Штрафи за цькування на роботі. Чи реальною є ініціатива й які можуть бути проблеми

Штрафи за цькування на роботі. Чи реальною є ініціатива й які можуть бути проблеми

Ексклюзивно
Штрафи за цькування на роботі. Чи реальною є ініціатива й які можуть бути проблеми Ілюстративне фото: pixabay

У Верховній раді зареєстровано законопроєкт №4306, яким пропонуються накладати штрафи або ж покарання у вигляді громадських робіт за психологічний або економічний тиск на співробітника. Медіаторка й юристка-міжнародниця Олена Степаненко розповіла, що проєкт закону пропонує працівникам у разі мобінгуМобінг можна вважати формою дискримінації, що проявляється як психологічний терор зі сторони колективу чи члену колективу щодо іншої особи. Сам мобінг може мати різні форми цькування і ступені жорстокості, що спрямовані на дискредитацію авторитету колеги по роботі. Мета цих дій може бути різна – від звичайного підсиджування на посаді до прямого психологічного терору і звільнення. В Україні хочуть протидіяти мобінгу звертатися до суду.

"У даному законопроєкті законодавець пропонує нам звернутися до звичного методу — судового позову. Для того, щоб цей інструмент діяв, має бути відпрацьований механізм. У тексті законопроєкту передбачається, що лише суд має можливість винести рішення, яке якраз таки і запустить цей механізм — штраф або виконання громадських робіт. Утім, для того, щоб мати можливість звернутися до суду, відповідно до цього законопроєкту, потрібно зафіксувати, що здійснено мобінг. За законодавством це може зробити лише Національна поліція", — розповіла Степаненко в ефірі Українського радіо.

Таким чином, відповідно до запропонованого закону, особі, яка відчуває, що до неї застосовують мобінг, потрібно викликати поліцію. Поліція має скласти протокол і після цього є можливість звернутися до суду. Експертка до такого інструментарію ставиться скептично, адже судова система в Україні дуже перевантажена і такі справи можуть тягнутися місяцями, а в цей час особа знаходитиметься під тиском, який, навіть, може посилитися.

Читайте також: "Поглянути збоку. Добірка серіалів про аб'юзивні стосунки"

"Не факт, що цей інструмент спрацює. Концептуально крок законодавця можна розглядати як позитивний, як наслідування практики європейських країн. Водночас треба ще попрацювати над механізмом, бо навіть у самому законопроєкті є таке формулювання того, що можна вважати діями мобінгу, — "щодо приниження людської гідності за певними ознаками". На мій погляд, неприпустимим є застосування в законі формулювання "певні ознаки". Оскільки у нас за принципом верховенства права має діяти правова визначеність. Має бути вказано, що саме законодавець вважає такими ознаками, оскільки в такій ситуації може бути ефект зловживання правом. Особа, до якої не застосовується мобінг, через свої власні переконання зможе спробувати тиснути або на роботодавця, або колегу", – зауважила Степаненко.

Читайте також: "Професійне вигорання. Що це таке та як не стати його жертвою"

Експертка зазначила, що законопроєкт потрібно доопрацьовувати, хоча, безумовно, він є кроком уперед. Щоб інструмент запрацював, держава має додати ще дієвіші інструменти, щоб особи, які будуть бачити, що до них може бути застосований мобінг, могли б їх застосувати напротивагу не через суд, а відразу на робочому місці.

Степаненко додала, є мобінг має систематичний характер і у ньому є характерне розподілення ролей, коли один із учасників такої взаємодії не має можливості протидіяти цій ситуації (постає в ролі жерти) і, відповідно, є той, хто постійно здійснює систематичний тиск (постає в ролі переслідувача або тирана). У цій комунікації надзвичайно важко тому, хто знаходиться в ролі жертви, спробувати віднайти порозуміння з нападником.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди