Європейські країни дедалі активніше готуються до можливого розриву трансатлантичних відносин із США у випадку перемоги Дональда Трампа на президентських виборах.
Про це пише The Washington Post
Як пише видання, набутий під час досвід навчив європейських лідерів, що Трамп здатний порушити усталені правила співпраці, поставивши під загрозу безпекові й економічні зв’язки. Після того, як Трамп у минулому пригрозив виходом із НАТО, запровадив високі тарифи на європейську сталь та алюміній і відмовився від Паризької кліматичної угоди, у європейських столиць з’явилися побоювання, що новий президентський термін може знову загострити трансатлантичні розбіжності.
Європейські лідери, зокрема в Німеччині, Франції та Великій Британії, готують нові підходи до дипломатії і планують можливі дії на випадок посилення економічного чи політичного тиску з боку Вашингтона. Однак поточна ситуація в ЄС значно відрізняється від тієї, що була за часів попереднього президентства Трампа: зараз немає такої впливової фігури, як колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, яка могла б стати противагою політиці Трампа. Сьогодні президент Франції Еммануель Макрон ослаблений через внутрішні політичні складнощі, канцлер Німеччини Олаф Шольц стикається з суперечками у своїй коаліції, а новий прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер має рекордно низький рівень підтримки.
Обороноздатність Європи
Водночас європейські країни активно працюють над зміцненням власної обороноздатності, щоб бути менш залежними від США у питаннях безпеки. Оборонні бюджети у Європі досягли рекордних значень з часів холодної війни, а НАТО взяло на себе додаткові обов’язки з координації військової допомоги Україні. Зокрема, європейські дипломати відзначають, що в майбутньому Сполучені Штати, ймовірно, зосередять більше уваги на Індо-Тихоокеанському регіоні, що залишить європейцям необхідність самостійно підтримувати стабільність на континенті.
Особливо занепокоєною є Німеччина, яка може постраждати від можливих торгівельних конфліктів з адміністрацією Трампа. Відомо, що Трамп має намір збільшити тарифи на європейські товари, зокрема на автомобілі, що може сильно вдарити по німецькій економіці, яка вже зараз демонструє ознаки стагнації. За прогнозами Німецького економічного інституту, можливі нові мита Трампа можуть призвести до втрат у розмірі 162 мільярди доларів для німецьких компаній. У Брюсселі вже обговорюються можливі контрзаходи, включаючи нові тарифи у відповідь та шляхи пом'якшення наслідків торгової війни через співпрацю з Вашингтоном у боротьбі з недобросовісними торговими практиками Китаю.
Ситуація з Україною
Окрім економічних питань, головним джерелом занепокоєння для Європи є позиція Трампа щодо війни в Україні. Він неодноразово заявляв, що хоче допомогти Україні, але також критикував президента Зеленського і висловлював припущення, що готовий тиснути на Україну для поступок територією заради завершення війни. Європейські країни, особливо ті, що межують з Росією, стурбовані можливим зменшенням підтримки з боку США і тому форсували ухвалення нових пакетів допомоги Україні до виборів у США.
У випадку перемоги Трампа очікується, що підтримку в Європі можуть отримати праві політичні сили, зокрема угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, який відкрито підтримує Трампа. Орбан може стати своєрідним «посередником» для Трампа в Європі, зокрема у питаннях щодо України, але його вплив на інші країни ЄС обмежений. Італійська прем’єрка Джорджія Мелоні також вважається потенційним союзником, хоча її позиція щодо війни в Україні поки що залишається стабільною. На тлі таких політичних загроз у Брюсселі тривають обговорення щодо необхідності стратегічної автономії Європи у сфері безпеки та оборони.
Європа намагається підготуватися до всіх можливих наслідків виборів у США, розуміючи, що другий президентський термін Трампа може значно змінити трансатлантичний альянс. Але у випадку відмови США від повноцінної підтримки Європі доведеться взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку.
Вибори у США
Вибори у США заплановані на 5 листопада 2024 року. Основні конкуренти — колишній президент США Дональд Трамп (Республіканська партія) та чинна віцепрезидентка Камала Гарріс (Демократична партія).
19 липня Трамп офіційно погодився балотуватися у президенти США від Республіканської партії. Кандидатом у віцепрезиденти США Трамп обрав сенатора від штату Огайо Джей Ді Венса.
25 липня Камала Гарріс офіційно оголосила, що братиме участь у виборах президента США. Гарріс також обрала кандидатуру віцепрезидента. Це — Тім Волз, губернатор Міннесоти.