Після повномасштабного вторгнення Чорне море стало одним з основних театрів воєнних дій. Це мало дві сторони. З однієї — військові кораблі, ракети, дрони, морські міни продовжують виснажувати морську екосистему. З іншої — господарська і туристична діяльність призупинились, а отже море не так забруднюється.
Про дослідження моря, відлуння каховської катастрофи, зникнення всім знайомих морських видів та гибель дельфінів — в інтерв'ю провідного наукового співробітника Інституту морської біології НАН України Юрія Квача.
Хто зараз досліджує в Україні Чорне море?
У країні є дві провідні організації, обидві в Одесі, які займаються науковими дослідженнями, спрямованими на вивчення морської системи. Перша — це Український науковий центр екології моря. Він займається комплексним моніторингом екосистеми. Друга — це Інститут морської біології НАН України, який я представляю.
Ми займаємось фундаментальними дослідженнями. Центр екології моря досліджує гідрохімію та гідрофізику моря: це течії, зміна температурного режиму, ґрунтів та інше. Наш інститут займається вивченням гідробіології — живої компоненти моря. Також є інші установи, які досліджують море, як ось профільні підрозділи ОНУ ім. Мечникова. Але дві названі організації — основні.
Чи проводять дослідження, що визначають як війна впливає на море?
Таких спеціальних досліджень та програм немає. Існують окремі завдання. Наприклад, до нас звертаються з прокуратури для проведення досліджень: визначити шкоду для екосистеми внаслідок каховської катастрофи, скільки організмів загинуло. Збитки довкіллю тягнуть за собою збитки для економіки. Візьмемо загибель маленьких рачків. Це кормова база для риб. Вони не зможуть харчуватись, теж загинуть, а це вже промислові об’єкти. Навіть маленьке втручання в екосистему може завдати економічних збитків.
Варто уточнити. У нас є фонд наукових досліджень та гранти від міністерства. Науковці, які хочуть вивчати вплив війни на море, можуть отримати фінансування. Але це стосується радше окремих наукових груп, а не цілих інституцій. Масштаб не той.
Чого не вистачає нашим науковцям для досліджень?
Не хочуть вдаватись у демагогію, але 30 років наука не фінансувалась. Ковток свіжого повітря відчули в останні роки перед повномасштабним вторгненням. Однак почалась велика війна і знову все стало на паузу.
Найбільша проблема — відсутність якісного наукового обладнання та лабораторій. Якщо гроші ще можна знайти, то наукову інфраструктуру має забезпечити держава. От з чим ми стикаємось? Хочемо подати на якийсь грант, але не можемо — нема потрібного обладнання.
Також ми обмежені законодавством. До прикладу, я — іхтіолог, вивчаю риб. Для досліджень їх треба ловити. Мої колеги за кордоном можуть це робити цілий рік. Є таке поняття "науковий лов". Це коли вилучають рибу для наукових потреб. У невеликій кількості. Прийшли у будь-який час року і зловили 10-20 рибок. Так ви краще досліджуєте рибу. Фіксуєте зміни, які відбуваються цілорічно. Ми так не можемо — наші заявки прирівнюються до промислового лову. І ловити можемо лише як рибалки – у визначений час. Це обмежує дослідницьку роботу.
Повернімось до Чорного моря. Які зміни відбулись через вісім місяців після підриву росіянами Каховської дамби?
Ми почали проводити дослідження одразу після вибуху. З того часу і донині можна виділити три етапи. Перший — дуже негативний вплив. Забруднена прісна вода із загиблими організмами, купи сміття та уламків. Це тривало десь півтора місяця. Потім був нестабільний період. Вода залишалась забруднена, вітер ганяв її від узбережжя та назад. З осені почалося відновлення. Солоність піднялась до нормального значення.
Але що відбулось? Зміна фауни та флори нашого регіону. Частина організмів була знищена прісною водою. Особливо ікра, мальки, безхребетні, які не можуть втекти. До того ж сюди занесло інші організми, не притаманні нашому узбережжю. Частина з них загинули, частина адаптувалась. Також з інших ділянок Чорного моря до нас прибувають організми, які заміщають старі. Вони стають масовішими. Змінюється баланс, співвідношення видів. Екосистема існує вже трохи інакше. Як кажуть, двічі в одну річку не увійдеш. Так і відбулось. Це вже трошки інше море.
У нас є група понто-каспійських видів: риби, серед яких чорноморські бички, рачки та інші. Вони притаманні нашій місцевості. Частина з них живе не лише у солоній, але й у прісній воді — лиманах, річках, у тому самому Каховському сховищі. Але це різні популяції.
Після знищення дамби разом з прісною водою сюди принесло іншу генетичну інформацію. Популяції почали схрещуватись. Що буде — ми не знаємо. Генетика досить складна наука. Наприклад, можуть перемогти гени, які викличуть низьку толерантність до місцевих хвороб. І це призведе до їхньої загибелі.
Як знищення Каховської ГЕС змінить Чорне море та чому не варто відновлювати греблю: розповів гідробіолог
Чорноморські бички можуть зникнути?
Не зникнуть. А от видовий склад може змінитись. Бички, які були рідкісними, можуть стати масовими й навпаки. Хто був у Ялті, знає, що там майже немає бичків. Хоч це теж понто-каспійський регіон. Їх там замістили середземноморські види.
У нас, наприклад, цього року в Одеській затоці з’явились масово види, які раніше спостерігались у районі Зміїного. Це значна відстань. Але ось тепер види звідти зайняли нішу тут.
Ще приклад: у Чорному морі з’явився корейський морський окунь. Його відзначають у Болгарії, Румунії. Чекаємо, що він з’явиться й у нас. Це промисловий вид, його можна ловити та споживати. Однак це хижак, він може з’їсти тут все.
Загибель дельфінів — тема, яка неодноразово лунала протягом останніх двох років. У Міністерстві довкілля озвучували цифру у 1000 загиблих особин, співробітник нацпарку "Тузлівські лимани" Іван Русєв взагалі заявив про 50 000 загиблих дельфінів. Що скажете про це?
Якщо у них є такі дані, нехай мені покажуть 50 тис. загиблих дельфінів. Це теоретичні розрахунки. В Україні є спеціалісти, які досліджують дельфінів. Так ось, минулого року їх загинуло дійсно більше, ніж зазвичай. Але перевищення незначне. Це про пораховану кількість їхніх трупів, яких знаходили на узбережжі.
Варто зазначити, що для таких морських ссавців як дельфіни властиво викидатись на берег. Не знаю, чи хтось вже дослідив, чому вони так роблять.
Тобто ви не погоджуєтесь з тезою про масову загибель дельфінів у Чорному морі?
Зараз не погоджуюсь. Якщо вони гинуть масово — покажіть цю кількість.
Зворотний бік війни: господарська і туристична дільність на морі зупинились. Тож море ніби очищується. Це правда чи міф?
Це правда. На початку повномасштабної війни нас запитували про негативний вплив на море. А він, перепрошую, позитивний. Тому що нема господарської діяльності. Так, нафтопродукти з військових кораблів, ракети, дрони шкодять морському довкіллю, але це не порівняти зі шкодою від браконьєрського лову або забруднень внаслідок туризму. Екосистема відпочиває від людської діяльності.
Звісно, підрив Каховської греблі мав дуже негативні наслідки для моря.
А який зараз основний виклик для Чорного моря?
Я б сказав, що вони для нас не змінюються. Це біогенне забруднення органічними речовинами, пластикове забруднення. Також негативний вплив справляв сильний вилов риби. З початком великої війни ця проблема мінімізувалась.
Що Україні, нашому суспільству треба змінювати у взаємодії Чорним морем?
Боротися із засміченням. Насамперед прибирати пляжі, на які виносить органічне і не лише сміття. Це важливо. Будувати штучні рифи. Розвивати марикультуру — це про розвиток економіки й також про очищення від мертвої органіки.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
