У Грузії представники керівної партії "Грузинська мрія" ініціювали зміни в закон про телерадіомовлення щодо посилення обмежень для аудіовізуальних засобів масової інформації.
Про це повідомляють Радіо Свобода та SOVA.
У закон "Про мовлення" запроваджуються заборони, згідно з якими в інформаційній програмі, а також при висвітленні інших питань державної політики, провідним та журналістам заборонять висловлювати свою позицію.
Крім того, будуть переглянуті та визначені законом стандарти авторських передач.
Документ також пропонує положення, за яким Комісія з питань зв'язку зможе штрафувати теле- та радіостанції. Раніше права на розгляд відповідних питань не входили до сфери регулювання цього органу.
Грузинській Комісії зі зв'язку хочуть дати право попереджати та штрафувати мовників, якщо вони:
- не дотримуватимуться принципів "справедливості" та "неупередженості" при повідомленні новин. Що мається на увазі під цими термінами, у законопроєкті не пояснюється,
- не зберігатимуть баланс при висвітленні проблеми в новинах,
- за використання інтерв’ю чи телефонної розмови для трансляції без попереднього попередження (за винятком випадків, коли існує припущення, що відкритий запис буде неможливим),
- якщо у програму на актуальну тему буде запрошений лише один гість, і це буде використано для нападу на людину, яка не бере участі в програмі,
- мовник має вказувати джерело інформації, й у разі анонімного джерела — має чітко вказати на це.
Радіо Свобода зазначає, що досі грузинські телерадіостанції були зобов'язані реагувати на порушення в рамках механізму саморегулювання, але не мали сплачувати штрафи, якщо усували ці порушення.
Відповідно до закону "Про телерадіомовлення", якщо Комісія з питань зв’язку визначить, що мовник порушив етичні стандарти, вона попереджає його та дає термін для усунення порушень. У разі невиконання цього припису канал буде оштрафований. Штраф буде можливий, якщо комісія виявить повторне порушення протягом року після отримання попередження. Комісія може оштрафувати мовника на 0,5% річного доходу, але не менше 2500 ларі.
Що відомо про грузинський "закон про іноагентів"
14 травня 2024 року парламент Грузії ухвалив у третьому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що наклала вето на законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу".
"Ехо Кавказу" повідомляло, що керівна партія "Грузинська мрія" має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президент не підпише закону, його підписує та публікує голова парламенту.
28 травня парламент Грузії остаточно затвердив закон "Про прозорість іноземного впливу", подолавши вето президентки країни.
28 липня грузинська опозиція подала позов до Конституційного суду країни через закон про "іноагентів". Опозиційні парламентарі наполягають, що спірний закон порушує 72 статтю Конституції Грузії, яка наказує державним органам "твердо дотримуватися євроатлантичного курсу". Позов підписали 32 опозиційних депутати.
Крім того, схожий позов до Конституційного суду Грузії вже подали президентка країни Саломе Зурабішвілі та неурядовий сектор.
Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.
