Як протягом 16 років змінювалася Конституція України. Пояснює експерт

Як протягом 16 років змінювалася Конституція України. Пояснює експерт

Ексклюзивно
Як протягом 16 років змінювалася Конституція України. Пояснює експерт УНІАН

8 грудня 2004 року Верховна рада проголосувала за "великий пакет" внесення змін до Конституції, спрямованих на перетворення політичної системи України з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську. Конституційна реформа була скасована після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича. У результаті Революції Гідності 2014 року парламент ухвалив повернення до Конституції 2004 року. Як змінювався основний закон країни і яким має бути фінальний варіант Конституції в ефірі Українського радіо розповів експерт з конституційного права Олександр Москалюк.

Яка різниця між Конституціями 1996 та 2004 року

На думку Олександра Москалюка, до сьогоднішнього дня не подолана така проблема, як правильне сприйняття Конституції.

"Я думаю, що ми рухаємося в напрямку еволюції. Багато чого залежить від ментальності та від усвідомлення, що Конституція обмежує і тих людей, які наділяються владою, зокрема законодавчою. Але і сьогодні у нас досить часто трапляються випадки, коли парламентарі мають ініціативи, які яскраво суперечать Конституції. Так, зараз є проєкт закону про Службу безпеки України, у якому пропонується, щоб в СБУ не було воєнізованих формувань, хоч це передбачено ст. 17 ч. 3 Конституції. І таких прикладів багато. І мені хотілося б, щоб депутати уважно читали Конституцію і розуміли, що це певне "Святе писання" і до нього треба мати відповідне відношення", – зазначив Москалюк.

"Є золоте правило при написанні законів: пиши Конституцію так, наче ти не при владі, а в опозиції. Це означає, що ти даєш гарантії суб'єктам, які перебувають в опозиції, та розумієш, що ця Конституція обмежує тебе у можливості її змінювати та приймати закони, які будуть явно їй суперечити", – додав експерт.

Москалюк зауважив, що Конституція 1996 року давала більше змоги для того, щоб відбувалася концентрація влади в одних руках.

"Водночас Конституція 2004 року дає змогу шукати певний консенсус між парламентом і президентом, і це автоматично зменшує можливості для узурпації влади, хоча й не виключає їх. Тому це демонструє певний прогрес у розвитку конституційної реформи", – додав він.

За словами експерта, оскільки у 2004 році була серйозна політична криза, депутати забули про те, що необхідно дотримуватися процедур внесення змін до Конституції.

"Однак все-таки при всіх нюансах варіант Конституції 2004 року має більшу систему стримувань та противаг. Цей варіант більше відповідає європейській моделі у той час, як Конституція 1996 року більше відповідає саме французькій моделі, яка є фактично унікальною на європейському континенті і яка заточена під те, що є хороший президент і, маючи великі повноваження, може оперативно та ефективно діяти на посаді президента", – сказав він.

Чи потрібна нова Конституція

Москалюк вважає, що внесення змін до Конституції відбувалися з порушенням процедури, тому він не виключає необхідності ухвалення нового варіанту Конституції, який би її легітимізував.

"Коли приймалася Конституція у 2004 році, фактично відбулося порушення процедури. І потім у 2010 році, коли приймалося рішення Конституційним судом, воно теж є достатньо неоднозначним. І у 2014 році, коли повертався текст 2004 року, Верховна рада теж зробила це у спосіб, який не міг бути застосований. І найбільша проблема полягає у тому, що у нас назбиралася вже така кількість змін до Конституції, яка, з одного боку, є достатньо великою, а з іншого – ці зміни вносилися у неналежний спосіб. Тому, мені здається, що варто, можливо, навіть прийняти нову Конституцію, яка б змінила ситуацію, або внести зміни в ті самі положення, які б фактично її легітимізували, аби ми весь час не поверталися до подібних ситуацій", – пояснив експерт.

На думку Москалюка, Конституція є не лише правовим документом, а й політичним, який свідчить про певний політичний компроміс.

"Хоча деякі політсили намагаються використати текст Конституції у своїх меркантильних інтересах. До того ж навіть хороші бажання внесення змін до Конституції можуть призводити до поганих наслідків".

Читайте також: Чи зможуть чиновники уникнути покарання за недостовірне декларування. Пояснює експерт

"Так, поточна ситуація з Конституційним судом пов'язана саме з тим, що в процесі конституційної реформи 2016-2017 років, коли вносилися зміни в контексті правосуддя, хотіли зробити КСУ таким незалежним, щоб він не був під дією президента чи парламенту. Фактично він став над органом, надструктурою. І хоч ідея була хороша, але, як наслідок, ми бачимо зараз неоднозначні рішення КСУ. Проте я б не став говорити про конституційну кризу, адже це ситуація, з якої немає взагалі виходу. Зараз не все так складно, тому що парламент вже зробив кроки, які дозволяють вийти з достатньо складної ситуації", – додав Москалюк.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди