Довгожителька з села Косівка на Кіровоградщині Євдокія Бреус любить каву, милуватися природою і спілкуватися з людьми. Вона розповіла Суспільному, що пережила за свої сто років – як виросла сиротою, рано пішла працювати та виховала двох доньок.
Євдокія Бреус своє сторіччя відсвяткувала 18 березня. Про своє дитинство говорить так: "Не можу даже його згадати, бо воно мені страшне було. В мене ні тата, ні мами не було, я все життя сиріточкою була".
Без батька Євдокія Бреус залишилась у два роки, без матері – у дев'ять, розповіла менша донька довгожительки Анастасія Чмир. "Те, що колись тітка розказала, те вона й пам’ятає. Пам’ятає, що мати померла в голодомор. Забрала її тітка, материна сестра рідна, і там коло неї і жила: і корови людям пасла, дітей чужих гляділа".
Коли подорослішала, їздила в Одеську область вирощувати овочі. Там її, в 17 років, застала Друга світова війна. Тоді Євдокія повернулась додому: "Ні вдітися, ні взутися, та нічого… Не було тоді ні пити, ні їсти — таке життя було".
Після війни Євдокія Бреус вийшла заміж. Донька розповіла, рідня батька не радо прийняла невістку: "Знаєте, як хто багатший, а вона сирота, не було нічого. Батько навчив її читати і писати".
Все життя Євдокія Бреус працювала продавчинею в магазині. Довгожителька любить каву, п’є її щодня, розповідає донька: "Вона нічого не признає: "Мені кохвечко", – як вона каже, і печиво".
Секрет довголіття мами — хороший настрій, попри тяжке життя, і доброта: "Нічого вона такого не робила спеціально, вона не сприймає все близько до душі можна сказати, щоб це вона кричала на когось, чи лаялась з кимось, такого ні".
Як тільки на вулиці теплішає Євдокія Бреус виходить на вулицю, бо любить милуватися природою і спілкуватися з людьми.
