Детінізація та гранти. Як заробляє громада на Буковині з середньою спроможністю

Детінізація та гранти. Як заробляє громада на Буковині з середньою спроможністю

Детінізація та гранти. Як заробляє громада на Буковині з середньою спроможністю
. Приміщення у Берегометській громаді, в якому після капітального ремонту буде ЦНАП. Фото: Суспільне Чернівці

Берегометська громада – одна з громад Чернівецької області, яка має середню фінансову спроможність. Тобто власними доходами може покрити від 25% до 50% своїх витрат. Скільки грошей громада може спрямовувати на свій розвиток та від чого це залежить – розповідаємо у межах матеріалів Суспільне Чернівців про спроможність громад Буковини.

Після реформи децентралізації до Берегометської громади увійшли 13 сіл – більшість з них розташовані у гірській місцевості. Жителі громади кажуть, за цей час у громаді відбулися зміни, водночас є потреба у ремонті доріг між селами.

"На Шепіт обіцяли поремонтували дорогу, але цього поки ще немає. Хотілося б, поремонтувати, щоб машини їздили, бо зараз яма на ямі", – каже жителька села Стебник Василина.

"Дорога зроблена, тротуари, освітлення. Спортивний майданчик для дітей зробили. Є позитивні зміни", – каже місцевий житель Володимир.

Будь-яка громада, згідно з бюджетним кодексом, спершу має оплатити заробітну плату та енергоносії у своїх бюджетних установах, пояснює директорка обласного департаменту фінансів Анжела Дякова. Все решту — після цього.

"Якщо 95% займають саме ці видатки, то за 5% дорогу не можеш зробити", — каже Дякова.

У бюджеті Берегометської громади цьогоріч передбачили понад 180 мільйонів гривень: майже 70 мільйонів становлять власні доходи громади, решта – гроші з держбюджету. Цього року понад 80% витрат спрямують на захищені статті.

"На захищені статті цього року у нас відсоток набагато більший. Торік було менше. Був дуже позитивний бюджетний рік", — каже начальниця фінансового відділу Людмила Кириляк.

Про "військове" ПДФО

Берегометська громада розвивалась останні три роки, каже голова Сергій Боднарюк. Гроші отримували зі сплати податків. До листопада 2023 року отримували й "військове ПДФО". Торік воно склало 64% від загальної суми доходів громади.

"Деякі громади у 2022 та 2023 році розвивались через те, що на їх території військові частини. Тому зараховувалось "військове" ПДФО. Це не була заслуга громади в тому, що вони створили робочі місця. Це так сталось. Заслуги голів громад могли бути в тому, якщо дали якісь приміщення", — пояснювала Дякова.

За словами Боднарюка, торік частину грошей з "військового" ПДФО спрямовували на запити військових — усі виконали. Ще частину направили на капітальні видатки: за понад 30 мільйонів гривень відремонтували укриття у трьох закладах, ще у двох школа – оновили харчоблоки, а на умовах співфінансування купили автобус для школи у Лукавцях. Також купили спецтехніку для комунальних підприємств.

"Зараз рік лиш розпочався, тому капітальні видатки можемо фінансувати завдяки перевиконанню бюджету. Є залишки, які ми можемо використати на допомогу військовим, зарплату. Також є субвенція на зарплату освітянам – її нам не вистачає, тому змушені дофінансовувати зі свого бюджету", – каже Боднарюк.

Про дотації

Дякова пояснювала, що усі бюджети й так само громади отримують дотації. Бюджетна система України визначає 10 принципів, один з яких — справедливість. Тобто умовно багатші бюджети діляться з біднішими бюджетами. Цей процес зациклений і взаємопов'язаний. Бідніші громади отримують більше базової дотації, громади з середньою спроможністю отримують менше базової дотації.

Цьогоріч Берегометська громада отримає менші дотації з державного бюджету, каже Кириляк.

"Це виклик, що в державі немає грошей: базова дотація менша майже на 13 мільйонів гривень. Тому у нас є частина незабезпечених видатків, зокрема, на зарплату та енергоносії. Наразі енергоносії оплачені, діти у садках та школах харчуванням забезпечені. Вже маємо бачення, як своєчасно виплачувати людям зарплату", – каже Кириляк.

"Детінізація та гранти" — як громада заробляє

За словами Кририляк, зараз громада працює над тим, щоб отримувати більше грошей з податків.

"У нас є чіткі напрямки роботи вимальовані по тому, щоб "детінізувати" ті моменти, які є проблемними. Ще не всіма податками охоплені землі, нерухомість. Ми цю роботу почали у 2022 році. Вже у 2023 році направили до податкової понад 50 тисяч квадратних метрів необлікованого нерухомого майна. По землі теж. Проінвентаризували повністю всі договори оренди, де також виявили несплату", – каже Кириляк.

За словами Берегометського селищного голови Боднарюка, громада також подається на гранти. Так виграли 20 мільйонів гривень на будівництво ЦНАПу, ще понад 2,5 мільйони на це – спрямували з бюджету.

Загалом за час існування об'єднаної громади відремонтували одну дорогу – робили це у селі Мигове на умовах співфінансування з обласним бюджетом.

"Проєкт ми подали ще у 2021 році, але реалізували лише у 2023. Початкова вартість ремонт 1,4 кілометра дороги була 15 мільйонів гривень, але за два роки ціни змінилися. На цю дорогу виділили 22,5 мільйона гривень, з них 1,5 мільйона – з бюджету громади", – каже староста села Мигове Іван Шутак.

Якою є спроможність громад Буковини

За результатами 2023 року в області спроможні п'ять громад. Це ті громади, які свої витрати на 60-85% покривають своїми доходами. За словами директорки обласного департаменту фінансів Анжели Дякової, це висока спроможність, бо таких громад в Україні небагато.

  • Чернівецька,
  • Новодністровська,
  • Магальська,
  • Хотинська,
  • Глибоцька.

Деякі громади у 2022 та 2023 році розвивались через те, що на їх території військові частини. Тому зараховувалось "військове" ПДФО.

Ще 9 громад покривають свою потребу у видатках на понад 50%. 33 громади мають середню спроможність — покривають свою потребу у видатках від 25% до 50%.

10 громад мають спроможність менш як 25%:

  • Рукшинська,
  • Усть-Путильська,
  • Карапчівська,
  • Кам'янецька,
  • Красноїльська,
  • Банилівська
  • Сучевенська,
  • Чудейська,
  • Конятинська,
  • Петровецька.

"За минулий рік ці громади справились зі своїми обов'язками з надання соціальних послуг. Вони виплатили зарплати, але не мали можливості розвиватись", — каже Дякова.

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

На початок