Доктор політичних наук та професор "Львівської політехніки" Микола Бучин наголошує, щоб перемогти Росію, потрібно розуміти сильні та слабкі сторони країни, знати, чого остерігатися та як завдати противнику якнайбільших втрат. Для цього потрібна державна підтримка наукових досліджень Росії.
Про причини російсько-української війни, "хороших росіян" та дослідження Росії політолог розповів Суспільному.
Чи можна було уникнути російсько-української війни?
Політолог Микола Бучин каже, уникнути повномасштабного вторгнення РФ найімовірніше Україні б не вдалося. На думку науковця, причина цієї війни — геополітична.
"Російський імперіалізм, російське бажання відновити колишню велич Росії та СРСР свідчить про те, що Росія не уявляє собі своєї зовнішньої політики без контролю над Україною. Ми всі пам’ятаємо фразу Путіна про те, що розпад СРСР є найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття. Росія не уявляє собі своєї зовнішньої політики без контролю над Україною. Тому рано чи пізно це мало статися. Зрештою, історія понад трьохсотлітніх наших стосунків з Росією показує, що Росія завжди хоче бути "старшим братом" та керувати, пригноблювати та обмежувати. Тому сподіватися на те, що Росія мала інші плани стосовно України, не варто", — пояснює політолог.
За його словами, якби в Україні краще розуміли суспільно-політичні процеси, тенденції та загрози, які йдуть від північного сусіда, то були б більш готовими до повномасштабної війни. Зокрема, більше уваги приділяли б обороноздатності та протидії в інформаційній війні.
Чи треба вивчати Росію?
Микола Бучин зазначає, що українцям зараз потрібно вивчати Росію, аби її перемогти.
"Щоби ворога перемогти, його треба розуміти, треба знати його сильні та слабкі сторони. Треба знати, чого остерігатися та як завдати якнайбільше втрат нашому ворогові. А це неможливо зробити без науково-аналітичного, системного аналізу та досліджень", — зазначає професор Микола Бучин.
Тому, на його думку, має бути державна підтримка таких наукових досліджень. Процеси в Росії досліджують спеціалізовані структури та аналітичні центри. А також – науковці, працівники вишів та студенти.
"Студентські роботи, можливо, є менш важливими у контексті протидії агресору. Але вони важливі у контексті впливу на суспільну свідомість, на думку звичайних громадян. Ці роботи та обговорення більше формують думку громадян та ставлення до агресора. Ці результати забезпечують у громадськості певне ставлення. А це – не менш важливо", — говорить доктор політичних наук.
Як вивчати Росію?
Науковець констатує, що досліджувати суспільно-політичні процеси, які є в Росії, дуже важко. Адже росіяни дотримуються цензури, контролюють інформацію та закрили доступ чи не до всіх відкритих джерел.
"Також Росія є неймовірно брехливою, аж до абсурду. Вона все перекручує. І це суттєво ускладнює завдання будь-якому досліднику, тому що треба дуже сильно фільтрувати речі, які він отримує. З власного досвіду можу сказати: я досліджую питання, пов’язані з демократією та виборами. Свого часу мені траплялися російські джерела. І я ніколи не зустрічав інформації, що в Росії проблеми з демократією та демократичністю виборів. Вони, не червоніючи, запевняють всіх, що у них гіпердемократичне суспільство, гіпердемократичні вибори та гіпердемократична влада. Це викликає іронію та сміх, якщо розумієш насправді, якою є ситуація", — каже Микола Бучин.
Втім Росія не може контролювати весь інформаційний простір. Тому час від часу науковцям вдається отримувати потрібну інформацію. Звісно, російська мова та культура дослідникам не цікава. А ось наукові монографії – потрібні.
"Якщо ми зможемо показати, що російська наука викривляє факти та є інструментом в руках влади для реалізації зовнішньої політики, то ми повинні це вивчати. І дуже багато студентів хочуть досліджувати ці питання: російсько-української війни, інформаційної та гібридної війни Росії проти України, безпеки, майбутніх відносин Росії та України. Ці питання зараз на слуху і кожен другий студент хоче їх досліджувати. Але є неофіційна державна політика, що російські джерела не можна використовувати. І мені, як науковцю, стає дивно: як можна дослідити російську інформаційну війну проти України, не використовуючи безпекових стратегій чи законодавства Росії, яке ці речі прописує", — зазначає доктор політичних наук.
Чи існують хороші росіяни?
Микола Бучин нагадав, що нещодавно на вулиці вийшли кілька тисяч росіян з протестами проти війни та політики Путіна. Але це – дуже мало.
"Я б не міряв всіх росіян одним мірилом. Але казати, що вони не є винні, теж не можна. Навіть ті, хто мовчить – теж винні. Тому що вони своїм мовчазним схваленням сприяли цій війні. Вони теж є відповідальні за те, що зараз діється в Україні", — говорить він.
Але, на думку політолога, росіян треба використовувати для перемоги. І не тільки тих, які зі зброєю у руках воюють проти Російської Федерації.
"Також нам варто працювати з тими, хто вагається. Нам треба доносити до російського суспільства всю правду про жорстокості, які чинить Росія в Україні. Думаю, що їх можна використовувати. А також працювати з політичними представниками Росії та представниками бізнес-структур, які невдоволені санкціями. Але я далекий від наївної думки, що якщо Путіна заберуть, то війна відразу закінчиться. Звичайно, так не буде. І потенційний спадкоємець Путіна може бути ще більш агресивно налаштований до України. Але для Путіна ця війна є особистою війною. І якщо він відступить, то його знесуть. Той, хто прийде на його місце, зможе сказати, що у всьому винен Путін. Він може бути налаштованим до України ще гірше, але він матиме можливість відступити. Тому це все треба використовувати", — вважає професор.
