Україна висловила підтримку Ізраїлю напередодні річниці вторгнення угрупування ХАМАС, яке відбулось 7 жовтня 2023 року. Зокрема в українському диппредставництві в Ізраїлі наголосили, що ця держава має право на "самозахист і безпеку своїх громадян", адже вона зазнала неспровокованого нападу.
Про це йдеться у заяві посольства України в Ізраїлі, яка опублікована у Facebook.
"Нескінченний біль та скорбота тих, хто втратив близьких 7 жовтня 2023 року. У цей непростий для наших двох країн час посольство України в Ізраїлі висловлює солідарність та підтримку Ізраїлю. Ми підкреслюємо, що кожна країна, на яку нападають, має право на самозахист і безпеку своїх громадян", — йдеться у повідомленні.
Вторгнення ХАМАС в Ізраїль
Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.
13 жовтня ЦАХАЛ закликав цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.
1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.
Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.
В кінці квітня премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу повідомив, армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода щодо перемир'я з угрупуванням ХАМАС.
Загострення конфлікту на Близькому Сході
Останніми тижнями відбувається ескалація конфлікту на Близькому сході. Спершу — вибухи пейджерів, рацій та радіоприймачів "Хезболли". Потім — ураження Ізраїлем понад 100 ракетних установок угруповання на півдні Лівану та удар по Бейруту, де загинув Ібрагім Акіл та інші командири "Хезболли", а також цивільні. "Хезболла" відповідає запусками ракет по Ізраїлю.
28 вересня Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) офіційно заявила про загибель лідера і одного із засновників "Хезболли" Хасана Насралли під час удару по Бейруту 27 вересня. Угруповання офіційно підтвердило загибель лідера руху Насралли.
29 вересня ЦАХАЛ повідомив про ліквідацію командувача підрозділу превентивної безпеки члена Центральної ради "Хезболли" Набіля Каука.
1 жовтня армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) розпочала наземну операцію "Стріли півночі" на півдні Лівану. Там почалися рейди проти обʼєктів та інфраструктури угрупування "Хезболла".
Ввечері того ж дня Іран здійснив масований обстріл Ізраїлю. У місії Ірану в ООН заявили, якщо Ізраїль наважиться відповісти, то отримає "нищівні" наслідки й назвали цей ракетний удар "законною та раціональною відповіддю сіоністському режиму" на "напади на іранських громадян" та посягали на суверенітет Ірану.
