Політичний оглядач пояснив, чому українці обирають одних і тих самих кандидатів

Політичний оглядач пояснив, чому українці обирають одних і тих самих кандидатів

Ексклюзивно
Політичний оглядач пояснив, чому українці обирають одних і тих самих кандидатів УНІАН

Чинні міські голови українських міст отримують перемогу на виборах, тому що люди не бачать їм гідної заміни. Відсутність альтернативи також впливає і на явку виборців, яка цьогоріч була дуже низькою. Таку думку в ефірі Українського радіо висловив політичний оглядач Леонід Швець.

Прагнення до стабільності та відсутність альтернативи

"Так, у Харкові в Кернеса політично немає конкурентів взагалі. Люди знають, що у нього досить суперечлива біографія, але вони вважають, що без нього буде гірше. Якщо говорити про ЛозинськогоНародний депутат шостого скликання (фракція "Блок Тимошенко") Віктор Лозінський. У 2011 році його засудили до 15 років ув'язнення за вбивство жителя Кіровоградської області Валерія Олійника. Лозінський винним себе не визнав. У червні 2014-го Лозінський вийшов на волю "за станом здоров'я". Після втручання у справу прем'єра та генпрокурор, прокуратура домоглася повернення Лозінського до в'язниці. У 2016 році йому перерахували термін ув'язнення згідно із "законом Савченко". У травні 2019 року Дніпровський районний суд Києва зняв судимість з Лозінського, а згодом це рішення, за словми самого Лозінського, підтвердив Верховний Суд., то з іншого боку, в його окрузі не було людини, яка могла вийти і кинути йому виклик. Щодо Києва, то у жодної політичної сили також не знайшлося людини, яка б склала Кличку справжню конкуренцію, і яку кияни сприйняли як справді альтернативу. Феномен Труханових, Кернесів, Кличків і полягає у тому, що тільки-но з’явиться інша така людина, вони луснуть, як кулька. Але таких людей немає. І це частково відповідь на те, чому люди так мало пішли на ці вибори. Вони не бачать альтернативи", - сказав політичний оглядач.

За словами Швеця, нині у країні існують крайнощі, за якими обирають владу.

"Або візьмімо когось з вулиці, посадимо в депутатське крісло і, може, воно щось зробить. А з іншого боку, давайте нічого не міняти і нехай буде той пан, який з 90-х банкує за наш рахунок. А треба шукати сплав досвіду, знань з порядністю, з розумінням, як розвивати і розвиватися. Це дуже проста формула, але поки що ніде ми не можемо її знайти", - уточнив він.

Причини низької явки

За словами експерта, мала кількість українців, які взяли участь у виборах, не була несподіванкою.

"Я вважаю, що такий спад - це реакція на дуже незадовільний попит на політичному ринку. Не тому, що його немає. Взагалі по країні не можна виділити якісь політичні сили, які отримали з цих виборів зиск. Хіба що партії мерів. Деякі сильні мери перемогли та провели свої сили до рад. А решта національних проєктів провалилися", - уточнив політичний оглядач.

Читайте також: Виборчий "туризм", черги та провалене опитування Зеленського. Спостерігачі підсумували вибори

Швець акцентував увагу на результатах кількох політичних сил.

"Я б звернув увагу на дуже невдалий виступ партії "Батьківщина", яка завжди вважалася партією з дуже сильними місцевими осередками. На попередніх виборах в цілому по країні "Батьківщина" була другою, а зараз її практично немає. У загальнонаціональному плані вона пропала. Ви собі уявляєте українську політику, з якої випала Юлія Тимошенко? Олег Ляшко - це також людина-бренд, дійсно потужний політик. Його "Радикальна партія" пролетіла повз парламентські вибори і намагається відродитися. Але він поки що не може перемогти на окрузі на Чернігівщині. Щось відбувається в українській політиці", - констатував Швець.

Про "5 запитань Зеленського"

За словами політичного оглядача, результати "Слуги народу" на місцевих виборах не є провалом, адже їхні кандидати "потрапили у багато рад". Проте негативну роль тут відіграло опитування від президента.

"Для мене ознакою провалу "Слуг народу" є саме славнозвісне і дивне опитування. І воно більше свідчить про те, що відбувається, на жаль, на нашій верхівці. Їх ніхто не змушував робити те, що вони зробили. Це опитування сказало більше про цю партію, ніж будь-яке голосування. Те, як це було задумано, як було організовано, як було проведено, а навіть більше не проведено. Воно відбулося менше, ніж на половині дільниць. За їхніми екзитполами, опитано десь 17% населення", - пояснив він.

Щвець додав, що при проведенні справжніх екзитполів людина має відповісти ще на кілька десятків питань. Після цього формується портрет виборця, за яким складається репрезентативна вибірка, яка відповідає демографії в Україні.

"А ми побачили інше: 5 питань на папірці і жодної інформації про виборців. Тобто ці цифри дійсно не можна озвучувати. Вони смішні. Це не відображає думку народу. І ці цифри взагалі незначущі. Тому соромно ними розмахувати. Мені здається, що це опитування ─ неспровокована відповідь не народу, а саме влади про власний інтелектуальний рівень. І відповідь для них дуже не компліментарна", - резюмував він.

Що відомо

  • Місцеві вибори пройшли 25 жовтня 2020 року. Одночасно на всій території країни виборці обирали представників місцевих органів влади та міських голів.
  • Як повідомила Центральна виборча комісія, явка виборців на голосування 25 жовтня 2020 року склала лише 36,88 %. Це найнижчий показник за часів незалежності України.
  • За два тижні до виборів президент Володимир Зеленський заявив, що хоче провести всенародне опитування у день голосування. Українці мали дати відповіді на 5 запитань. Серед них – створення вільної економічної зони на Донбасі, легалізація марихуани та скорочення кількості нардепів.
  • Тоді експерти пов'язали наміри Зеленського з невдалою спробою пропрезидентської фракції "Слуга народу" провести через Верховну раду законопроєкт щодо проведення опитувань 4 вересня поточного року. Цей документ пройшов профільний комітет, але так і не був розглянутий у сесійній залі.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди