Голова української розвідки Кирило Буданов заявив, що анонімні Telegram-канали є проблемою для України. На його думку, месенджер набув статусу медіа, тому потрібно хоча б на законодавчому рівні врегулювати це питання, щоб було зрозуміло, "хто і за яким каналом стоїть".
Про це Кирило Буданов розповів в інтерв'ю BBC.
"Впорядкувати це все – навести в цьому лад, хоча б законодавчо змусити всіх зареєструватися, щоб було зрозуміло, хто за яким медіаресурсом стоїть, а Telegram вже точно статус медіа набув. Нема питання впливу чи тиску – питання ж не в цьому. Якщо ти хочеш доводити свою позицію, а вона може комусь не подобатись — це нормально в демократичному суспільстві: неси відповідальність. Чого ти боїшся сказати, хто ти?", — пояснив керівник ГУР МО.
На запитання, чи користується він Telegram, Буданов відповів, що "інколи продивляється".
"У мене є на одному апараті Telegram, скажімо так, на робочому. І я продивляюсь його, коли відбуваються ті чи інші події, щоб дивитися здебільшого як російський соціум сприймає ті чи інші події. Це єдине, чим я користуюсь у месенджері. ", — розповів він і на уточнююче запитання чи можна розвідникам мати Telegram або інші соцмережі, Буданов сказав: "ні, абсолютно" і підтвердив що це заборонено.
"Я як керівник – у мене просто доступ до всіх світових медіа і ресурсів є. Тому я продивляюсь, щоб дивитись на результати тих чи інших наших операцій. Або резонансних подій, які, на наш погляд, мають чи будуть мати якийсь вплив", — додав він.
3 квітня один з авторів законопроєкту про врегулювання діяльності Telegram, народний депутат із фракції “ЄС” Микола Княжицький заявляв, що в Україні повинні обмежити доступ до месенджера в усіх держустановах. Зокрема на всіх державних комп’ютерах, у державних посадовців і чиновників, а також тих структур, які займаються збором і обробкою персональних даних, якщо соцмережа не покаже прозорості власності й фінансування, не відкриє представництво в Україні чи буде в інший спосіб ігнорувати звернення українських державних органів.
У Верховній раді 25 березня зареєстрували законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема, месенджера Telegram.
Ініціювали документ нардепи від різних фракцій, зокрема від "Європейської солідарності" Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від "Слуги народу" Микита Потураєв, Людмила Марченко, від "Голосу" Ярослав Юрчишин і Наталія Піпа, від депутатської групи "За майбутнє" — Ірина Констанкевич.
Станом на листопад 2023 року українці значною мірою покладалися на телеграм-канали, щоб почитати новини під час війни, писав "Детектор медіа". Результати дослідження "Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році" показують, що У 2021 році лише 21% українців користувалися Telegram для новин. Після 24 лютого 2022 року ця цифра зросла до понад 60%, у 2023 році кількість читачів наближалася до 72%.
Раніше повідомлялось, що Верховний суд Іспанії прийняв рішення про тимчасове призупинення роботи месенджера Telegram у країні.
