80% не зважають на громадські активності: чому не всі громади Буковини залучають громадські організації для розвитку

80% не зважають на громадські активності: чому не всі громади Буковини залучають громадські організації для розвитку

В орієнтовно 80% громад Чернівецької області місцева влада не залучає громадські організації та активістів до розвитку громади. Ймовірно, вважають, що усі рішення та ініціативи мають контролювати голова громади та рада.

Водночас у деяких громадах жителі пасивні, бо насамперед вирішують побутові питання. До річниці початку реформи децентралізації Суспільне Чернівці розповідає, як громади області залучають громадські організації для розвитку.

"Партнерські стосунки й підпорядкування – це різне"

У більшості громад області голови та місцеві ради вважають, що усі рішення мають приймати вони, каже експерт з місцевого самоврядування Ігор Баб'юк. Водночас рідко у громадах виникають громадські організації, які переконують владу, що вони корисні й з ними можна будувати партнерські відносини.

"Партнерські відносини й підпорядкування — різні речі. Так у Вижницькій громаді є активна громадська організація "Центр розвитку громад", яку очолює Галина Єрема. Це організація, яка виграє та залучає в громаду міжнародні проєкти. Галина — не працівниця міськради, але має з радою партнерські відносини", — каже Баб'юк.

В Усть-Путильській громаді діє громадська організація "Злагода", яку очолює директорка місцевого дитсадка Антоніна Скидан. За словами Бабʼюка, вона налагодила партнерські відносини із сільрадою, які продовжилися навіть, коли у громаді змінився сільський голова.

Водночас є випадки, коли у громадах працюють кілька громадських організацій, але через відсутність публічного спілкування місцева влада часто "бачить в них прохачів, а не партнерів", каже Баб'юк. Зокрема, в одній з найбільших громад — Сторожинецькій.

"Замало мати громадську організацію, варто ще мати дорадчі органи: молодіжну або громадську ради. Наприклад, в Чернівцях є молодіжна рада, й час від часу міський голова мав би зустрічатися з нею щодо молодіжної політики й запитувати, що турбує", — каже Баб'юк.

Чому в деяких громадах люди пасивні

Проблема залученості громадських організацій до розвитку громади це проблема й активності людей, каже Бабʼюк. Якщо йдеться про віддалені громади, то місцеві жителі думають переважно про виживання.

"Часто пасивність людей відбувається в громадах, які віддалені від центрових доріг. Їм дуже складно налагодити комунікацію, отримання ефективних послуг тощо. Більшість із них зациклені на розв'язанні своїх побутових проблем", — каже експерт.

Водночас в області є громади, де місцева влада не знає, як активізувати жителів. Наприклад, Великокучурівська.

"Декілька разів голова громади говорив мені, що не може знайти активних людей. Ймовірно, це пов'язано з наближеністю до Чернівців: багато людей їздять та працюють у місті. А він хотів би розвивати громаду й мати активних громадян. На жаль, таких немає, тому часто він ту активність робить в наказовому порядку: "От, ви маєте написати проєкт й спробуйте не написати", — розповідає Баб'юк.

Громадам важливо розвивати громадянське суспільство, щоб залучати гроші донорів. Експерт каже, найбільший страх донорів, які вкладають гроші в громаду та розвиток її інфраструктури, — що потім за цю інфраструктуру ніхто не відповідає й вона занепадає.

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].

На початок