У чому важливість видачі ордерів МКС на арешт російських генералів: пояснює юрист-міжнародник

У чому важливість видачі ордерів МКС на арешт російських генералів: пояснює юрист-міжнародник

Ексклюзивно
МКС, Міжнародний кримінальний суд
. Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, Нідерланди. Фото: AP / Peter Dejong

Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на арешт командувача дальньої авіації Росії Сергія Кобилаша та начальника Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова. Юрист-міжнародник, який має досвід роботи в Міжнародному кримінальному суді, а також трибуналі щодо колишньої Югославії Меттью Джиллет в інтерв'ю Суспільному пояснив важливість видачі ордерів МКС, про темпи розслідувань справ про воєнні злочини та у яких справах можуть бути нові ордери на арешт.

Чому цей ордер на арешт важливий?

Моє перше враження полягає в тому, що офіс прокурора Міжнародного кримінального суду чітко дотримується певної стратегії щодо своїх обвинувальних актів щодо подій під час вторгнення Росії в Україну. Ця стратегія, на мою думку, пов’язана з найвищими ешелонами держави. Ми вже бачили звинувачення близько року тому проти Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової, і це наступне обвинувачення проти двох дуже високопоставлених осіб у російських збройних силах дуже цікаве через датування та збіг подій.

Нинішній обвинувальний акт охоплює період з 10 жовтня 2022 року по березень 2023 року. І лише за два дні до 10 жовтня відбулася досить успішна українська атака на Керченський міст, за якою потім виникла заява Путіна перед Радою з національної безпеки Росії 10 жовтня, де він сказав, що буде завдано удару по енергетичній інфраструктурі. І він дав дуже чітку інструкцію.

І це, очевидно, втілюється в дії високопоставлених осіб згідно з обвинуваченнями, включно з іменами цих двох осіб в обвинувальному висновку, висунутому сьогодні в березні 2024 року. Мені це демонструє те, що звинувачення, якщо їх буде доведено, будуть частиною ширшої стратегії, щоб потім притягнути Путіна до відповідальності за ці атаки, можливо, шляхом нового обвинувачення або на додаток до наявного обвинувачення проти нього.

Чи є якісь особливості щодо проведення розслідувань та видачі ордерів на арешт в МКС проти саме військового керівництва Росії?

Справи проти військових діячів на міжнародному рівні, з мого досвіду як колишнього прокурора МКС, є чіткішими, оскільки військові працюють за ланцюжком командування, ієрархією та наказами. І тому ми маємо багато випадків із колишньої Югославії, де ми успішно переслідували військових начальників Генерального штабу, таких командирів, як командувач силами боснійських сербів Радко Младич, за низку злочинів, включно з геноцидом, воєнні злочини, злочини проти людяності.

Водночас справи, які стосуються артилерійських атак або ракетних атак великої дальності, можуть бути складними у відношенні до фактичних злочинів, оскільки зазвичай можна очікувати, що сторона захисту буде оперувати аргументом, що вони націлювалися на військові цілі або що об’єкт, який був уражений, не був фактично військовим об’єктом або що в нього влучили випадково, якщо це був цивільний об’єкт.

Тож, з одного боку, так можна більш прямо повʼязати злочин і злочинця. А з іншого боку, довести реальний злочин, що лежить в основі, може бути складніше.

У повідомленні МКС цікаве формулювання: ордер на арешт стосується як воєнних злочинів, так і злочинів проти людяності, і там є згадка про те, що обвинувачені вчиняли "нелюдські" злочини проти цивільного населення. Чому на цьому зроблено такий акцент?

Звинувачення включають злочини проти людяності, зокрема "інші нелюдські дії", і, на мій погляд, це символізує те, що це не просто порушення законів війни, а насправді це серія ударів, які за оцінкою МКС мали у собі по суті націлювання на цивільне населення в цілому.

І це важливо, тому що під час збройних конфліктів часто відбуваються надмірні злочини, які можуть бути воєнними злочинами, але коли вони поширюються і фактично навмисно спрямовані проти цивільного населення в більш загальному сенсі, вони також можуть бути обвинувачені одночасно як злочини проти людяності. Це не розрахунок або-або, це можуть бути як воєнні злочини, так і злочини проти людяності.

Цікавий момент у цьому полягає в тому, що перераховані воєнні злочини зосереджені на об’єкті та спрямованих атаках на такі об’єкти, а також заподіянні надмірної шкоди цивільним особам і цивільним об’єктам. Це технічний момент, але цікаво, що тут не йдеться про воєнний злочин, спрямований на умисні напади на цивільне населення.

Але тут є злочин проти людяності щодо націлювання на цивільне населення, а це потрібно, щоб показати злочин проти людяності. Тож може виникнути питання, чи є якийсь доказовий нюанс, який не відразу зрозумілий із публічного оголошення, чи це може бути просто питання, як я підозрюю, зосередження на найчіткіших, очевидних злочинах, навіть якщо інші злочини потенційно можуть бути застосовані щодо таких дій.

Який ефект цих ордерів на арешт? Так, ці люди не опиняться негайно на лаві підсудних, однак, як ми бачили у випадку з ордерами проти Путіна й Марії Львової-Бєлової, це сприяло поверненню депортованих дітей. Чи може цей ордер посприяти зміні якихось військових тактик Росії?

Ви повинні розуміти, що між подіями на місці атак і злочинів та здатністю Офісу прокурора МКС висунути звинувачення минає певний проміжок часу. Оскільки вони повинні проводити розслідування, збирати докази, і вони зазвичай хочуть відчувати, що готові до судового процесу.

Тож за тих малоймовірних обставин, що Кобелаш та/або Соколов якимось чином будуть заарештовані, і протягом найближчих двох-трьох місяців мав би відбутися суд, (прокурори мають розуміти, — ред.) що у них буде достатньо матеріалів, щоб за обмежений час вони могли успішно довести ці звинувачення. Тому я підозрюю, що саме тому ми бачимо ці звинувачення зараз, а не як якусь негайну реакцію на початку 2024 року на якісь події в Україні.

Як можна оцінити темпи розслідування МКС таких справ? Перші ордери на арешт були оголошені майже рівно рік тому.

Основна складність, з якою зіштовхується Міжнародний кримінальний суд майже в кожній ситуації, полягає в тому, що він не може просто заарештовувати людей відразу після видачі ордера на арешт, тому що в них немає поліції, яка могла б прибути, наприклад, у Москву прямо зараз або в будь-яку іншу столицю і заарештувати обвинуваченого.

Тож вони працюють, збирають докази, видають ці ордери на арешт, і коли людей затримують — іноді через взагалі випадкові обставини, іноді через зміну влади — вони хочуть бути готовими, щоби потім зразу перейти до суду. Але в результаті це означає, що це істотно відрізняється від внутрішнього судового переслідування, як ми його зазвичай уявляємо.

У внутрішніх умовах важко уявити, що когось звинувачують у вбивстві чи множинному вбивстві, поліція знає, де ця особа і не заарештовує її, наприклад. Але, на жаль, у міжнародному правосудді так відбувається через державний суверенітет і через те, що держави часто не готові передавати своїх осіб для судового переслідування.

Водночас у ситуації, що склалася після вторгнення Росії в Україну, МКС має юрисдикцію, оскільки він має юрисдикцію щодо всіх подій, які відбуваються в Україні, навіть якщо вони мали бути спричинені за межами України та потенційно призвели до злочинів. І тому рано чи пізно справедливість може все ж таки відбутися. І хоча це може бути повільно, зрештою вона наздожене більшість людей на цих посадах.

Чи ми вже можемо зрозуміти певну логіку МКС і передбачити, у яких справах можуть бути нові ордери на арешт щодо причетних до злочинів під час російсько-української війни?

З огляду на те, що я бачу по рішеннях щодо України від Офісу прокурора МКС, здається, що його стратегія зосереджена на тому, що я вважаю доволі класично встановленими положеннями про воєнні злочини, які також відображені в деяких випадках у злочинах проти людяності, як ми бачимо у сьогоднішньому ордері на арешт.

Але що цікаво, так це те, що воєнні злочини, щодо яких були звинувачені рік тому Путін та Львова-Бєлова у зв’язку з переміщенням дітей і депортацією дітей, безумовно, як стверджується, вчиняються доволі систематично і за наказом, що надходить із найвищих ешелонів влади.

І, так само як я вже згадував раніше, щодо цього поточного здійснення ударів по цивільній інфраструктурі або, очевидно, по цивільній інфраструктурі, здається, що вони теж були скоєні систематично та на замовлення із самого верху.

І я вже згадав коментарі Путіна на тому засіданні Ради національної безпеки, що, здавалося, якраз відповідало подіям, які тоді відбувалися в Україні — удари по багатьох ключових енергооб’єктах і низці інших житлових об’єктів.

Водночас слід мати на увазі і це цікаво, що, здається, поки що МКС не перейшов до того, що деякі експерти вважають найважливішим злочином, геноцидом, що не означає, втім, що геноцид тут взагалі вже списали з рахунків. Звісно, він ще може виникнути в наступних обвинуваченнях, ордерах на арешт.

Але здається, що вони будуються поки що із найсильніших, найбільш доказово пов’язаних типів злочинів. Можливо, те, що ми побачимо в майбутньому, — це ширший набір звинувачень, які більш цілісно розглядатимуть цей конфлікт.

На початок