Депутати хочуть скасувати штрафи за відмову обслуговувати українською. Як вони це пояснюють

Депутати хочуть скасувати штрафи за відмову обслуговувати українською. Як вони це пояснюють

Оновлено
Депутати хочуть скасувати штрафи за відмову обслуговувати українською. Як вони це пояснюють Колаж, Суспільне

28 народних депутатів від "Слуги народу" пропонують парламенту скасувати штрафи за невикористання української мови в сфері обслуговування. Ініціатори пояснюють ідею складною ситуацію для бізнесу через COVID-19, необхідністю захищати мови національних меншин та зменшувати тиск на підприємців.

Як пояснила Суспільному одна з ініціаторок законопроєкту Ірина Аллахвердієва, він має "зменшити напругу" у мовному питанні в Україні.

"Моя позиція полягає у зменшенні напруги у питанні використання мов в Україні та зменшенні тиску на суб’єктів господарювання у сфері обслуговування споживачів", — заявила вона.

За словами Аллахвердієвої, ініційований нею і її колегами проєкт закону передбачає скасування штрафів для підприємців за порушення закону щодо спілкування українською мовою у сфері обслуговування споживачів. Також ним надається право підприємцям оскаржувати до суду рішення уповноваженого із захисту державної мови або його представників за порушення відповідного закону.

На запитання, на захист кого саме націлений законопроєкт, Аллахвердіває відповіла, що "справа не у конкретних верствах".

"Закон (про мову — ред.) залишає без регулювання на розсуд самих людей тільки використання мови в побуті (наприклад, в сімейному спілкуванні) або в рамках релігійних ритуалів. Але розглядає комерційну сферу та обслуговування споживачів як частину того, що має регулюватися через норми про забезпечення функціонування української як державної, трактуючи, зокрема, й ці, за визначенням, приватні відносини як сферу публічного", — сказала нардепка.

Вона підкреслила, що ініціаторів змін до закону "немає сумніву в тому, що державною мовою в Україні має бути виключно українська мова", однак триває дискусія про те, які межі повинно мати державне регулювання використання мови.

"Чи може держава вказувати офіціанту у кафе, якою мову обслуговувати клієнтів? Або лікаря у приватній лікарні? Якщо б такий штраф застосувався до депутатів чи посадовців, які відмовляються використовувати державну мову у своїй діяльності, то це не викликало би жодних заперечень ні у кого в суспільстві. А от якщо держава почне штрафувати звичайних людей, якщо почнуться ще і якісь сумнівні використання норм закону в нечесній боротьбі проти конкурентів, то це матиме деструктивні наслідки як з політичної точки зору, так і для бізнесу в Україні. Саме на зменшення такого ризику і спрямований даний закон", — пояснила Аллахвердієва.

Інший ініціатор законопроєекту Георгій Мазурашу розповів Суспільному, що "до українізації України потрібно рухатись мудро, а не такими невдалими рішеннями, як спроба через штрафи змушувати всю сферу обслуговування використовувати державну мову".

"У державному/комунальному секторі — без проблем, а ось в приватній сфері обслуговування, — хоч китайською, тут ринок сам відрегулює, і бізнес, аби заробляти не лише від одного мовного сегменту, як правило гнучко підлаштовується і забезпечує кількамовність", — сказав нардеп.

На думку Мазурашу, "країну треба "зшивати", об'єднувати, а не відштовхувати і розколювати, у зокрема за ознаками мови".

"Тому я підтримую ініціативу щодо скасування штрафування за невикористання української мови у приватному секторі сфери обслуговування", — додав він.

На думку головного ініціатора законопроєкту Максима Бужанського, "бізнес має платити лише податки", тому він і пропонує скасувати штрафи.

Читайте також: "В якому стані перебуває українська мова на 30-тому році незалежності. Пояснюють експерти"

"Не потрібно розповідати перукарям, якою мовою їм стригти, і шиномонтажникам, якою мовою міняти колесо", — заявив нардеп у своєму Telegram-каналі.

Загалом до законопроєкту №4528 долучилися 28 депутатів від "Слуги народу", серед яких також, зокрема, Олександр Дубінський, Максим Зуєв, Дар'я Володіна, Олександр Качура тощо. У пояснювальній записці депутати посилаються на Конституцію, згідно зі статтею 10 якої в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин.

"Отже, захищаючи та пропагуючи українську мову як основу згуртованості українського суспільства та взаєморозуміння його членів потрібно дбати про уникнення дискримінації мов національних меншин", — сказано в документі.

Читайте також: "Чому варто захищати українську. Розповідає мовний омбудсман Кремінь"

Також парламентарі звертають увагу на те, що основними надавачами послуг у сфері обслуговування є малий та середній бізнес, а у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 в Україні запровадження нових штрафів призведе до погіршення стану його працівників.

Що відомо

  • 7 липня Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
  • 21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон про мову.
  • 16 січня 2021 року набуває чинності норма про обов’язковість застосування державної мови у сфері послуг.
  • Стаття 32 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набула чинності 16 січня 2020 року. Стаття закріплює, що мовою реклами в Україні визначено державну мову. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований ЗМІ. Мовою реклами на телебаченні та радіо також є українська мова.
  • Дана норма поширюється і на інтернет, зокрема банери, контекстну рекламу, ролики на YouTube, соцмережі та рекламні розсилки.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди