У Міністерстві розвитку громад та територій повідомили, що в Україні вперше встановили вимоги до енергоефективності будівель. Розроблені вимоги є обов’язковими для новобудов, реконструйованих та капітально відремонтованих споруд. Директор науково-технічного центру Академії будівництва України Іван Перегінець розповів в ефірі Українського радіо, що передбачають нові вимоги та як вони вплинуть на комфортність житла.
На думку Івана Перегінця, встановлення мінімальних вимог до енергоефективності будівель допоможе щорічно економити значний обсяг коштів.
"Мінімальні вимоги — це вимоги часу, як температура 36,6 або тиск на 120/80 є нормами у людини, так само мають бути певні норми енерговитрат на будинок. У будь-якій будівлі мають бути створені комфортні умови для людей. Наприклад, у житлових приміщеннях досить дотримуватися показників 22-25 °С в літній час, і 20-22 °С в холодну пору року, повітряний обмін на людину має складати 30 м3. У будинках 1-3 поверхів мають використовувати електроенергії не більше, ніж 120 кВт на один квадратний метр, а у 18-поверхових — 80 кВт на 1 м² за рік. Наразі у наших будівлях використовують 250-400 кВт на 1 квадратний метр за рік. Тобто можете собі уявити різницю. І якщо ми витрачаємо 250 кВт на квадратний метр за рік, то це 250 мільярдів кВт. Якщо помножити кВт на 2 гривні, то вийде, що пів трильйона гривень Україна втрачає на опаленні, просто їх спалює. Якщо ми зараз зменшимо ці показники, то зможемо заощадити 200 мільярдів гривень", – пояснив експерт.
Перегінець додав, що нові вимоги стосуються також старих будівель.
"Мінрегіон встановив вимоги, за якими треба будувати чи реконструювати будівлі, особливо ті, які використовують державні або грантові кошти. Варто наголосити, що цей закон стосується не лише новобудов. Якщо ви проживаєте у "хрущівці", у вас є ОСББ і ви хочете зробити реконструкцію будинку, то ви маєте розробити проектне рішення з утеплення будинку чи реновації інженерних мереж, щоб отримати від держави на це кошти. Треба пам’ятати, що будь-яка будівля має втрати через певний час, а саме: підлога, цокольні частини підвалу, стіни, вікна, дах і система вентиляції. Якщо ми будуємо чи ремонтуємо такий будинок, то всі ці місця треба перевіряти належним чином", – пояснив фахівець
Іван Перегінець наголосив, що приведення будинків у відповідність до вимог енергоефективності потребує також і державної підтримки, але в підсумку дасть відчутний результат.
"Якщо говорити про комплексний ремонт, то це може обійтися від 3 до 5 мільйонів гривень. Треба сказати, що держава, ухвалюючи таку постанову, робить не все для її реалізації. Досвід Німеччини, Польщі показує, що однією рукою роблять норми, а іншою — вимагають гроші. Там мешканці будинку можуть отримати до 70% компенсації за ремонт, але 30% їм доведеться зібрати самостійно. Але результат того вартий. Як показала практика з ОСББ, то в 2,5-3 рази зменшується сума комунальних платежів, якщо зробити повну реконструкцію будинку. Якщо замінити вікна і систему управління теплоносіями, то тільки за опалення можна платити в три рази менше", – пояснив експерт.
Читайте також
- Кабмін хоче урівняти ціну на розподіл газу та бере в управління найбільші енергетичні об'єкти.
- Уряд компенсує підвищення тарифів на електроенергію, але не всім. Хто отримає виплати.
- Як зміняться субсидії через подорожчання комунальних послуг. Пояснює експерт
