У Сучевенській сільській громаді Чернівецької області немає великих заводів, а податки платять підприємці та офіційно працевлаштовані жителі. Оскільки власні доходи громади становлять менш ніж 25%, її вважають неспроможною – тобто такою, яка не має грошей на розвиток. У межах матеріалів про спроможність громад Суспільне Чернівці розповідає про досвід Сучевенської громади.
Сучевенську громаду створили чотири роки тому. Вона розташована неподалік кордону з Румунією й складається із шести сіл. З понад восьми тисяч місцевих жителів 80% – румуномовні.
"Тут добре жити. У всьому селі облаштували освітлення. Дорога не дуже добра. Коли потрібно була зробити дитині документи, то дуже швидко зробили в сільській раді. Без проблем", – каже місцева жителька Діана.
Сучевенська сільська громада займає одну з останніх позицій у рейтингу спроможних громад Буковини. Торік понад 90% бюджету спрямували на захищені статті, зокрема, на зарплати, а 8% – на розвиток громади. Про це Суспільному розповіла начальниця фінансового управління Мар'яна Гришко.
Найбільша проблема – дороги
Найбільшою проблемою у громаді є дороги, бо 130 кілометрів місцевих автошляхів з гравійним покриттям, розповів Суспільному Сучевенський сільський голова Юліан Міхайлович. Самостійно відремонтувати дороги наразі не можуть через брак фінансування.
Щоб збільшити доходи до бюджету, планують перевести котельні у Корчівецькому ліцеї та дошкільному підрозділі при Купському ліцеї на тверде паливо – так зможуть економити півтора мільйона гривень щороку й вкладати ці гроші у розвиток. Також уклали договори про співпрацю з сусідніми румунськими селами, зокрема, договір про співпрацю майже у всіх сферах з комуною Ботошанського повіту.
"Плануємо подаватися на спільні проєкти. На цьому не зупиняємося, бо нам з ними легко працювати. Не маємо бар'єрів у спілкуванні. Найбільше надіємося, що зможемо залучати інвестиції та підприємства, які могли б тут розвиватися", – каже Міхайлович.
Торік у громаді відновили підприємство з виробництва дверей, запустили два підприємства, які вирощують птицю, й ще одне з виробництва цегли. Міхайлович каже, підприємці облаштовуються у тих селах, де є залізниця та до яких капітально відремонтована дорога.
За гроші з місцевого бюджету у громаді торік відремонтували приміщення сільради й облаштували там центр адміністративних послуг. У Сучевенському ліцеї відремонтували спортзал, у Корчівецькому ліцеї за понад мільйон гривень замінили вікна, а в дитячому садку — дах.
За словами голови громади, на центральних вулицях планують облаштувати вуличне освітлення від сонячних панелей.
"Не маємо великих підприємств чи заправок"
Зараз громада отримує освітню субвенцію, а також базову і додаткову дотації – це гроші з держбюджету, щоб покрити витрати, які не може оплатити громада, – зарплати посадовцям та освітянам, комунальні послуги тощо.
"Цьогоріч держава скоротила нам базову дотацію на 7,9 мільйона. Це велика втрата. У нас, на превеликий жаль, немає фабрик або якихось великих підприємств чи заправок, які б платили нам податок, щоб були великі надходження. У нас є приватні дрібні підприємці, які здійснюють діяльність і сплачують податки", – каже Гришко.
Оскільки розмір допомоги з держбюджету зменшиться, останніми роками у громаді збільшують власні доходи. Гришко каже, якщо кілька років тому вони становили 18%, цьогоріч мають скласти 24%.
"Цьогоріч плануємо отримати понад 13 мільйонів гривень власних доходів. Поступово збільшуються надходження з місцевих податків та зборів".
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
