Через кілька місяців після вторгнення в Україну Росія здійснила серію масштабних грошових переказів до Туреччини. За короткий час було переведено понад $5 мільярдів із обіцянкою подальших платежів.
Про це пише The Wall Street Journal.
Офіційно ці кошти призначалися для будівництва першої турецької атомної електростанції "Аккую", проєкт якої підтримували Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган.
Однак американські регулятори помітили підозрілу активність у цих переказах. Два провідні американські банки — JPMorgan Chase і Citigroup — допомагали обробляти ці платежі, що привернуло увагу слідчих Міністерства юстиції США.
Розслідувачі з’ясували, що Росія та Туреччина у 2022 році використовували цей ядерний проєкт, щоб непомітно переводити мільярди доларів через американські банки до Туреччини, а потім фінансувати російські державні ініціативи.
Росія та Туреччина домовилися, що Газпромбанк, який не перебуває під санкціями, надасть кредит у розмірі $9 мільярдів для будівництва АЕС. Реально ці гроші фінансував Банк Росії, що було приховано від міжнародних спостерігачів.
Після отримання коштів турецькі банки передавали їх російським компаніям, що мали рахунки у найбільшому турецькому державному банку Ziraat. Ця схема дозволяла Росії обходити санкції США, не проводячи операції безпосередньо через американські банки.
У 2022 році Газпромбанк перерахував $3 мільярди через Citigroup на рахунки в Ziraat. Ще $2 мільярди пройшли через JPMorgan.
Коли Міністерство юстиції США виявило підозрілі транзакції, воно зупинило наступний транш у $2 мільярди, які залишилися замороженими в JPMorgan.
У 2024 році прокурори США підготувалися до конфіскації $2 мільярдів, обґрунтовуючи це тим, що ці гроші були результатом: ухилення від санкцій та відмивання грошей. Однак адміністрація Байдена втрутилася й заблокувала цей процес.
Білий дім побоювався, що цей крок може розлютити Туреччину, ключового, але непередбачуваного союзника США. Уряд США часто узгоджує дії Міністерства юстиції з Держдепартаментом та Радою національної безпеки, якщо вони можуть вплинути на дипломатичні відносини.
"Такі запити щодо повного заморожування справи рідкісні", — зазначили колишні прокурори.
Анкара займає складну позицію у світовій політиці. Вона не приєдналася до санкцій проти Росії, зберігаючи економічну співпрацю з Москвою. Водночас Туреччина постачала Україні летальну зброю. У 2024 році Туреччина допомогла звільнити американського журналіста WSJ Евана Гершковича в рамках обміну полоненими між США та Росією.
У Вашингтоні побоювалися, що якщо розслідування Мін’юсту напряму зачепить Туреччину, це може зашкодити співпраці між країнами з таких важливих питань, як обмін полоненими, боротьба з тероризмом та стабілізація Сирії.
Розслідувачі США підозрюють, що ключову роль у переказах відігравав директор турецької розвідки Ібрагім Калин, який тоді був головним радником президента Ердогана. Також у схемі міг бути задіяний тодішній міністр фінансів Туреччини Нуреддін Небаті. Жоден із них не прокоментував ці звинувачення.
Тепер питання заморожених $2 мільярдів лягає на плечі нової адміністрації Дональда Трампа.
Цікаво, що в перший термін Трампа його уряд вже звинувачував турецький державний банк Halkbank у порушенні санкцій щодо Ірану, що викликало значну напругу між Вашингтоном і Анкарою.
Чи піде Трамп на відкриту конфронтацію з Туреччиною цього разу, стане відомо в найближчі місяці.
