Державний оператор тилу вже зекономив 4,6 млрд гривень — Жумаділов

Державний оператор тилу вже зекономив 4,6 млрд гривень — Жумаділов

Арсен Жумаділов
Гендиректор держпідприємства "Державний оператор тилу" Арсен Жумаділов під час брифінгу, Київ, 18 грудня 2023 року. Фото: Eugen Kotenko/Future Publishing/Getty Images

Державний оператор тилу уклав майже 90 контрактів на загальну суму 11 мільярдів і при цьому зекономив 4,6 мільярда гривень, говорить Арсен Жумаділов, генеральний директор цієї агенції, що забезпечує тилові потреби ЗСУ. Про закупівлі харчових продуктів для армії, контракти з виробниками, про ціни на товари для ЗСУ та звинувачення частини постачальників — Арсен Жумаділов розповів в інтервʼю Українському Радіо.

Скільки українських виробників зараз постачає товари для Сил оборони?

Переважна більшість контрагентів, які виграють наші процедури, що оголошуються в електронній системі Prozorro — українські виробники. Ми пріоритизуємо взаємодію саме з ними з кількох причин. По-перше, це коротке логістичне плече — постачальники тут, їхні виробничі потужності тут, відповідно, не потрібно витрачати час, щоб довезти готову продукцію з третіх країн. Друге — це, як правило, нижча ціна, ніж в імпортної продукції. І третє — до 40% коштів, які оплачуються таким виробникам, в тому чи іншому вигляді повертаються до держбюджету у вигляді податків та зборів.

Військо вимагає дотримання термінів, стандартів, обсягів і чіткості в документації. Наші виробники справляються з цим?

В цілому, так. Можемо навіть констатувати, що є певний бум українського виробника по позиціях, які необхідні для тилового забезпечення ЗСУ. Нагадаю, ми говоримо лише про незбройні категорії. Українські виробники розширюють спроможності, намагаються виконати вимоги Міноборони в технічних специфікаціях. Іноді не з першого разу, але з другої, третьої спроби це вдається.

Ви анонсували, що з 2-го кварталу 2024-го постачальники харчових продуктів до Сил оборони мають змінитися і взагалі має запрацювати нова система. Як її можна коротко описати?

Ми розкриваємо "чорну скриньку", яка називається "комплект за каталогом", який тривалий час був одиницею виміру в контрактах Міноборони. В межах цієї скриньки замовник в особі Міноборони не розумів, що дійсно поставляється. Бо це розуміння формувалося де завгодно, але не в Міністерстві оборони й не в ЗСУ. Воно було у постачальників, в окремих військових частинах. Тобто коли ми наприкінці минулого року хотіли проаналізувати, які товари найчастіше замовлялися, які товарні позиції й в якому обсязі поставлялись, виявилось, що ця інформація відсутня у міністерстві й в Збройних Силах.

Тобто через міністерство йшли державні гроші, а куди і який товар зрештою надходив, ви не могли з'ясувати?

Міністерство було замовником. Класична ситуація, де з одного боку є замовник, а далі отримувач та надавач. І те, що відбувалося між надавачем та отримувачем, для замовника було невідомо. Замовник лише отримував акти та рахунки на оплату. Все. І коли хтось хотів провести перевірки, не було видно, що саме перевіряти. Тобто, що замовлялося, який був план.

Зараз ми цю систему перебудовуємо так, що безпосередньої взаємодії між військовими частинами та постачальниками на етапі формування заявки не буде. Вона буде лише при отриманні товару. Цю заявку вони будуть формувати на нас, і далі ми будемо її розподіляти на постачальників за регіональною ознакою. Таким чином у нас буде вся інформація, щоб розуміти, що було заявлено, і ми зможемо контролювати, чи факт відповідає заявці. Це перше.

Друге — ми зможемо отримати інформацію щодо позицій, які є найбільш вагомими, важливими, такими, що часто замовляються. Це потрібно, щоб виокремити їх в закупівлі у товаровиробників. Ми вже почали це робити. Станом на зараз ми окремо проторговуємо воду, хліб і хлібобулочні вироби. Вони складають близько 9% від вартості всього харчування для армії. І далі будемо рухатись в цей бік, що дозволить нам закуповувати товари безпосередньо у виробників, оминаючи посередника.

Деякі компанії намагалися через суди оскаржити вимоги тендерної документації, які заважають їм брати участь у ваших тендерах. Суд став на ваш бік. Після цього ті компанії відкликали пропозиції. Ви кажете про прямі контракти з виробниками. Але чи встигнете переорієнтуватися?

Ми не говоримо, що закриємо більшість потреб за рахунок договорів з виробниками. На другий квартал ми будемо контрактувати тих постачальників, які виявили готовність працювати за новими правилами. Вони є. Ми рухаємось за планом, який був нами доведений до Міноборони та ЗСУ, що на 15 березня матимемо контракти по всій території України з постачальниками, які роками й навіть десятиліттями не могли напряму вийти на Міноборони та запропонувати свої товари й послуги. Зараз вони таку можливість отримали.

Постачальники, які сьогодні поставляють для Міноборони, дійсно пішли "у відмову". Вони вирішили, що єдині на цьому ринку. Але виявилось, є багато інших компаній, які так само спроможні та кваліфіковані. Ми зробили запити на комерційні пропозиції всім постачальникам, які сьогодні працюють для Міноборони, які виходили до нас на процедуру. Всі охочі подались. І за принципами максимально ефективного використання бюджетних коштів та конкурентності ми укладаємо контракти. Тобто харчування буде.

Арсен Жумаділов, Державний оператор тилу
Гендиректор держпідприємства "Державний оператор тилу" Арсен Жумаділов під час брифінгу, Київ, 18 грудня 2023 року. Фото: Eugen Kotenko/Future Publishing/Getty Images

Останнім часом, через ці контракти, в інтернеті можна побачити звинувачення на адресу вашої роботи та вас особисто.

Це той бізнес, який вирішив спробувати підняти ставки, щоби держава пішла на їхні дивні умови. Вони хотіли, щоб взагалі не було відповідальності за зриви постачання, щоб не було змін у цінах, коли ринок іде вниз. Щоб ви розуміли, ми прописали такі умови контракту, що коли дешевшає та чи інша продукція, це має відображатись в наших контрактах. Тобто, щоб не було ситуації, як по сезонних овочах, або як було по гречці, коли в супермаркетах вона коштувала 20-25 гривень, а по контрактах досі була 40 або 50+ гривень за кілограм. Але ці умови для постачальників були неприйнятними. Вони хотіли, щоб все залишалося по-старому. Їхній демарш не вдався.

Ми продовжуємо контрактувати постачальників. До кінця цього тижня закриємо вже другий раунд. Ми спеціально це зробили у два раунди, щоб ніхто не казав: "ми не бачили, не чули, пропустили". Не виключаю, що ці постачальники спробують якимось чином дискредитувати вже самі поставки. Але сподіваюся, на цьому етапі правоохоронні органи мають дати оцінку тому, що відбувається. Бо насправді це вже буде перешкоджанням діяльності ЗСУ.

На який економічний ефект від переходу на контракти з виробниками ви очікуєте?

Нам вдасться зекономити орієнтовно 15-20% вартості товарів. Тобто, якщо ми говоримо про загальний річний бюджет у 40-45 млрд, і якщо орієнтовно 25 млрд ми будемо торгувати напряму у виробників, матимемо економію орієнтовно в 5 млрд грн. І ми говоримо про економію без шкоди для якості. Коли це будуть контракти безпосередньо з виробниками, ми точно зможемо проконтролювати якість як на базі відвантаження, так і при прийманні. Це кращий спосіб, ніж воно є зараз, коли це відбувається через посередників.

Які у вас подальші плани?

Насправді ми говоримо про досить обмежене коло витратних статей, які у всіх на слуху. Речове майно, паливно-мастильні матеріали, харчування. Це те, що закуповується централізовано. Але є й сухпайки, і деякі інші позиції. У нас з Міноборони є розуміння, що ці позиції так само необхідно буде закуповувати централізовано й у спосіб набагато більш прозорий та професійний. Хоч ми й працюємо лише трохи більш як три місяці, вже уклали майже 90 контрактів на загальну суму 11 мільярдів гривень. При цьому зекономили 4,6 мільярда гривень. Це та економія, яка дозволяє далі закуповувати для війська більше того, що воно потребує.

На початок