Посол Грузії у Франції та Монако Гоча Джавахічвілі 9 травня оголосив, що попросив достроково припинити його обов'язки на посаді. Він пояснив: законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", проти якого тривають протести у Тбілісі, ускладнює місію Джавахічвілі як посла.
Про це посадовець написав в X та Facebook.
"Нинішня напруженість і клімат у наших відносинах з нашими друзями і партнерами, які створила реінкарнація законопроєкту, роблять мою місію як Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії у Французькій Республіці та Монако вкрай складною", — написав дипломат.
Він пояснив своє відкликання тим, що відчуває тягар як посол Грузії після законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу".
"Я 30 років служу в грузинській дипломатії, 10 років викладав євроінтеграцію. Я також вірю і переконав студентів, що ми країна європейської культури і майбутнього. Європа — наше місце. (...) Але я вже не бачу своєї ролі і ресурсів у цьому напрямку: рухатися до Європи і захищатися від Європи", — говорить Гоча Джавахічвілі.
Водночас він попросив не сприймати його відставку як політичний демарш і вважає, що на осінніх виборах парламенту грузини мають висловлювати і протест, і задоволення чинною владою.
Джавахічвілі додав, що він особисто не знає нікого ні в уряді, ні серед дипломатів, хто б був відверто проросійськи налаштований, і "це [законопроєкт] може бути якась тактика досягнення певної мети".
Як пише "Эхо Кавказа", це перша відставка серед грузинських дипломатів на тлі подій у Тбілісі та заяв про можливу зміну зовнішньої політики Грузії.
17 квітня парламент Грузії затвердив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
Під час обговорення проєкту закону в парламенті країни, відбулися сутички між протестувальниками і поліцією. Було затримано 63 активісти.
Критики вважають законопроєкт аналогом російського закону про "іноземних агентів" від 2012 року. Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом у їхнього законопроєкту немає.
Президентка Грузії Зурабішвілі в інтерв'ю ВВС заявила, що накладе вето на закон про "іноагентів" у разі його остаточного ухвалення.
1 травня законопроєкт було ухвалено у другому читанні. “За” відповідне рішення проголосували 83 депутати, 23 — “проти”. Опозиція не брала участі у голосуванні. До остаточного прийняття законопроєкт ще має пройти третє фінальне читання.
Усі обговорення законопроєкту супроводжуються багатотисячними протестами на вулицях Тбілісі, кілька разів мітингарів розганяла поліція.
Положення законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу"
Законопроєкт зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як "іноземний агент". Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається "організацією, що просуває іноземні інтереси", має бути зареєстрований у держреєстрі.
Згідно із законопроєктом, підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції. Якщо в результаті моніторингу виявиться, що суб'єкт відповідає критеріям "організації-носія інтересів іноземної сили", але уникає реєстрації у відповідній базі, суб'єкта внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи з Мін'юсту.
Ухилення від реєстрації або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі (приблизно 370 тисяч гривень).
Якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй буде виписано штраф у 10 тисяч ларі (146 тисяч гривень). Якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця — 20 тисяч ларі (290 тисяч гривень).
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що таке законодавство необхідне для забезпечення фінансової прозорості одержувачів грантів. Однак опозиційні партії та незалежні журналісти заявили, що законопроєкт є спробою придушити свободу слова в Грузії та зірвати шанси країни на вступ до ЄС. За їхніми словами, законопроєкт є копією російського закону про "іноагентів". Грузинський уряд відкидає будь-які порівняння із законодавством РФ.
Що відомо про "закон про іноагентів"
Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.
