Полтавка Надія Норенко за пів року до початку повномасштабної війни виїхала із чоловіком і дитиною до Харкова, аби їхня донька, яка має порушення зору, могла вчитися й розвиватися.
Після 24 лютого 2022-го їм довелось знову повернутися у Полтаву, адже і житло, і школа зазнали руйнувань через обстріли.
8-річна донька Надії Норенко Анастасія від народження має порушення зору, а саме залишковий зір.
На цей момент по материнським відчуттям і по тому, що кажуть лікарі, у нас частково предметний зір по периферії. Що це означає? Вона бачить частково під певним кутом, тобто, знизу трішки, у бік бачить, але, на жаль, уперед у нас сіре дно. Скажімо так, згідно із прогнозом, уперед ми бачити не зможемо.
Родина жила в Полтаві, а за пів року до початку повномасштабної війни виїхала до Харкова, аби дитина могла вчитися та розвиватися. У Харкові знайшли спеціалізовану школу.
Було ухвалене рішення, що ми всією сім’єю будемо переїздити до Харкова. І вступили ми у заклад навчально-вихований комплекс імені Короленка, це школа-інтернет для сліпих і слабозорих діток.
Аби дитина могла вчитися, родина в Харкові придбала й житло.
Та у перший день повномасштабної війни родині довелося повернутися у Полтаву, адже і житло, і школа, в якій навчалася Настя, зазнали руйнувань через обстріли.
У березні 2022-го року був приліт у Харкові у школу в нашу, повибивало скло, був поранений директор, також була поранена дівчина із Настусиної групи. Діток всіх екстрено відвезли до Польщі. Тобто зараз у Харкові школа на дистанційному навчанні, а дистанційне навчання ми не потягнемо.
У Полтаві Настя почала відвідувати спеціалізовану школу № 40.
У нас виділяються певні години на дитину, і ми ці години в індивідуальному порядку ходимо і займаємось з викладачем. Але є така велика проблема. Не вистачає укомплектування повноцінного цієї кімнати. Навіть не стоїть питання про сенсорну кімнату.
Зараз Настя навчається і в малій академії мистецтв, відвідує вокально-хорові заняття та вчиться грати на фортепіано.
Нас взяли з першої ноти, вона почала співати пісеньку, дуже всі здивувалися, який у неї чистий голос і навіть сказали, що в неї не гарний слух, у неї абсолютний слух. Це ж іде за рахунок декомпенсації вад зору. Все, що ми робимо на цей момент – школа, заняття, ми дуже сподіваємося, що це посприяє її всебічному розвитку і що вона буде почувати себе повноцінною людиною в соціумі наскільки це можливо.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
