1 грудня коаліція опозиційних сил на чолі з угрупованням "Хайят Тахрір аш-Шам" відвоювала в урядових військ Алеппо — друге за величиною сирійське місто. Режим Асада контролював його з кінця 2016-го — тоді армія взяла Алеппо в облогу, а потім майже знищила його за допомогою російської авіації. В місті бомбили лікарні, горіли цілі житлові райони, на жителів падали касетні бомби, їх труїли хімічною зброєю. Звіт “Зламати Алеппо” від американського аналітичного центру “Атлантична рада” — один з багатьох, в яких задокументовані ці злочини.
За декілька тижнів після звільнення Алеппо журналісти Суспільного Тарас Ібрагімов та Олександр Магула потрапили в місто, дізналися, який вигляд воно має, та поговорили з бійцем угруповання "Хайят Тахрір аш-Шам", який бився за Алеппо, а нині охороняє колишню військову базу у передмісті.
До війни Алеппо було об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО — архітектура IV століття, безліч історичних пам'яток, багатокілометровий ринок Аль-Мадіна, найбільша та найстаріша мечеть в країні.
У 2011-му — у перший рік громадянської війни — тут було відносно спокійно. Масові протести, зокрема і за участі студентів, почалися лише в середині 2012-го. Зрештою, Алеппо стало одним з ключових місць війни та чи не найбільше постраждало від неї.
У липні 2012 року в Алеппо почалась наземна операція провладних сил. Лінія фронту розрізала місто і трималась протягом чотирьох років: урядові війська контролювали західну частину, опозиція — східну.
Спочатку за Алеппо воювали переважно "помірковані" опозиційні сили, а також загони курдської самооборони. Тоді зʼявились більш радикальні ісламістські групи, зокрема й "Фронт ан-Нусра" (гілка міжнародної ісламістської терористичної організації "Аль-Каїда"), а також бойовики "Ісламської держави".
З 2016-го Алеппо контролювали урядові війська. В останні роки кількість боєзіткнень тут знизилася, поки 29 листопада 2024-го коаліція опозиційних сил не поновила наступ. Бої розпочалися на західній околиці міста. Однією з цілей була російська військова база. Як розповіли Суспільному бійці "Хайят Тахрір аш-Шам" (ХТШ), за два дні до початку наступу опозиції на цю базу начебто відправили двох солдатів-смертників, які знищили певну кількість росіян (Суспільному не вдалось це підтвердити — ред.). Після цього, кажуть у ХТШ, захоплення військового обʼєкту не склало великих проблем. Як і відвоювання всього міста — вже 1 грудня Алеппо контролювало озброєне угрупування.
23-річний Усама охороняє блокпост біля колишньої російської бази. Говорить, доєднався до спротиву, коли йому було 15 років. "Я був дуже злим на режим (Башара Асада — ред.), який знущався з мого народу, з жінок, — згадує Усама. — Я бачив арешти без причин, бачив, як затримують літню жінку і бʼють на очах у її чоловіка та дітей".
"Урядові сили завжди мали чисельну перевагу, — говорить Усама. — Але ми готувались, тренувались і завдяки вірі та фізичній підготовці змогли їм протистояти".
"Основним задумом операції (по звільненню Алеппо — ред.) було бити по пунктах управління противника, — розповідає Усама. — Якщо хочеш знести будинок, маєш підірвати фундамент. Тоді він падає. Так і ця операція була направлена на опорні пункти режиму. Після того як їх зруйнували, армія Асада "посипалась" і почала тікати".
Усама згадує про бій, який запамʼятав найбільше за весь час війни: "Це був 2018-й, період жорстокої кампанії з боку сил Асада у провінціях Ідліб і Хама. Нам поставили задачу взяти одну зі стратегічних висот, де був штаб російських та іранських офіцерів. Звідти противник керував фронтом на нашому напрямку. Ці бої були найважчими для мене за всю війну. Противник навчений та досвідчений. Але наші штурмовики, серед яких був і я, зламали першу лінію оборони висоти й фактично відкрили дорогу для інших сил опозиції. Ця висота мала важливе значення, бо без неї у противника зникав контроль над цією ділянкою фронту. І нам таки вдалось це зробити".
