Закон №9665 щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини спрямований не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного помешкання, а стосується незаконних пилорам. Громадяни не нестимуть жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров або 15 м куб. дубових — це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон. Оскільки закон не має зворотної сили, державні органи, зокрема й поліція, не мають права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності.
Про це заявив народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності й один з авторів законопроєкту Максим Павлюк, повідомили у пресслужбі “Слуги народу”.
“В окремих ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що начебто норми проголосованого законопроєкту забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджуючих документів. Такі повідомлення абсолютно не відповідають дійсності і є не просто довільним трактування проголосованих норм, а відвертою неправдою”, — сказав депутат.
Він наголосив, що проголосований документ стосується “чорних лісорубів”, незаконних пилорам, а не населення, яке обігрівається дровами. За словами нардепа, закон покликаний зупинити незаконні вирубки й жодним чином не стосується деревини побутового обсягу. А саме — 30 м куб. сосни, або 15 м куб. дуба.
“Іншими словами, особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров, або 15 м куб. дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом”, — пояснив Павлюк.
Він відзначив, що для настання кримінальної відповідальності необхідно зберігання на суму понад 30 тис. грн, а це, в середньому, за даними ДроваЄ, – 30 м куб. сосни, або 15 м куб. дуба.
Тому для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей закон значення не матиме, сказав народний депутат.
“Але навіть якщо хтось, розуміючи складність ситуації, невизначеність в енергетиці, заготував на цю зиму більше, ніж 15 кубів дубових дров чи 30 куб. м соснових, для них немає причин перейматися. Закон не має зворотної сили в часі, відтак державні органи, зокрема й поліція, не має права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності”, — пояснив Павлюк.
Він додав, що опалювальний сезон розпочався. Тому навіть суто технічно у цій частині норми закону запрацюють не раніше, як із початку підготовки до наступного опалювального сезону.
За словами Павлюка, закон покликаний не шукати дрова у дворах людей, а запобігти обігу нелегальної деревини та зберегти природу, привести норми українського законодавства до європейських вимог.
Що відомо про "закон про штрафи за дрова"
Верховна рада ухвалила закон щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини 10 жовтня. Його підписав голова парламенту, 15 жовтня документ направили на підпис президенту. Наразі Володимир Зеленський його ще не підписав, йдеться у картці документа на сайті Ради.
Згідно з остаточною редакцією документа, підписаною головою Верховної ради, перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини без документів, що підтверджують законність походження дерев, чагарників або деревини, або з такими документами, які підроблено, одержано незаконним шляхом або які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені у значному розмірі, – караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або вчинені у великому розмірі, – караються штрафом від десяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
При цьому "під значним розміром у цій статті слід розуміти вартість дерев, чагарників або деревини, яка становить більше ніж двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а під великим розміром – більше шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Станом на 2024 рік неоподатковуваний мінімум доходів громадян в Україні становить 1514 грн.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
