"Османська кав’ярня в Кам’янці-Подільському" — монографія з такою назвою вийшла в світ коштом державного науково-дослідного центру "Археологічна служба України" Національної академії наук. Вона упорядкована за матеріалами археологічних досліджень та містить численні ілюстрації знайдених на місці османської кав’ярні в Кам’янці-Подільському чашок та курильних люльок.
Автором монографії став старший науковий співробітник Археологічної служби України Павло Нечитайло з Хмельниччини. Він розповів Суспільне Хмельницький і про інші свої археологічні знахідки, а також про службу на фронті, через яку довелося поставити на паузу деякі наукові проєкти.
"Це унікальна колекція слов’янських ідолів VI-X століття. Ніде в світі такої нема. Усі наші, дністрянські. Просто в нас було багато каменю, а в інших місцях вони були дерев’яними, тому й не збереглися", — розповідає про експонати Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Павло Нечитайло.
За роки своєї археологічної й дослідницької роботи, каже, мав чимало дивовижних і навіть сенсаційних знахідок, які, зокрема, передавали і в фонди цього музею.
"Кожен розкоп — це як окремий роман. Кожна історія по-своєму особлива. І, звичайно, були, слава Богу, в мене відкриття, які перевертали уявлення про стан речей в тій чи іншій галузі. Як знахідка свинцевої грамоти Полонного, або як знахідка металообробної майстерні трипільської культури, або знахідка 1/2 фортифікаційної споруди в Кам‘янці-Подільському. Знахідка рису, знахідка кав’ярні...", — говорить Павло Нечитайло.
Про османську кав’ярню в Кам’янці-Подільському науковець написав монографію з ілюстраціями знахідок. Каже, сподівається, що друк наступної книги підтримає місцева влада.
"Ця монографія присвячена унікальному об’єкту, який стосується доби Османської військової присутності в місті, Кам’янецького аялету. Тут зібрана величезна колекція люльок і кавових чашок. Люльок було знайдено десь понад 1200 фрагментів, чашок — близько ста. Це була одна з перших кав’ярень. Це безстроковий внесок в нашу історичну спадщину, в нашу культуру", — розповідає Нечитайло.
За словами Павла Нечитайла, він наразі опрацьовує з колегами знахідки з останніх розкопів.
"Це всі ті пазли, на основі яких ми складаєм історію. Саме історія і є зараз, скажемо так, в основі ідеологічній великої війни з Росією, яканамагається всі свої зазіхання якось історично обгрунтувати, переписувати нашу історію. Тому це сакральна стратегічна інформація, але збирається вона по невеликих краплинках, частинках", — каже археолог.
Павло Нечитайло розповідає: щось належить до XVII століття, щось до доби раннього залізного віку, як оцей горщик.
"Вважається, що це початок раннього залізного віку. У нас це XII століття до нової ери, гомерівський період. Ще великий сліпий Гомер писав, що тут у нас, в північному Причорномор'ї, завжди холодно (звичайно, у порівнянні з Грецією у нас тут холодно) і живуть різні казкові люди, в тому числі кентаври", — каже науковець.
За словами Павла Нечитайла, деякі проєкти він мусив призупинити, доки був на війні. Пішов, каже, з колегами добровольцем в військкомат 24 лютого 2022 року.
"На той момент я не міг вчинити по-іншому. І я, мій колега Юра, всі ми пішли добровольцями, і хто скільки міг, стільки відбув. Я звільнився після десяти місяців за сімейними обставинами. Але подивимось, якщо буде змінюватись ситуація, можливо, доведеться ще допомагати нашим Збройним силам", — говорить Павло.
Він також розповідає про своїх побратимів.
"Я потрапив в чудовий колектив. Я вдячний Богу за цей час, це прекрасні люди. Мені не дуже зручно щось говорити, тому що багато людей зараз тягнуть ту лямку. І, на превеликий жаль, ніхто їх не збирається міняти. Це велика національна трагедія, дуже за це переживаю", — зізнається Нечитайло.
За словами Павла, археологія його надихає, бо це — наша історія й культура, яка досі мало досліджена.
"Я дуже сподіваюсь за це земне життя реалізувати кілька хороших книжок, де будуть представлені дуже гарно старожитності Кам’янця-Подільського, накопані мною, колегами. Мріється подосліджувати ті міста і містечка на Поділлі, які ще не досліджені", — ділиться мріями-планами археолог-науковець.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
