На Донбасі правозахисники фіксують зростання випадків домашнього та сексуального насильства. Про це йдеться в доповіді міжнародної громадської організації Amnesty International.
"Офіційна статистика домашнього насильства є ненадійною, вона свідчить про зростання зареєстрованих випадків з початку конфлікту", - йдеться у доповіді організації.
Додають, що у 2018 році в Донецькій області кількість адміністративних проваджень за статтею домашнє насильство збільшилася на 76%, а в Луганській — на 158% у порівнянні із середнім показником за попередні три роки.
Amnesty International зазначають, що попри значні позитивні зміни в законодавстві з запобігання насильству, таких як запровадження спеціальних мобільних поліцейських груп, представники громадської організації зафіксували чимало недоліків в роботі державних органів.
В доповіді йдеться, що у 10 із 27 випадків домашнього насильства постраждалі не повідомляли про насильство в поліцію. Вони були переконані, що влада не реагуватиме на заяву.
За інформацією Amnesty International, нове законодавство дозволяє заборонити кривднику контактувати з "жертвою" на 10 днів. Однак у випадках, задокументованих Amnesty International, ці заходи застосовуються вкрай рідко або їхнє дотримання не забезпечується.
Як розповіли у Amnesty International, вони задокументували 8 випадків сексуального насильства з боку військовослужбовців: 2 зґвалтування, 1 замах та 5 випадків домагання, вчинених військовими протягом 2017-2018 років.
"В останні роки український уряд продемонстрував готовність розв’язати проблему насильства щодо жінок" - заявила директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.
Що відомо
- Доповідь Amnesty International базується на ґрунтовному вторинному дослідженні українського законодавства, а також на шести робочих поїздках дослідниць Amnesty International, здійснених із січня по листопад 2019 року. Під час таких поїздок проводилися глибинні інтерв'ю й обговорення у фокус-групах у Києві, а також на підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей з постраждалими особами, представниками і представницями міжнародних і локальних організацій, владою. У звіті увага присвячується насамперед підконтрольним уряду територіям Донецької та Луганської областей, оскільки внаслідок непередбачуваної динаміки конфлікту Amnesty International більше не має доступу до непідконтрольних уряду територій.
