Нейрони з 3D-принтера, дід-супутник і для чого неандертальцям був клей — наукові новини лютого

Нейрони з 3D-принтера, дід-супутник і для чого неандертальцям був клей — наукові новини лютого

Імплант в мозку людини
Імплант в мозку людини. Ілюстрація: iStock/Getty Images

В лютому за допомогою 3D-друку відтворили мозкову тканину людини, підбили перші підсумки, як працює чип від Neuralink Ілона Маска, з’ясували, що неандертальці користувалися складним клеєм, у ДНК сімох давніх немовлят знайшли зайві хромосоми, а ще виявили унікальну за розмірами чорну діру. Суспільне розповідає, що важливого у світі науки сталося цього місяця.

Мозковий імплант Ілона Маска в дії

Минулого року Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США дозволило провести випробування на людях імпланту від компанії Neuralink Ілона Маска. Ідеться про мозковий чип, який потенційно може допомогти проти хвороб нервової системи. Перша людина отримала імплант 30 січня. Як повідомили Reuters та CNBC, 20 лютого Маск заявив, що пацієнт, якому вживили чип, одужує та зміг поворушити компʼютерною мишею за допомогою думки.

Бізнесмен додав, що фахівці намагаються покращити результат, аби пацієнт зміг зробити якомога більше натискань мишкою за допомогою імпланта.

Маск вважає, ця технологія допоможе лікувати ожиріння, аутизм, депресію та шизофренію.

Тканина мозку з 3D-принтера

Команда вчених з Університету Вісконсин-Медісон у США розробила першу тканину мозку, надруковану на 3D-принтері. Вона може рости та функціонувати, як звичайна тканина мозку. Дослідження повністю описане у журналі Cell Stem Cell.

Друк мозкової тканини відрізнявся від класичного вертикального 3D-друку. Шари наносили по горизонталі, "як олівці, які кладуть один біля одного на столі". Нейрони цієї тканини можуть отримувати кисень і поживні речовини з середовища й утворювати нейронні зв’язки.

Це досягнення вагоме для вчених, що вивчають мозок і працюють над лікуванням неврологічних розладів і розладів нейророзвитку. В Університеті Вісконсин-Медісон кажуть, штучну тканину можна використовувати, щоб вивчати взаємодію між клітинами при синдромі Дауна, взаємодії між здоровою тканиною та ураженою хворобою Альцгеймера чи Паркінсона, тестувати нові препарати або спостерігати за ростом мозку.

"Наша лабораторія особлива тим, що ми можемо створювати практично будь-який тип нейронів у будь-який час. Потім можемо зібрати їх докупи майже в будь-який час і в будь-який спосіб", — сказав один із колективу науковців, професор неврології Су-Чун Джан.

Нейронна мережа
Нейронна мережа. Ілюстрація: iStock/Getty Images

Неандертальці використовували клей

Вчені Нью-Йоркського університету, Університету Тюбінгена та Національного музею в Берліні виявили, що неандертальці майстрували знаряддя за допомогою багатокомпонентного клею.

Науковці виявили це, коли досліджували неандертальські кам’яні знаряддя праці — скребла, луски, леза — з колекції Берлінського музею. Ці предмети — зі стоянки біля печери Ле-Мустьє у Франції. Вони збереглися з доби середнього палеоліту (між 120 000 і 40 000 років тому). Дослідники виявили на знаряддях сліди суміші охри та бітуму.

Це відкриття свідчить про найдавніше виявлення складного клею на території сучасної Європи (раніше було відомо тільки, що сучасний вид людей Homo sapiens застосовував складний клей в Африці). А ще відкриття вказує, що неандертальці мали вищий рівень пізнання і культурного розвитку, ніж вважалося раніше.

Синдром Дауна в давніх дітей

Німецькі вчені діагностували синдром Дауна у шести немовлят, дослідивши базу геномів стародавніх людей — ДНК з кісток майже 10 тисяч померлих. У ще одного давнього немовляти виявили синдром Едвардса — це перший такий діагноз для археологічних досліджень. Робота вчених описана в журналі Nature Communications.

Науковці працювали з кістками 9855 давніх людей. Щоб виявити синдроми у живих людей потрібно порахувати хромосоми ДНК. Але в померлих вони розпадаються на фрагменти. У 2020 році генетики Дублінського коледжу Триніті вперше виявили за ДНК синдром Дауна у давньої дитини. А нині в Німеччині розробили новий метод генетичного пошуку, за допомогою якого можна швидко обробити дані про тисячі геномів — і знайти, в кого з давніх людей був синдром.

Всі виявлені діти з синдромами померли до або незабаром після народження, доживши щонайбільше до 16 місяців. Їх знайшли в Ірландії, Болгарії, Греції, Фінляндії, а трьох — в Іспанії. Час — від 3500 р. до н.е. до 600 р. до н.е.

Науковці звернули увагу на те, як були поховані ці діти. Зазвичай людей у давнину кремували, але цих дітей ховали всередині будівель, іноді клали поруч коштовності. "Це були особливі діти, яких ховали в будинках з причин, яких ми поки що не розуміємо", — сказав Адам Рорлах, статистик Інституту еволюційної антропології Макса Планка в німецькому Лейпцигу. Хоча поки рано робити висновки, чи добре ставилися до дітей з синдромом Дауна тисячі років тому. Також можливо, дорослі не встигали помітити якісь особливості розвитку таких дітей, адже ті надто рано помирали.

Синдром Дауна — генетичний розлад, при якому дитина народжується із додатковою копією 21-ї хромосоми
Синдром Дауна — генетичний розлад, при якому дитина народжується із додатковою копією 21-ї хромосоми. Ілюстрація: iStock/Getty Images

Новини з космосу

21 лютого Європейське космічне агентство повідомило, що над північною частиною Тихого океану упав супутник-"дідусь" ERS-2, який провів у космосі майже 30 років — із 21 квітня 1995-го. Він згорів в атмосфері, не досягши землі.

Його робота закінчилася ще у 2011 році, відтоді спеціалісти почали процес його сходження з орбіти. За допомогою супутника вивчали поверхню суші, океани й полярну кригу. ERS-2 також допомагав контролювати стихійні лиха і реагувати на них.

Коли місія одних пристроїв добігає кінця, на зміну їм приходять нові. 18 лютого Американське космічне агентство NASA оголосило, що планує запустити у космос новий телескоп UVEX (UltraViolet EXplorer). Зроблять це у 2030 році. Телескоп зможе виявляти джерела ультрафіолетового світла у Всесвіті, фіксувати вибухи, які слідують за спалахами гравітаційних хвиль, спричинених злиттям нейтронних зірок.

Тим часом японські дослідники створили незвичний космічний апарат LignoSat. Це супутник, виготовлений з деревини магнолії. Його планують запустити на американській ракеті влітку 2024-го. LignoSat розробили, піклуючись про екологію в космосі.

За оцінками, у найближчі роки щорічно запускатимуть понад 2 тисячі космічних апаратів. Алюміній, який вони відкладуть у верхніх шарах атмосфери під час згоряння, може створити серйозні екологічні проблеми. Щоб запобігти забрудненню, науковці хочуть використовувати деревину як будматеріал для космічних апаратів.

Також в лютому, за допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO), астрономи виявили квазар J0529-4351. Обсерваторія стверджує, що він є найяскравішим об'єктом, що будь-коли фіксували дослідники.

Квазари — це яскраві ядра далеких галактик, які живляться від надмасивних чорних дір. Чорна діра в цьому квазарі щодня пожирає масу, еквівалентну одному Сонцю. Матерія, яка втягується до неї, випромінює стільки енергії, що J0529-4351 більш ніж у 500 трильйонів разів яскравіший за Сонце. Акреційний диск навколо чорної діри за діаметром — 7 світлових років. Це приблизно 15 000 разів більше відстані від Сонця до орбіти Нептуна. Автори дослідження кажуть, це, імовірно, найбільший розмір акреційного диска, що зараз відомий у Всесвіті.

На початок