Угруповання "Хайят Тахрір аш-Шам" (HTS), яке повалило режим Башара Асада найімовірніше не буде зацікавлено у співпраці з Росією, попри те що російська влада може визнати новий сирійській уряд в той час, як західні країни вагаються.
Таку думку у коментарі Суспільному висловив професор політології Університету Джорджа Мейсона, старший науковий співробітник Атлантичної ради Марк Кац.
За його словами, росіяни вже звертаються до нового сирійського уряду, хоча вони підтримували Асада і бомбили країну.
"Але вони (росіяни — ред.) сподіваються укласти з цими людьми угоду, щоб зберегти бази (йдеться про авіабазу Хмеймім і базу у Тартусі — ред.). Це абсолютно безсоромно. Але єдине, що могло дати їм важіль впливу, це те, що на Заході багато вагань визнати цей новий уряд, тому, що вони були терористами в минулому. Ну, мабуть, росіяни не будуть такими гидливими у цьому питанні", — сказав Кац.
Політолог також зазначив, що HTS і багато сирійців не будуть "задоволені" росіянами й дійсно захочуть, щоб вони пішли з країни.
"Я думаю, що росіяни зараз дуже вразливі. Якщо сили в Сирії захочуть захопити ці бази, я не думаю, що росіяни не зможуть чинити великий опір, тому вони виводять свої кораблі в море з військово-морської бази (у Тартусі — ред.). Вони розуміють, що їм є що втрачати. Вони хочуть зберегти авіабазу у Хмеймімі, зокрема, тому що вона підтримує їхні операції в Африці. Якщо вони втратять цю базу, їм буде значно важче продовжувати там працювати. А росіяни, як відомо, дуже амбітні. У них є амбіції щодо України й у них є амбіції щодо Африки", — сказав він.
Кац припустив, що також РФ може пропонувати новому сирійському уряду ті самі "послуги", які вони надавали Асаду.
"І незрозуміло, чи справді ці послуги будуть потрібні новій владі. Але якщо в Сирії розгорнеться нова громадянська війна, тоді отримання будь-якої зовнішньої підтримки може бути корисним. І підтримка, або просто перспектива того, що росіян краще мати на вашому боці, ніж на боці вашого опонента. Отже, ви знаєте, за допомогою певної комбінації батога та пряника, росіяни могли б це зробити", — сказав політолог.
10 грудня стало відомо, що тимчасовим прем'єр-міністром перехідного уряду до Сирії 1 березня 2025 року призначено Мохаммед аль-Башира, який очолював так званий "уряд порятунку" повстанців до 12-денного наступу на Дамаск. Аль-Башира вважають близьким соратником лідера "Хайят Тахрір аш-Шам" Абу Мохаммеда аль-Джолані.
Раніше голова Національної коаліції сирійських революційних і опозиційних сил (CNFROS) Хаді Аль-Бахра заявляв, що після падіння режиму президента Сирії Башара Асада є домовленість про те, що перехідний уряд у Сирії буде "цивільним".
Захоплення Дамаска і втеча Асада
Сирійські повстанці зранку 8 грудня оголосили про звільнення Дамаска. Президент країни Башар Асад покинув столицю.
Прем'єр-міністр Сирії Мухаммад Газі аль-Джалалі заявив, що готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, обраним сирійським народом, та вживати будь-яких заходів щодо передачі влади.
Сирійська армія заявила, що її сили продовжують військові операції проти повстанців у сільській місцевості поблизу міст Хама, Хомс та Дараа.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у результаті переговорів з низкою сирійських повстанців Башар Асад вирішив передати владу "мирним шляхом" та покинув країну. Де він може перебувати зараз у відомстві не уточнювали.
Як повідомили джерела російського інформагентства ТАСС у Кремлі, Асад разом із родиною прибув до Москви, де Росія надала їм притулок.
Що відомо про громадянську війну та розклад сил у Сирії
Громадянська війна у Сирії розпочалась у 2011 році, коли Башар Асад розпочав насильницьке придушення протестів сирійців. Ключові союзники світської диктатури Асада — Іран, Росія та підтримуване іранцями ліванське угрупування "Хезболла".
Сили повстанців підтримували НАТО та частина країн Перської затоки. У 2016 році урядові війська за підтримки російської авіації взяли в облогу Алеппо, ключове місто у протистоянні, повстанцям довелось його здати. До кінця 2018 року всі опорні пункти повстанців, крім частини регіону Ідліб, були взяті урядовими військами за підтримки Росії.
Паралельно із цим у 2014 році угруповання "Ісламська держава" захопило контроль над значною частиною східної Сирії та західного Іраку, що спонукало очолювану США коаліцію розпочати авіабомбардування проти неї, водночас надаючи наземну підтримку Сирійським демократичним силам, що складались з курдів. "Ісламська держава" зазнала поразки, втім її вогнища ще зберігаються у сирійській пустелі.
Приблизно 30% території країни, що не підпорядковується режиму Асада, контролюється низкою опозиційних сил та іноземних військ. Туреччина підтримує опозиційні групи та має військову присутність на північному заході Сирії, водночас США підтримують сирійських курдів на сході.
За даними ООН, за більш ніж десятиліття війни було вбито понад 300 000 мирних жителів, а мільйони людей були змушені покинути свої домівки по всьому регіону.
З 2020 року, відколи Туреччина та Росія домовились про перемирʼя, конфлікт був здебільшого статичним. Нинішній наступ почався наступного дня після оголошення про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою" в Лівані.
Що відомо про угруповання Хаят Тахрір аш-Шам
Хаят Тахрір аш-Шам (HTS) визнана США та ООН терористичною організацією. Її лідер Абу Мохаммед аль-Голані очолював сирійський підрозділ Аль-Каїди у 2011 році. Голані та його група брали на себе відповідальність за смертоносні вибухи на території Сирії. Втім у 2016 році Голані розірвав зв’язки з Аль-Каїдою, намагаючись відсторонитися від найрадикальніших її членів. HTS контролює частину провінції Ідліб поблизу кордону з Туреччиною.
