Розслідувачі ICIJ розкрили масштабну корупційну схему, пов’язану з діяльністю Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) — стратегічного маршруту транспортування казахстанської нафти через Росію на світові ринки.
Про це йдеться в розслідуванніі ICIJ "Каспійські Каралі".
За даними журналістів, Росія поступово встановлювала контроль над КТК, відсторонюючи західні нафтові компанії, такі як Chevron та ExxonMobil, які інвестували мільярди доларів у цей проєкт. Західні компанії своєю чергою закривали очі на завищені бюджети, підозрілі контракти та ймовірні хабарі. Що дозволило Росії використовувати КТК як політичний і економічний важіль впливу на світову нафтову галузь.
У 2021 році Каспійський трубопровідний консорціум занизив обсяг втрат та применшив масштаби великого розливу нафти, під час якого сотні тонн палива були втрачені в Чорному морі. Пізніше консорціум програв російський суд і був змушений сплатити штраф у 98,7 мільйонів доларів за завдану шкоду довкіллю.
Російське захоплення контролю
У 2020 році російська державна компанія "Транснефть" організувала захоплення влади у КТК, змінивши баланс впливу на свою користь.
Дочірня компанія "Транснефти" отримала ключовий контракт КТК вартістю додатково 1 мільйон доларів на місяць. Вона також заплатила щонайменше 18,9 мільйона доларів компанії, яка володіє Палацом Путіна, за оренду нерухомості.
Після початку виплати дивідендів КТК здійснив щонайменше 1,4 мільярда доларів таких виплат російській державі через акціонерів КТК "Транснефть" і "Роснефть", найбільшу нафтову компанію Росії. З початку війни Росії в Україні цим компаніям було виплачено щонайменше 816 мільйонів доларів.
Зазначається, що Кремль використовував КТК як важіль впливу, створюючи перебої в поставках і підкреслюючи свою роль у глобальній енергетиці.
З моменту початку повномасштабного наступу Росії на Україну у 2022 році КТК зіткнувся щонайменше з 20 зривами діяльності або призупиненням поставок нафти. А в одному випадку адміністрація Путіна нібито намагалася маніпулювати інформацією, щоб налякати Захід і підкреслити свою владу над нафтовим ринком.
Попри те, що російський уряд фактично контролює трубопровід, з початку повномасштабної війни проти України Казахстан залучив американську лобістську фірму для контракту на суму майже 4 мільйони доларів, щоб допомогти зберегти трубопровід без санкцій і забезпечити потік нафти.
У 2022 році CPC сплатила приблизно 321 мільйон доларів податків російській владі — у тому числі 96 мільйонів доларів — федеральному уряду Росії. Зазначається, що цю суму можна було б заплатити за близько 70 нових російських танків.
Корупція та завищені витрати
За даними розслідування, західні нафтові гіганти — Chevron, ExxonMobil, Shell та Eni — нібито закривали очі на багатомільйонні схеми, включаючи завищені бюджети, фіктивні тендери та платежі підрядникам, які не виконували заявлені роботи.
Згідно з судовими документами та іншими звітами, підрядники КТК у Росії отримували авансові платежі, однак у багатьох випадках роботи виконувалися із затримкою, неякісно або взагалі не проводилися. Зокрема, у 2015 році 48 мільйонів доларів було виплачено за будівництво ліній електропередач до насосної станції на півдні Росії, яке так і не відбулося.
Судові протоколи виявили, що частина цих коштів мала піти на модульні будинки для робітників. Натомість 35,6 мільйона доларів опинилися у фінансовій компанії, пов'язаній з близькими до Кремля особами. Серед них — колишній колега зятя президента "Транснефти" Миколи Токарєва, давнього союзника Путіна.
Chevron, один із нафтогазових гігантів США, значно залежить від доходів із Казахстану та Росії, особливо через своє спільне підприємство на родовищі Тенгіз. Цей проєкт приносить мільярди доларів щорічно, і компанія розраховує отримати 4 млрд доларів у 2024 році та 5 млрд — у 2026 році.
Хоча Chevron заявляє про етичність своєї роботи, компанія уникає конкретних відповідей на звинувачення у завищенні контрактних цін, можливі відкати та конфлікти інтересів, пов'язані з Каспійським трубопроводом. Exxon, Shell, Eni та CPC також утримуються від детальних коментарів.
Хабарі російським чиновникам
Менш ніж через рік після старту розширення Каспійського трубопроводу колишній керівник Chevron звинуватив нафтову компанію разом із п’ятьма іншими великими корпораціями у значному завищенні контрактів. Він стверджував, що ці переплати йшли на користь чиновникам російського уряду та наближеним особам.
Адвокат екскерівника компанії, Стівен Кон, у 2011 році надіслав листи до Chevron, Exxon, Shell, Eni та BG Group, закликаючи провести внутрішнє розслідування. У листах він зазначав, що гроші спрямовувалися компаніям, пов’язаним із "Транснефтью" та Кремлем, через "колосальні переплати".
Нащо нафтові гіганти відреагували скептично. Exxon заявила, що не знайшла доказів і назвала це "пошуком наосліп". BG Group назвала звинувачення занадто загальними, щоб на них реагувати. Shell відмовилася від коментарів.
У 2012 році Кон подав офіційну скаргу до Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC), стверджуючи, що дії нафтових компаній порушують Закон про корупцію за кордоном, який забороняє хабарі іноземним посадовцям. Серед головних звинувачень були приховані відкати, маніпуляції з експертизою та переважна передача контрактів компаніям, близьким до російської влади.
Попри те, що скарга залишилася без наслідків, у 2022 році Кон подав нові заяви до SEC та Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами. Він знову заявив, що компанії, пов’язані з "Транснефтью", зокрема "Велесстрой", отримували контракти на завищені суми, що забезпечувало політичну вигоду Кремлю.
