Уряд спростив процес отримання бронювання для робітників, які працюють у сфері перевезень. Серед іншого влада розширила перелік підприємств, які можуть подаватись на визнання критично важливим.
Про це у Facebook повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
Посадовець зазначив, що аби підприємство відповідало статусу критично важливого, йому варто відповідати двом критеріям із семи, а не трьом, як це було раніше.
"Завдяки змінам до 76 постанови Кабміну бізнесу легше подати пакет документів. Наприклад, варто мати відповідну ліцензію та не мати податкової заборгованості", — сказав Деркач.
Уряд також розширив перелік підприємств, які можуть подаватись на визнання критично важливим. Йдеться про перевізників, що виконують нерегулярні перевезення, та автостанції. Подаватися можуть також ті компанії, що розпочали свою діяльність не лише у 2022-му, а й у 2023 та 2024 роках.
Окрім цього, Кабмін скасував норму, за якою було необхідно підтверджувати оформлення трудових відносин із працівниками за 180 днів до подачі документів.
Деркач наголосив, що усі зміни до наказу стануть чинними після реєстрації акту Міністерством юстиції.
"Практично це означає, що подавати пакети документів до Мінінфраструктури з урахуванням цих змін можна лише після того, як оновлений наказ набуде чинності", — пояснив він.
Водночас посадовець зазначив, що наразі що такі зміни не стосуються тих перевізників, які працюють як ФОПи, тобто вони не можуть отримати статус критично важливого підприємства.
"Відповідно до роз’яснень Мінекономіки, це суперечить закону. Тож виправити таку ситуацію можуть лише зміни до закону, які дозволять бронювати не лише "підприємства, установи, організації", — додав він.
Що відомо про бронювання
Нині можуть бути заброньовані працівники органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та організацій у порядку, встановленому Кабміном.
Постанова Кабміну зараз дозволяє бронювати 50% військовозобов'язаних працівників критично важливих для функціонування економіки підприємств.
У квітні премʼєр-міністр Денис Шмигаль доручив міністерствам оновити постанови про визначення критично важливих підприємств, за якими бронюють військовозобовʼязаних. Він заявив, що бронювання має бути справедливим і повинні бути чіткі критерії, за якими визначатимуть такі підприємства.
Що відомо про закон про мобілізацію
26 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
До цього президент Володимир Зеленський вказав, що під час обговорення питання стосовно закону про мобілізацію військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей.
11 квітня український парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт про мобілізацію. Депутати прийняли документ без норми про демобілізацію. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, ухвалений Верховною радою. Законну силу документ набув 18 травня 2024 року.
