Президент перехідного періоду Сирії Ахмед аль-Шараа та президент Туреччини Реджеп Ердоган під час зустрічі в Анкарі 4 лютого обговорили можливу угоду про спільну оборону. Вона включає створення турецьких авіабаз у центральній Сирії та навчання нової сирійської армії.
Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на чотири поінформовані джерела.
Представник регіональної розвідки, представник служби безпеки Сирії та одне з джерел зовнішньої служби безпеки, що базується в Дамаску, заявили, що переговори включали створення двох турецьких баз у великому центральному пустельному регіоні Сирії, відомому як Бадія.
Крім того, за їхніми словами, Туреччина може отримати дозвіл на використання повітряного простору Сирії у військових цілях та візьме на себе зобов'язання щодо надання допомоги у разі виникнення зовнішніх загроз.
Офіційний представник глави сирійського перехідного уряду повідомив агентству, що аш-Шараа обговорював "підготовку Туреччиною нової сирійської армії" — колишню розпустили після повалення режиму Башара Асада наприкінці минулого року. Також йшлося про "нові сфери співробітництва", без уточнення деталей.
Водночас неназваний представник Міноборони Туреччини, знайомий з переговорами, сказав журналістам агентства, що він не має інформації про турецькі бази в Сирії та навчання сирійських військ у рамках можливої оборонної угоди.
За підсумками зустрічі аль-Шараа запросив Ердогана відвідати Сирію найближчим часом.
10 грудня 2024 року стало відомо, що тимчасовим прем'єр-міністром перехідного уряду Сирії до 1 березня 2025 року призначений Мохаммед аль-Башира, який очолював так званий "уряд порятунку" повстанців. Його вважають близьким соратником лідера "Хайят Тахрір аш-Шам" Абу Мохаммеда аль-Джолані.
Ахмед аль-Шараа (відомий також під ім'ям Абу Мухаммад аль-Джолані) був лідером угрупування ісламізму "Хайят Тахрір аш-Шам", що виступало проти режиму Башара Асада в Сирії. 29 січня 2025 року його оголосили президентом Сирії у перехідний час.
Що відомо про повалення режиму Асада в Сирії
Сирійські повстанці зранку 8 грудня 2024 року оголосили про звільнення Дамаска. Президент країни Башар Асад покинув столицю. Reuters, посилаючись на дані сервісу Flightradar24, а також на двох неназваних співрозмовників у Сирії повідомляло, що літак Асада міг зазнати трощі. Однак агентству не вдалося підтвердити, що на борту міг бути Башар Асад.
За даними ГУР Міноборони України, інформацію про "смерть" президента Сирії Башара Асада в авіакатастрофі поширила РФ, щоб прикрити свою операцію з його порятунку.
Прем'єр-міністр Сирії Мухаммад Газі аль-Джалалі заявив, що готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, обраним сирійським народом, та вживати будь-яких заходів щодо передачі влади.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у результаті переговорів з низкою сирійських повстанців Башар Асад вирішив передати владу "мирним шляхом" та покинув країну.
Увечері 8 грудня російські державні ЗМІ повідомили з посиланням на джерела про те, що Асад, який залишив Сирію після взяття повстанцями Дамаска та інших великих міст, прибув до Росії, де отримав притулок — це рішення ухвалене Володимиром Путіним.
Що відомо про громадянську війну та розклад сил у Сирії
Громадянська війна у Сирії розпочалась у 2011 році, коли Башар Асад розпочав насильницьке придушення протестів сирійців. Ключові союзники світської диктатури Асада — Іран, Росія та підтримуване іранцями ліванське угрупування "Хезболла".
Сили повстанців підтримували НАТО та частина країн Перської затоки. У 2016 році урядові війська за підтримки російської авіації взяли в облогу Алеппо, ключове місто у протистоянні, повстанцям довелось його здати. До кінця 2018 року всі опорні пункти повстанців, крім частини регіону Ідліб, були взяті урядовими військами за підтримки Росії.
Паралельно із цим у 2014 році угруповання "Ісламська держава" захопило контроль над значною частиною східної Сирії та західного Іраку, що спонукало очолювану США коаліцію розпочати авіабомбардування проти неї, водночас надаючи наземну підтримку Сирійським демократичним силам, що складались з курдів. "Ісламська держава" зазнала поразки, втім її вогнища ще зберігаються у сирійській пустелі.
Приблизно 30% території країни, що не підпорядковується режиму Асада, контролюється низкою опозиційних сил та іноземних військ. Туреччина підтримує опозиційні групи та має військову присутність на північному заході Сирії, водночас США підтримують сирійських курдів на сході.
За даними ООН, за більш ніж десятиліття війни було вбито понад 300 000 мирних жителів, а мільйони людей були змушені покинути свої домівки по всьому регіону.
З 2020 року, відколи Туреччина та Росія домовились про перемирʼя, конфлікт був здебільшого статичним. Нинішній наступ почався наступного дня після оголошення про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою" в Лівані.
Що відомо про угруповання Хаят Тахрір аш-Шам
Хаят Тахрір аш-Шам (HTS) визнана США та ООН терористичною організацією. Її лідер Абу Мохаммед аль-Голані очолював сирійський підрозділ Аль-Каїди у 2011 році. Голані та його група брали на себе відповідальність за смертоносні вибухи на території Сирії. Втім у 2016 році Голані розірвав зв’язки з Аль-Каїдою, намагаючись відсторонитися від найрадикальніших її членів. HTS контролює частину провінції Ідліб поблизу кордону з Туреччиною.