тому важливо розвивати емоційний інтелект, критичне мислення та формувати самооцінку, яка б не потребувала підтвердження зовні. Також потрібно створювати позитивні авторитети, які б захоплювали і були прикладом для підлітків.

Маніпулятивний контент часто апелює до страхів, тривоги або відчуття невпевненості. Це може призводити до хронічного стресу, емоційного виснаження та навіть зниження самооцінки. Соціальні мережі побудовані на алгоритмах, які підживлюють звичку до споживання контенту, створюючи залежність від швидких емоційних реакцій — лайків, коментарів чи нових відео. Також наш мозок реагує швидким дофаміном, швидко змінюючи картинки, відеоролики. Тому, звісно, це викликає залежність. Не потрібно більше докладати зусиль, "вмикати мозок", вигадувати, як розважити себе — достатньо просто посвайпати TikTok, і настрій змінюється. Нам потрібно вчити дітей знаходити радість у буденному житті, грати в ігри одне з одним, соціалізуватись і розвивати креативне мислення.

Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напрямку Благодійного фонду Mental Help 365
Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напряму Благодійного фонду Mental Help 365

Соцмережі мають вплив залежно від того, якою є сфера інтересів дитини, її семантичний фільтр, її критичне мислення, наскільки вона фільтрує інформацію, зосереджує свою увагу на тому, що їй цікаво — такий контент їй і підбирається. Зрозуміло, що сучасні блогери використовують всі можливі засоби та інструменти, так звані хуки, для того щоб привернути увагу якомога ширшої аудиторії.

Але підлітки – це та категорія дітей, у яких найшвидше розвивається так звана банерна сліпота, вони ігнорують контент, який їм нецікавий, і зосереджуються тільки на тому, що цікаво. Відповідно, так, дійсно, TikTok і соціальні мережі впливають на формування світогляду підлітків, але має значення, які цінності формувалися у сім'ї, чим дитина цікавилась, чим цікавиться її оточення і взагалі в якому соціальному середовищі вона перебуває, — це працює в комплексі.

Тому не можна сказати, що лише TikTok і соціальні мережі впливають. Більшою мірою важить те, що було у дитини до соціальних мереж. Якщо, наприклад, у дитини немає досвіду взаємодії, її оточення, світ довкола неї і життя є досить нецікавим, то соціальні мережі будуть впливати на її формування набагато більше. А якщо у дитини багатий бекграунд, сформовані інтереси, то соціальні мережі підбиратимуть тільки те, що є в межах її інтересів, на чому вона зосереджується. Це може доповнювати її знання в чомусь.

Які методи використовують російські блогери, щоб впливати на емоції підлітків? Чи вважаєте ви, що українські блогери менш помітні або менш впливові у порівнянні з російськими?

Фото надане Світланою Арефнією
Світлана Арефнія, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології, сімейна психотерапевтка, гештальт- і КПТ-терапевтка, групова тренерка, письменниця

Російські блогери активно використовують емоційну маніпуляцію через драматичні наративи, романтизацію культури чи ностальгію за радянським минулим. Вони також створюють контент, орієнтований на конфлікти та розкол, що викликає резонанс.

Українські блогери менш помітні через недостатнє використання емоційних тригерів і слабшу підтримку в просуванні контенту на глобальних платформах. Ще й додається примітивізм, який викликає, з одного боку, здивування, з іншого — сміх. Рівень "туризму" зашкалює у російських блогерів, що викликає бажання поділитись і насміхатись над цим, але негативний піар приносить популярність.

Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напрямку Благодійного фонду Mental Help 365
Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напряму Благодійного фонду Mental Help 365

Генералізовані "повістки" інформаційної пропаганди, яка спрямована на дітей в довгострокову перспективу — це розмиття межі між Україною і Росією, також те, що війна Росії проти України не є геноцидом, а що це "якісь політики щось не порішали". Загалом це розмиття відповідальності росіян, але фокус "повістки" іде на різні теми залежно від того, що є актуальним і яка конкретно методичка у цих блогерів-пропагандистів зараз перебуває на робочому столі.

Ми пам'ятаємо, що, наприклад, відбувалося вербування підлітків на підпал автомобілів. Це робилося спеціфічними інструментами, спецслужби захоплювали "в роботу" дітей через контент про заробіток. Тобто це взагалі не стосувалися пропаганди, але це дуже шкодило нам і нашій ситуації в країні.

Щодо методів, які використовують російські блогери, щоб впливати на емоції підлітків — це контент, який чіпляє їхній біль, страх за майбутнє, зону інтересів. А до зон інтересів належить, наприклад, геймінг, можуть просуватися думки, що кіберспорт й ігри поза політикою, що не важливо, якою мовою спілкуватися, якщо і так зрозуміло.

Щодо того, чи є українські блогери менш помітними — можу сказати точно, що російська пропаганда — це величезний державний апарат, який має величезне фінансування, працює десятиріччями.

Методи, інструменти, засоби, які вони використовують — дійсно одні з передових. І фінансування у них ширше. Я не можу сказати, що українські блогери менш помітні, ніж російські, в нас теж креатори потужно працюють. Українська мова, як на мене, домінує в контенті, а російська серед українських блогерів є маргінальною. Але в росіян є такі фактори, як фінансування з боку держави.

Чому радикальні ідеї краще поширюються у соцмережах і серед підлітків? Чому авторитарні режими виграють у цих перегонах?

Фото надане Світланою Арефнією
Світлана Арефнія, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології, сімейна психотерапевтка, гештальт- і КПТ-терапевтка, групова тренерка, письменниця

Радикальні ідеї апелюють до базових емоцій: страху, злості, відчуття несправедливості. Соцмережі сприяють їхньому поширенню через алгоритми, які надають перевагу резонансному контенту.

Авторитарні режими інвестують у створення професійного, емоційно зарядженого контенту, що здається "сильним" і "визначеним" порівняно з демократичними дискусіями, які часто виглядають складними та неоднозначними.

Сучасний світ зводить до того, щоб мозок якнайменше напружувався (роботи, штучний інтелект та інше), щоб не потрібно було докладати зусиль ні до чого, щоб рівень інтелекту знижувався, тому що тоді простіше керувати масою — якщо відсутнє критичне мислення та бажання творити опір і щось доводити.

Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напрямку Благодійного фонду Mental Help 365
Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напряму Благодійного фонду Mental Help 365

Завдання підліткового віку — формування особистості, вибудова власних кордонів, власної ідентичності. Варто розуміти, що цей процес побудови характеризується також тим, що дитина ставить під сумнів всі авторитети.

Батьки як авторитет, викладачі як авторитет, дорослі люди довкола як авторитет — вони всі ставляться в підліткому віці під сумнів. Відповідно, радикальні ідеї можуть краще поширюватися серед підлітків, зокрема через цю причину.

Також підлітки, будемо говорити відверто, це діти, в яких не так добре розвинутий семантичний фільтр порівняно з дорослою людиною. Відповідно, якісь ідеї можуть проникати глибше, легше, простіше, обходити супротив, обоходити логіку.

Чи можна говорити про кризу ідентичності в українських підлітків через вплив контенту, який романтизує, до прикладу, російську культуру?

Фото надане Світланою Арефнією
Світлана Арефнія, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології, сімейна психотерапевтка, гештальт- і КПТ-терапевтка, групова тренерка, письменниця

Так, споживання контенту, який романтизує російську культуру, може сприяти дифузії (розмиттю) ідентичності, особливо в підлітків із недостатнім розумінням історичних чи культурних контекстів.

Вони можуть ідеалізувати образи, які суперечать їхньому власному корінню, через нав'язану естетику чи привабливий наратив. Тому важливо створювати і популізувати образ українця і українки, більше говорити, показувати в рекламах, відеороликах цінності нашої нації.

Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напрямку Благодійного фонду Mental Help 365
Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напряму Благодійного фонду Mental Help 365

Не можу сказати, що це має масовий характер для всіх українських підлітків, мені так це не відчувається. Але те, що є індивідуальні випадки, і якась частина українських підлітків мають цю кризу і з цим справляються самотужки — звичайно, є таке.

На це впливає і музика, і серіали, і книжки, і викладачі, які залишаються зі своїми радянськими поглядами. Тобто можуть бути не тільки діти, це можуть бути і дорослі, які залишаються у своїх ригідних поглядах стосовно нашого сусіда і продовжують інформаційну повістку своїм дітям, або своїм учням, і тому подібне.

Але чи є така частина дітей та підлітків — звичайно, так. Російська пропаганда не стоїть на місці й працює на цю аудиторію, розхитує, розмежовує, розмиває кордони між правдою і брехнею, між злом і добром.

Хто з підлітків є найбільш вразливими до пропаганди? Що потрібно робити батькам і вчителям, щоб допомогти дітям розпізнавати маніпуляції у соцмережах? Та чи існують ефективні практики розвитку критичного мислення у підлітків, які б допомогли їм відрізняти маніпулятивний контент від правдивого?

Фото надане Світланою Арефнією
Світлана Арефнія, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології, сімейна психотерапевтка, гештальт- і КПТ-терапевтка, групова тренерка, письменниця

Найбільш вразливими є підлітки з низькою самооцінкою, емоційною нестабільністю або ті, хто шукає прийняття в онлайн-спільнотах.

Батькам і вчителям варто навчати дітей перевіряти джерела інформації, пояснювати, як працюють алгоритми соцмереж, і розвивати в них критичне мислення через спільне обговорення контенту. Також бути в контакті з дітьми, говорити та передавати знання, давати визнання та любов, цікавитись почуттями та переживаннями дитини, контролювати оточення, допомагати та підтримувати своїх підлітків.

Щодо ефективних практик — навчання розпізнавати техніки маніпуляції, наприклад надмірну емоційність чи однобокість інформації. Важливо створювати ситуації, де підлітки аналізують новини чи контент разом із дорослими, перевіряють джерела, порівнюють різні точки зору та практикують фактчекінг.

Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напрямку Благодійного фонду Mental Help 365
Дмитро Вакуленко, дитячий психолог, керівник дитячого корекційного напряму Благодійного фонду Mental Help 365

Так, ефективні практики розвитку критичного мислення у підлітків існують — до прикладу, YouTube-канал дослідниці інформаційної безпеки, журналістки Оксани Мороз "Як не стати овочем".

Загалом батькам і викладачам варто проводити бесіди з дітьми, демонструвати власний приклад інформаційної гігієни і безпеки в інтернет-просторі. Ми, як дорослі, маємо сприймати інформаційний простір так само, як і фізичний простір, який має як купу прекрасних речей, так і небезпечних. Ми ж чомусь пояснюємо дітям, що коли переходиш в дорогу, подивись направо, наліво?

Це треба пояснювати, як тільки дитина отримує доступ до мережі, а багато дітей отримують його досить рано, на жаль, ще в дошкільному віці. І вони залишаються з цим наодинці. Батьки перед тим, як дати дитині ту чи іншу технологію, мають пояснити правила безпеки.

Також важливо пам'ятати, що це дитина, і це окей, якщо вона помиляється, не варто її сильно сварити або викликати відчуття тривоги і небезпеки. Про це треба говорити спокійно, так само як ми говоримо про правила дорожнього руху — адже попри те, що небезпека є, але все одно ми виходимо на вулицю і маємо нормальне життя. Те саме стосується і мережі. Не треба залякувати дітей, треба вибудувати здорову, конструктивну розмову, можливо, вона знає навіть більше за вас.

У такій дискусії класно питати: як ти думаєш? що може статися? які бувають ситуації? а як би ти реагував? а що б ти робив?

Чому важливо так робити? Тому що людина найкраще відтворює власні ідеї, і якщо дитина сама прийде до думки, що не варто говорити з незнайомою людиною без нікнейму, наприклад, у грі Minecraft чи листуватися в Telegram.

Говоримо з блогером

Tumazar, репетитор англійської мови в TikTok, інфлюенсер, артист
Tumazar, репетитор англійської мови в TikTok, інфлюенсер, артист

Чому деякі українські підлітки обирають дивитися контент російських або західних блогерів? Що їх приваблює?

Я думаю це через те, що український блогінг тривалий час був пригнічений через великий вплив російських блогерів. Через це багато ніш залишалися нерозвиненими, пустими або маловідомими. Навіть зараз, коли з'являється все більше якісного україномовного контенту, деякі підлітки за звичкою обирають російських чи західних блогерів, оскільки ті вже мають широку популярність і впізнаваність.

Як блогерам конкурувати з великими російськими або китайськими інфлюенсерами, які мають значно більші ресурси?

Насправді TikTok дає рівні можливості всім користувачам. Навіть без великих бюджетів можна стати популярним завдяки цікавому та унікальному контенту. В TikTok важливі не стільки гроші, скільки алгоритми та залученість аудиторії.

Умовно кажучи, якісь діти мільйонерів можуть не мати такої великої кількості підписників, якщо вони не цікаві та не вкладаються в контент, як у навіть простого парубка з села, який розповідає про своє життя, але робить це з натхненням.

TikTok це все плюс-мінус вирівнює, тому що там вирішують не гроші й не ресурси, а алгоритми. Хоча великі компанії можуть просувати тренди через рекламу, у звичайних користувачів також є шанс отримати широку популярність, якщо вони створюють щось унікальне та цікаве.

Чи ви бачите у своїй аудиторії запит на контент, пов'язаний із українською культурою чи актуальними подіями?

Я точно бачу у своєї аудиторії запит на контент, пов'язаний з українською культурою, актуальними подіями, тому що як тільки я порушую теми, пов'язані з цим, зростає кількість переглядів та коментарів. Тобто людям насправді це дуже цікаво. Людям це цікаво, вони активно залучені в інформаційний простір і прагнуть дізнаватися більше про те, що відбувається в Україні.

Якщо ми говоримо про створення українського контенту для заміщення токсичного російського, то де межа того, щоб це не сприймалося як пропаганда або кон'юнктура?

Я навіть не мислю такими категоріями – типу "треба створювати контент, щоб замінити російський". Я не дивлюся російське, мені абсолютно все одно на їхній контент.

Я створюю свій блог з любов'ю до своєї справи, з любов'ю до своєї мови і роблю це тому, що я вважаю це правильним і мені це подобається. І це єдина моя мета.

Як тільки ви будете націлюватись не на те, щоб когось замінити, а на те, щоб робити щось цікаве, корисне і щоб вас це тішило, — воно автоматично саме замінить весь непотріб, який є в людському інфопросторі.

Чи можна назвати це пропагандою? Ну, якщо людина просто говорить своєю мовою, ділиться думками, робить щось цікаве — це не пропаганда, це нормальний живий контент. Тут усе залежить від подачі: якщо ти щиро створюєш якісний продукт, який відгукується людям, вони самі зроблять свій вибір. Токсичний контент поступово зникне, бо його просто перестануть дивитися.

Яким має бути якісний український контент для підлітків, які теми або формати найкраще працюють?

Він повинен бути корисним, розважальним, цікавим, сучасним. І я думаю, що цього достатньо. Теми і формати працюють, є просто океан різних ідей. Треба лише туди пірнати, діставати звідти ці перлини й розвивати всю цю структуру. І працює все, треба просто робити.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок