Чи можна літати на бортах середини XX століття та в якому стані українська авіація. Пояснює експерт

Чи можна літати на бортах середини XX століття та в якому стані українська авіація. Пояснює експерт

Ексклюзивно
Чи можна літати на бортах середини XX століття та в якому стані українська авіація. Пояснює експерт УНІАН

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що аварія на військовому аеродромі під Чугуєвом примушує задуматися над тим, як розвивати українську військову авіагалузь. За його словами, нині в Україні немає замкнутого циклу для будівництва тактичної авіації, але створити його реально.

"Компанія "Антонов" вже неодноразово виконувала відповідні замовлення-завдання для країн-членів НАТО. А от що стосується тактичної авіації — винищувачів, бомбардувальників, поки що в Україні, на превеликий жаль, немає замкнутого циклу для виробництва таких літаків, але я не думаю, що це є критично в тому плані, що цього не можна зробити, оскільки буквально 2 кроки — це створення “Фонду для озброєння”: за зброю, яку ми продаємо за кордон, отримуємо валютну виручку, і одразу маємо ці кошти цільовими фондами скеровувати на модернізацію озброєння для української армії. Другий момент — це державно-приватне партнерство, кооперація в авіа та космічній галузі", — пояснив Мусієнко в ефірі Українського радіо.

За його словами, на оновлення парку, закупівлю нових літаків, модернізацію потрібно не менше, ніж 1-2 мільярди доларів, що становить половину бюджету, який виділяється на оборону і збройні сили.

Читайте також: "Кого забрало небо. Список загиблих в катастрофі АН-26 на Харківщині"

Мусієнко розповів, що у США є багато старих літаків, наприклад, В-52 — бомбардувальники ще 50-х років розробки. Водночас, якщо літак старий, але йому провели капітальний ремонт та модернізували, встановили нове обладнання, що відповідає вимогам ХХІ століття, то він може прослужити ще 10-15 років. Якщо цього не робити, то всі ознаки того, що борт старий, даватимуться взнаки.

На думку Мусієнка, українська влада має вирішити, як далі розвивати авіацію і чи купувати нові літаки. Він підкреслив, що купувати їх потрібно не у Росії, а у західних країн, що передбачає програму перенавчання пілотів. Експерт висловив надію, що незабаром в Україні з’явиться міністерство, яке опікуватиметься питаннями авіації та космосу.

Читайте також: "В Україні з'явиться міністр, який відповідатиме за розвиток космічної галузі — РНБО"

Що відомо

  • Ввечері 25 вересня на автодорозі Київ-Харків-Довжанський, поблизу військового аеропорту Чугуєва Харківської області, впав та загорівся військовий 43-річний літак марки АН-26 однієї з військових частин. На його борту перебували 27 курсантів Харківського університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба та військовослужбовці військової частини.
  • У ДСНС заявили, що знайшли тіла 25 загиблих, одна людина померла у лікарні, одна – постраждала.
  • Державне бюро розслідувань назвало чотири версії катастрофи Ан-26 у Харківській області. Міністр оборони Андрій Таран заявив, що згідно з попереднім аналізом, "скоріш за все літак зачепився крилом за землю”.
  • Кабінет міністрів заборонив навчальні польоти Ан-26 та їх аналогів.
  • 26 вересня оголошено днем жалоби за загиблими в катастрофі Ан-26 поблизу Чугуєва на Харківщині.
  • Канада обіцяє Україні допомогу через катастрофу Ан-26 під Чугуєвом.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди