Як пандемія COVID-19 та карантин вплинули на ВІЛ-інфікованих людей. Розповідає експертка

Як пандемія COVID-19 та карантин вплинули на ВІЛ-інфікованих людей. Розповідає експертка

Ексклюзивно
Як пандемія COVID-19 та карантин вплинули на ВІЛ-інфікованих людей. Розповідає експертка фото ілюстративне/УНІАН

Щорічно 1 грудня у світі відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, покликаний об’єднати людей в боротьбі з цією недугою та висловленні підтримки тим, хто має такий діагноз. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування. Проте у 2020 році світ захопив COVID-19, який є чи не основним інформаційним приводом у світі медицини останнім часом. Тож чи не забули українці за пандемією коронавірусу про ВІЛ/СНІД?

Про українські реалії боротьби з цією недугою Українське радіо поспілкувалось зі старшою менеджеркою проєкту з розвитку потенціалу та епідеміологічного нагляду Міжнародного благодійного фонду “Альянс громадського здоров’я” Мариною Корніловою.

Як вплинула пандемія на людей з ВІЛ

За словами Марини Корнілової, проблема, яку сформував COVID-19 в боротьбі з ВІЛ-інфекцією, має два аспекти:

“Перший аспект – клінічний, адже COVID-19 є інфекцією, яка вражає верстви населення, які перебувають в зоні ризику. А ВІЛ-інфіковані відносяться саме до таких уразливих груп населення, які мають високі шанси виникнення ускладнень. Хоча, скажу одразу, що та людина, яка отримує лікування від ВІЛ-інфекції та лікується ефективно, нічим не відрізняється від людини без ВІЛ-інфекції щодо ризику інфікування та розвитку ускладнень від COVID-19", – каже Корнілова.

Читайте також: "Головний міф в школі те, що СНІД передається через комарів". Як молодь з ВІЛ живе в Україні

"Люди, які не знаходяться на лікуванні, є ВІЛ-інфікованими, але не знають про це, або з якихось причин не приймають антиретровірусні препарати, мають знижений імунітет і будуть формувати дуже вразливу до коронавірусу групу”, – розповіла вона.

Також, за словами експертки, є й соціальний аспект проблеми, з яким волонтери зіткнулись під час першого локдауну навесні. Людям з ВІЛ через обмеження було складно отримати необхідні препарати.

Віл-інфікованіСуспільне

“ВІЛ-інфекція є хронічним захворюванням, яке потребує регулярного лікування. Людина повинна щодня отримувати препарати, які неможливо отримати в найближчій аптеці. Це підзвітні препарати, за якими треба приїжджати в центр СНІДу. Комусь вони видаються на місяць, комусь – на три. В березні-квітні, коли були транспортні обмеження, люди постали перед труднощами отримання цих препаратів. Не було можливості доїхати до Центру СНІДу, адже в різних містах вони знаходяться не в центрі міста", – зазначила експертка.

За словами Марини Корнілової, людина з ВІЛ також має регулярно здавати аналізи. Тому люди, які навіть потрапляли в Центр СНІДу, зіштовхувалися з проблемою великої кількості відвідувачів. А такі скупчення можуть сприяяти передачі COVID-19.

Як зауважила Корнілова, 13% пацієнтів, які були на лікуванні, довелось перервати лікування через те, що вони не могли отримати препарати. За її словами, якщо переривати лікування, є велика ймовірність розвитку резистентних форм, коли людині доведеться міняти схему лікування. Вона буде дорожчою, тобто державі доведеться платити більше.

"Вона (схема лікування – ред.) може не підійти й імовірним є виникнення побічних ефектів. Також переривання лікування ВІЛ-інфекції загрожує тим, що вірусні частини почнуть себе продукувати, і людина стає інфекційно небезпечною для оточуючих. Якщо говорити про людину, яка знаходиться на лікуванні та регулярно приймає препарати, її вірусне навантаження знижене до мінімального рівня і вона епідеміологічно безпечна для своїх близьких, для свого статевого партнера. А коли людина не отримує лікування, то все повертається”, – каже Корнілова.

Хто залишається в зоні ризику

За офіційними даними, в Україні 250 тисяч людей живе з ВІЛ-інфекцією, з яких третина не знає, що вони інфіковані.

"Цю третину ще треба знайти, протестувати та відправити на лікування. За останні три роки темп приросту нових хворих складав близько 16 тисяч осіб. Станом на листопад цього року вже виявлено 13300 людей з ВІЛ-інфекцією. До кінця року буде десь 15 тисяч нових випадків й кількість нових випадків з року в рік не знижується”, - наголосила Марина Корнілова.

Віл-інфікованіКлуб "Шанс"

Основною групою ризику в нас, як розповіла експертка, залишаються люди, які вживають наркотики, але епідемія переходить і на загальне населення:

“Адже групи ризику не живуть у вакуумі: вони спілкуються, вступають в контакти. І, відповідно, особи, які ніколи не вживали наркотики, не продавали секс за винагороду, не належать до груп чоловіків, які вступають в статеві зносини з іншими чоловіками, контактують з групами ризику та інфікуються. Тому зараз ми говоримо про те, що всі знаходимося в зоні ризику”.

"Треба завжди пам’ятати, що ВІЛ-інфекція передається через нестерильні медичні інструменти, незахищені статеві зносини та від матері до дитини. Щоправда, щодо останнього, то Україна наближається до того, що елімінувати цей спосіб передачі хвороби. Залишається ін'єкційний шлях та незахищений секс. Тому шляхи захисту вже десятиліттями залишаються колишніми: використовувати стерильний ін’єкційний інструментарій, якщо ви вживаєте наркотики чи вам потрібні ін’єкції з якихось інших причин, та завжди користуватися презервативом", - підсумувала Марина Корнілова.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди