Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили науковцю зі США Френсісу Гальзену за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.
Про це оголосили під час визначення лауреатів Нобелівської премії у Стокгольмі.
«Френсіс Гальзен очолював міжнародну команду дослідників та інженерів, які забезпечили нас фантастичним інструментом. Його завзятість і наукове бачення проклали шлях до нового типу астрономії», — говорить Марк Пірс, голова Нобелівського комітету з фізики.
Френсіс Гальзен народився 1944 року в Тінені у Бельгії. Здобув ступінь доктора філософії 1969 року в університеті Левена, Бельгія. Професор Університету Вісконсин-Медісон, США.
Зазначається, що Френсіс Гальзен зрозумів, що кригу на Південному полюсі можна використовувати для відстеження частинок, відомих як нейтрино. Науковець уперше представив своє бачення у 1988 році. Коли нейтрино стикається з атомним ядром, воно створює спалах світла, який можуть відстежувати датчики в кризі. Антарктична крига виявилася ідеальним середовищем: вона чиста, вільна від перешкод, а сама зона геологічно стабільна, без землетрусів.
Гальзен і його ідея невдовзі здобули підтримку інших дослідників, і за кілька років було проведено попередні випробування датчиків у кризі.
НАуковці зазначають, що нейтрино є скрізь, але вони майже ніяк не взаємодіють із речовиною. Вони безперешкодно проходять крізь усю Землю і крізь тіла людей, залишаючись непомітними. Зрідка поодиноке нейтрино все ж стикається з атомним ядром — і саме цей момент здатне зловити відповідне обладнання.
Вченим давно відомо, що космос містить природні прискорювачі частинок, які випромінюють частинки з енергією до мільйона разів більшою, ніж ті, яких можна досягнути в лабораторіях на Землі.
На відміну від інших космічних частинок, нейтрино долітають до нас безпосередньо від джерела, не відхиляючись магнітними полями і не втрачаючи енергії. Це дає інформацію про природні «прискорювачі частинок» у космосі, яку неможливо здобути іншими методами.
Проєкт IceCube об'ємом в один кубічний кілометр криги був остаточно завершений у 2011 році. Невдовзі дослідники зареєстрували перші високоенергетичні нейтрино, а через кілька років змогли опублікувати своє відкриття частинки позаземного походження.
Зазначається, що взаємодії нейтрино, які безперервно збираються обсерваторією IceCube, нададуть дослідникам нові знання про бурхливі умови, в яких можуть створюватися високоенергетичні нейтрино, і навіть можуть виявити раніше невідомі космічні явища.
Нобелівську премію з фізики 2025 року отримали Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс із США за відкриття макроскопічного квантового тунелювання та квантованих енергетичних рівнів в електричному колі.
