Національне антикорупційне бюро (НАБУ) звинуватило генпрокурорку Ірину Венедіктову у перешкоджанні слідству щодо притягнення до відповідальності винних у привласненні майна Нацгвардії. В Офісі генпрокурора заявили, що "діють виключно у межах закону та визначених повноважень" та назвали звинувачення "дискредитацією".
Про це повідомляється на сайті Офісу генпрокурора.
1 грудня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова змінила групу прокурорів, у справі щодо заволодіння 81 млн грн Нацгвардії, яке розслідується детективами НАБУ. Зокрема, включила до складу групи себе та в.о. керівника САП Максима Грищука, а старшим групи визначила начальника управління САП Андрія Довганя.
У заяві пояснили, що зробили це через те, що "справа набула резонансного статусу та з метою забезпечення швидкого, повного, неупередженого, всебічного та ефективного дослідження усіх обставин справи".
"Такі дії генерального прокурора, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, не потребували жодних узгоджень з жодною особою або органом досудового розслідування", – йдеться у повідомленні.
Також в Офісі генпрокурора заявили, що зміна групи прокурорів у справі не впливає на проведення слідчих розшукових дій.
"Спотворення НАБУ реальних фактів може свідчити про намагання приховати неефективність здійснених досудових розслідувань та використання ЗМІ з метою тиску на Генерального прокурора для прийняття тих чи інших процесуальних рішень, що є порушенням чинного законодавства України", – додали у заяві.
У чому НАБУ звинувачує генпрокурорку
За повідомленням НАБУ, генпрокурорка Ірина Венедіктова таємно та всупереч вимогам КПК України змінила групу прокурорів у справі Нацгвардії.
"Як результат, детективи НАБУ та прокурори САП не змогли у передбачені законом терміни здійснити заплановані слідчі та процесуальні дії, а саме — повідомити про підозру ще одному, вже третьому, ймовірному учаснику вказаного злочину – експосадовецю державної компанії "УкрБуд", – заявили в НАБУ.
У бюро вважають, що ця ситуація — продовження тиску на слідство і генпрокурорка вдається до подібних дій не вперше. Зокрема у справах "Роттердам+" та власника ПАТ "ВіЕйБі Банк" та у справі щодо нардепа від "Слуги народу" Юрченка.
"У провадженні щодо формули «Роттердам+» прокурора не змінюють. І це попри його неодноразове намагання закрити справу й унеможливити публічний судовий розгляд протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів. Відповідь на запитання про те, чому залишається виконувати обов’язки процесуальний керівник, який довів свою упередженість, а, відповідно, не зможе забезпечити належне обвинувачення у суді, має, напевно, тільки сама Генеральний прокурор", – додали у НАБУ.
Що відомо
- Колишнього нардепа та забудовника Максима Микитася підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії на суму 81 млн грн.
- 4 жовтня 2019 року Вищий антикорупційний суд обрав Микитасю запобіжний захід у вигляді застави в сумі 5,5 млн грн. 22 жовтня 2019 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заарештувала Микитася до 14 листопада і збільшила заставу як альтернативу з 5,5 до 80 млн грн.
- 25 жовтня 2019 року за екснардепа внесли заставу, а 24 грудня йому продовжили запобіжний захід до 14 лютого 2020 року.
- 1 грудня детективи НАБУ повідомили про підозру у вчиненні нового злочину Микитасю. Він підозрюється у наданні хабаря за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта.
- Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід Максиму Микитасю, та відправив його під цілодобовий домашній арешт.
- НАБУ розслідує можливу причетність заступника керівника Офісу президента Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі заволодіння майном Нацгвардії.
