"Було море людей, всі покірно йшли". Очевидці згадують трагедію в Бабиному Яру

"Було море людей, всі покірно йшли". Очевидці згадують трагедію в Бабиному Яру

"Було море людей, всі покірно йшли". Очевидці згадують трагедію в Бабиному Яру Суспільне

29 вересня 1941 року в окупованому Києві нацисти почали масові розстріли мирного населення. За два дні в Бабиному Яру було вбито майже 34 тисячі людей. Загальна кількість страчених за понад два роки німецької окупації документально не встановлена, за приблизними оцінками вона становить близько 70 тисяч осіб. Кореспондентка Суспільної студії Дар'я Проказа зібрала історії очевидців трагічних подій.

Ніна Тихонівна Миронова, 1927 р.н, жителька Києва

Ніна МіроноваСуспільне

У 1941 році Ніні було 14, тоді вона востаннє бачила своїх подруг - десятикласницю Цилю і її молодшу сестру Берту.

“25 вересня (1941-го року - ред.) вийшов наказ. Велике таке оголошення. Там було написано “Всем жидам города Киева і окрестностей явиться на улицу Мельникова. Кто не придет – будет на месте расстрелян”, — згадує Ніна Миронова.

На згадку про подруг у Ніни залишилося лише їхнє фото. Тоді, каже Ніна, як сотні людей збиралися на вулиці Мельникова (нині вул. Юрія Іллєнка - ред.) та йшли у напрямку Бабиного Яру. Вони вважали, що на них чекає подорож: брали з собою речі, документи та їжу. У дорогу збиралися і її подруги.

“Коли я підійшла до групи, яка там стояла, то Берта взяла мене за руку і не відпускала. І я пішла з ними. Було море людей. Жінки несли діточок, діточки хапалися за сукні мамині. Чоловіки і жінки. І ця вся мовчазна маса покірно йшла”, - розповідає жінка.

Весь шлях, аж до Бабиного Яру, Ніна Миронова пройшла разом із колоною. Коли натовп наблизився до жандармів, вона зрозуміла, що на всіх цих людей чекає не подорож, а смерть. Тоді вона побігла додому, щоб принести своє свідоцтво про народження і видати подруг за українок.

“Берта мене відпустила. Запитала, чи я повернуся. Я відповіла, що обов’язково прийду назад. Я тільки картаю тепер себе, чому тоді не взяла їх із собою. Весь той шлях назад я бігла. Коли зайшла додому, то мама назад не відпустила”, - говорить жінка.

Про те, що її подруг розстріляли Ніна Миронова дізналася наступного дня.

Юрій Фукс, 1936 р.н, житель Києва

Юрій ФуксСуспільне

Юрій Фукс втратив усю свою родину у Бабиному Яру. У 1941-му йому було 5 років.

“Це трагедія. Трагедія не тільки для моєї сім'ї, а й для багатьох сімей. Мій тато найменший син у дідуся, а всього у них було 5-ро дітей, 3 хлопців і двоє дівчат. І дідусь був робітник, а бабуся домогосподарка. І це вже після війни я жив у своєї тітки, це рідна сестра мого батька. І вона розповідала, що дід з бабусею могли поїхати в евакуацію, але дід пам`ятав німців 18-го року, коли вони захищали євреїв від погромів і він сказав: “Я вже старий, чого я буду їхать? Німці цивілізована нація, вони нам нічого поганого не зроблять. Але виявилося, що зробили: розстріляли майже всіх євреїв, які залишилися в Києві, в основному це були жінки, діти, старі люди”, — розповідає Юрій.

Він додає, що не може забути страшні події того часу.

"Я сам киянин і народився тут і майже все життя жив, вчився і працював тут. Я часто задаю собі таке питання: про що подумав мій дідусь, коли попав уже в оточення і наказали роздягатися наголо і вже чутно розстріли, кулемети. От думаю собі, про що він подумав, про “цивілізовану націю”? Чи про дітей, які воюють. Всі три сини воювали: старший, мій дядько повернувся з фронту живим, майором був, а середній дядько і батько загинули на фронті”, — каже чоловік.

Після перших розстрілів пан Юрій разом з мамою та сестрою переховувався в іншому кінці Києва. Утім, за декілька місяців – їх знайшли. Від смерті хлопчика тоді врятувала сусідка Марія Григорівна.

“На моє щастя, мабуть, коли йшли поліцаї за нами, то Марія Григорівна побачила поліцаїв. Я був у неї в помешканні, то Марія Григорівна мене сховала, а маму й сестру забрали. Я так вважаю, що теж у Бабин Яр”, - згадує Юрій.

Юрій ФуксСуспільне

З тих часів у Юрія Фукса не збереглося жодних фото чи документів. Щоб вшанувати пам'ять своїх рідних, він щороку намагається прийти до Бабиного Яру.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди