Ігор Кузьмінов з Ківшарівки, Харківської області. Чоловік розповідає, що дитинство провів у дитбудинках. Саме там, завдяки виховательці, навчився шити і в'язати. У 2022 році Ігор пішов до лав ЗСУ. Там в’язав для військових та їхніх рідних. Після повернення у Дніпро — свою справу продовжив.
Як військовий почав виготовляти речі під час війни – у матеріалі Суспільного.
Військовий Ігор Кузьмінов каже, шити та в'язати навчився ще в дитинстві, у дитячому будинку.
"Була в мене така вихователька Карпенко Тамара Вікторівна, вона каже: Не будь оболтусом, чогось в цьому житті навчись. І ось, я почав в’язати. Навчився я дуже давно, а почав буквально рік тому", – розповів чоловік.
Говорить, вже під час повномасштабного вторгнення почав шити все, що треба було для військових.
"Під час війни я шив бронежилети, підсумки, зброси— все, що було потрібно, все що стосується військової тематики, я все шив. У мене багато друзів з інтернату, які живі і вже віддали своє життя, через це туди і пішов", – згадує військовий.
Каже, доводилось в'язати і в частині, і навіть в бліндажі. Також робив подарунки для рідних військових.
"І в частині я в’язав, в бліндажі, коли був час, тоді і в’язав. А так почав зараз усердно після шпиталю, почав це завзято робити. Носки, рукавички — все що вмію, сумочки іноді робив. Дружньо: Братан, у мене дитина там, дружина і їй там дуже сильно подобається, можеш що небудь зробити, чисто від себе, отак ми і робили", – каже Ігор Кузьмінов.
Чоловік розповідає, кожен свій виріб – виготовляє з душею. Замовлення каже, може зробити й впродовж доби.
"Серце, своє серце в першу чергу. Тому що, якщо зробити абияк — воно порветься, та і мені буде незручно, якщо зроблю абияк. Якщо замовлення серйозне, або треба щось зробити — я можу зробити плед за добу. Зранку сів — наступного ранку вже готово", – зазначив він.
Військовий розповідає, нині мріє відкрити своє приміщення, де люди можуть побачити його роботи.
"Зробити таке приміщення, десь в центрі, щоб його було видно і прямо працювати там. Тобто і роботи лежать, і там сидиш працюєш. І люди коли заходять, бачать, що ти сам сидиш це в’яжеш. От це моя єдина мрія", – каже чоловік.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
