В якому стані перебуває українська мова на 30-тому році незалежності. Пояснюють експерти

В якому стані перебуває українська мова на 30-тому році незалежності. Пояснюють експерти

Ексклюзивно
В якому стані перебуває українська мова на 30-тому році незалежності. Пояснюють експерти УНІАН

9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Експерт з питань мовної політики, співавтор закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Тарас Марусик та один з авторів закону про мову у 1989 році, голова робочої групи по розробці чинного закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Володимир Василенко розповіли, якими є виклики на шляху розвитку української мови як державної.

Від 16 січня наступного року всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги українською мовою. За словами Тараса Марусика, цій ініціативі будуть опиратися, так само. як і іншим ініціативам щодо забезпечення державного статусу для української мови.

"16 січня 2021 року буде одним з найбільших викликів. Тому що частина працівників сфери обслуговування плутають приватне спілкування з публічним. А сфера обслуговування — це публічне побутування української мови. З настанням незалежності постійно йде гальмування будь-яких законодавчих актів, які спрямовані на зміцнення конституційного статусу української мови, який вже існує понад 30 років. І це буде продовжуватися. Кожна стаття, яка набуватиме чинності, буде тією чи іншою мірою мати спротив. І сфера обслуговування є однією з ключових", — заявив Марусик в ефірі Українського радіо.

Марусик зауважив, що "не бачить загроз для скасування закону про мову Конституційним Судом, оскільки для цього немає підстав". Він вважає, що від початку надання українській мові ще в Конституції УРСР статусу державної відбуваються певні "хвилі".

"Ситуація з мовою постійно розвивається у правильному напрямку, але хід цей дуже повільний. Але насправді сьогодні один з найважчих етапів, оскільки мовне законодавство й останній закон, попри те, що було викинуто статтю про мовних інспекторів, піднявся на вищий рівень законотворення. Крім того, за ці 30 років підросло нове покоління, яке не прийме тих умов, які були раніше. І добре, що запрацював державний Уповноважений із захисту державної мови", — сказав він.

Читайте також: "Чому варто захищати українську. Розповідає мовний омбудсман Кремінь"

На думку Володимира Василенка, "найбільшим викликом для української мови є те, що суспільство і владна еліта України не розуміють, що Росія використовувала і буде використовувати російську мову як геополітичну зброю".

"Українська мова — це наша зброя, яка захистить нас від експансії російського світу і зробить нашу країну єдиною. Найбільший виклик полягає у тому, що від владної еліти дуже багато залежить, як у суспільстві будуть ставитися до української мови. Якщо чиновники вищого рангу, президент, міністри говорять російською у публічних сферах, то це завдає удару по українській мові і руйнує запровадження української мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України, як цього вимагає Конституція", — сказав він.

Читайте також: "Тарас Кремінь: "Насильницька популяризація мови – архаїчна категорія"

Василенко додав, що третій виклик — це тотальне запровадження української мови у сфері освіти.

"Якщо у сфері освіти запанує українська мова, тоді запанує українська мова у всій Україні. Тому на це треба звернути особливу увагу. І ті вчителі і професори, які не бажають виконувати закон про українську мову, мають бути звільнені зі своїх посад. Мовний режим в школі повинен бути однаковим і на уроках, і на перервах, і у спілкуванні між уроками. Протягом робочого дня в школі вчителі повинні спілкуватися українською. Бо саме від них залежить, чи будуть діти володіти українською", — вважає він.

Що відомо

  • 7 липня Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
  • 21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон про мову.
  • 16 січня 2021 року набуває чинності норма про обов’язковість застосування державної мови у сфері послуг.
  • Стаття 32 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набула чинності 16 січня 2020 року. Стаття закріплює, що мовою реклами в Україні визначено державну мову. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований ЗМІ. Мовою реклами на телебаченні та радіо також є українська мова.
  • Дана норма поширюється і на інтернет, зокрема банери, контекстну рекламу, ролики на YouTube, соцмережі та рекламні розсилки.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди