Сьогодні, 10 січня, у Хмельницькій громаді попрощалися із трьома загиблими жителями громади. Це чоловіки 60, 68 та 76 років. Вони загинули внаслідок російської атаки на Хмельниччину у понеділок, восьмого січня.
На прощальних церемоніях побували кореспонденти Суспільного.
Сьогодні у Хмельницькій громаді попрощались із загиблим від російської атаки 76-річним Іваном Шевчуком. Чоловік народився у Ярмолинецькій громаді у селі Косогірка
"У нього є донька, син, жінка. Вже онуки дорослі, можна сказати, вже дорослі хлопці є", — розповідає рідний брат загиблого Василь Шевчук.
Івана Шевчука провели в останню путь рідні, друзі та колеги. Катерина Рудюк розповідає, що пропрацювала разом із Іваном 17 років.
"Говорити можна тільки добрі і щирі слова. Те, що щонайкраще можна про цю людину сказати. Він як працівник був відповідальний, справедливий, з усіма у нього були хороші стосунки. Він всіх поважав: молодших і старших", — каже жінка.
Сьогодні попрощались і з Петром Білим, який також загинув від атаки Росії. Йому було 68 років. Чоловіка знайшли під завалами наступного дня. Провести в останню путь прийшли його рідні, колеги та друзі. Сусідка Катерина Леонідівна розповіла, що знала сім’ю Петра майже 40 років.
"Ми були одна сім’я, бо ми вселилися всі в один час. Дуже приємний, відгукувався, я прямо його на днях, на свята тільки з ним зустрілася, привіталася. Як дізналася, що таке трапилося з ним, що це його шукали – третю особу. Для мене це був шок", — зізнається Катерина Леонідівна.
Колега загиблого Володимир Майдан каже: Петро Білий був працьовитим.
"Він дуже хороший сім’янин був. Дуже добра людина, дуже хороша. Він ходив постійно в костел, і дружина його ходила в костел", — говорить Володимир.
З третім загиблим від російського обстрілу Сергієм Рижуком також попрощались у Хмельницькому. Чоловік мав би через тиждень відзначати своє 61-річчя.
"Він мені як син був, він нічого не відмовляв. Коли подзвоню — завжди приїде до мене. Все Сергій мені допомагав і все робив. Я не переживу цього", — каже рідна тітка Надія.
Колега загиблого Сергій Свиридов зізнається — втратив свого товариша.
"Сказати можу тільки хороше. Був на дошці пошани, був працьовитий. Працював на роботі в суботу, неділю. Ми втратили дуже чудову людину. Сьогодні, на жаль, ми проводимо в цей день тих людей, які ця війна, ці російські ракети забрали від наших сімей", — говорить Сергій Свиридов.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
