Кожен з нас час від часу відчуває страх: за своє життя та здоров’я рідних, перед непевним майбутнім, запланованою поїздкою або співбесідою на потенційному місці роботи. Боятися властиво усім людям, але інколи страх стає настільки великим, що заважає жити. Про те, що ж таке фобії, якими вони можуть бути та як на них реагувати ефірі Українського радіо розповідає психологиня та психотерапевтка Любов Рудеус.
Експертка каже, що фобії бувають абсолютно різними: страх літати, закритих приміщень, відкритих просторів, або коли людина вважає, щось не так з її тілом.
"В основі страху лежить тривога. Якщо я йду темною вулицею, в мене є тривога, вона виділяється моїм мозком для того, щоб я швидше реагувала і була більш зібраною. Можна сказати, що це інстинкт самозбереження. Коли ж я знаходжуся вдома і мені страшно вдома, причина тут – тривога, бо я не знаю, що може відбутися", – зауважує Любов Рудеус і додає, що тривога – це завжди страх за майбутнє.
Хвиля страху триває три хвилини. Психологиня зазначає, що цього часу достатньо, аби відбувся емоційний вибух, а біохімія нашого мозку спрацювала, гормони розчепилися та осіли. Часом варто взяти цю паузу в три хвилини, впевнитися, що нічого поганого не трапилося, та здобути позитивний досвід.
Яку б не була фобія, вона виникає через незнання. Експертка розповіла, що якщо вам здається, що з-під ліжка хтось вилізе та схопить вас за ногу, то потрібно увімкнути світло та подивитися, що ж там під ліжком. Скоріш за все, там нічого не буде. Якщо ж там щось є, то потрібно думати, що з цим робити. Конкретна дія в цьому випадку може бути корисною.
За словами Любові, фобія – це симптом. Якщо людину не налякав, умовно, конкретний павук, якого вона запам’ятала та тепер остерігається всіх павуків, то це пов’язано з іншою проблемою. Якщо людина ніколи не стикалася з павуками, і попри це боїться їх, то це від того, що в людини є певна напруга, яка не має виходу. Наприклад, вона стосується неусвідомленого страху, що помруть її батьки. Втім, людина не може навіть думати про це, тому психіка обирає іншу фобію, наприклад, арахнофобію, аби кудись випустити цю напругу. Психіка намагається витратити ту енергію, яка і так накопичується, на щось інше, необов’язково на те, що реально турбує.
Аби визначити, чи справді ваш страх – це фобія, потрібно поставити собі кілька запитань:
- Наскільки вам страшно за 10-ти бальною шкалою?
- Вам це заважає жити?
Психологиня зазначає, що якщо вас щось лякає на 10, то це фобія. У кожної людини є думка, яка запускає емоцію, яка зі свого боку запускає тілесні відчуття і поведінку. Від думки запускається ланцюжок, коли людина сама себе лякає. Потрібно просто одне переконання змінити на інше. Втім, найдієвіше страх лікується переживанням цієї ситуації. Наприклад, якщо тиждень постійно контактувати з павуками, то страх перед ними зникне.
Страх можна побороти самотужки. Якщо ж він дуже сильний, ви можете оцінити його на 10, а то й більше, варто звернутися до психолога та віднайти справжню причину фобії.
Експертка додає, що боротися з фобіями не треба. Якщо у вас виникає фобія, то це захисний механізм, який потрібен людині з якоюсь метою, який від чогось її рятує.
"Якщо ви його приберете, але нічого не поставите натомість, то воно або повернеться назад, або залетить туди щось інше. Тому якщо це щось несерйозне, то боротися з цим непотрібно. Боротися взагалі ні з чим не потрібно. Якщо у вас виникає якась проблема, вийміть цю частинку і запитайте у неї, для чого ти мені потрібна, від чого ти хочеш мене захистити та що корисного ти мені даєш, коли намагаєшся змушувати мене уникати, наприклад, висоти", — наголошує психологиня.