Президент Володимир Зеленський затвердив склад делегації для участі в переговорах із напрацювання й підготовки угод між Україною та іншими державами про гарантії безпеки.
Про це мовиться у розпорядженні, оприлюдненому на сайті ОП.
Як зазначається, делегація готуватиме двосторонні та багатосторонні угоди. Її очолить керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
Також у складі:
- начальник ГУР Міноборони Буданов Кирило;
- голова СБУ Василь Малюк;
- міністр оборони Рустем Умєров;
- міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін;
- заступник керівника ОП Ігор Жовква;
- посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич;
- очільник Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко;
- заступник керівника ОП Роман Машовець;
- заступниця міністра юстиції Ірина Мудра;
- перший заступник міністра оборони Олександр Павлюк;
- заступник очільника МЗС Микола Точицький;
- заступник міністра економіки Ігор Фоменко;
- заступник завідувача відділу євроатлантичної інтеграції та міжнародної безпеки Департаменту з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Офісу президента України Ігор Баранецький;
- директор Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони Геннадій Коваленко;
- заступник Керівника Департаменту — завідувач відділу стратегічного аналізу питань національної безпеки та оборони Департаменту з питань національної безпеки та оборони Офісу президента України Віталій Мартинюк.
Своїм розпорядженням Зеленський дозволив Єрмаку вносити за погодженням із МЗС зміни до складу делегації, залучати до неї радників, експертів, технічних працівників.
Президент також затвердив директиви делегації України на переговори. Однак про них інформації немає, оскільки вони є таємними.
Гарантії безпеки для України
У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.
11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.
Які країни підтримують Декларацію
Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.
У другий день вільнюського саміту до країн "Групи семи" приєдналася й Скандинавські країни: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.
Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня премʼєр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.
Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.
Що передбачає Декларація
У документі зазначається, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. У тексті мовиться, що усі країни, які підтримують Декларацію, підтверджують суверенність та незалежність України і засуджують російське вторгнення.
Україна вестиме двосторонні переговори із кожною країною у сфері безпеки, які спрямовані на:
- Забезпечення ЗСУ усім необхідним військовим обладнанням у протистоянні теперішній та майбутній агресіям Російської Федерації. Це надання систем ППО, артилерії, бронетехніки та бойової авіації та співпраця із партнерами НАТО. Цей пункт містить також розвиток оборонно-промислової бази України, тренування і навчання ЗСУ та співпраця у розвідці та кіберзахисті.
- Зміцнення економіки України, зокрема, через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
- Країни надаватимуть технічну та фінансову підтримку для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією. До того ж підтримуватимуть належне врядування, необхідне для просування на шляху до членства в НАТО.
"У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків", — вказується в документі.
Країни також зобовʼязуються докласти зусилля до того, аби притягнути до відповідальності усіх винних у скоєнні воєнного злочину проти України. До того ж усі російські активи, які знаходяться на банківських рахунках у цих державах, будуть замороженими до виплати Москвою репарацій Києву.
Своєю чергою Україна зобов'язується робити внесок у безпеку партнерів, продовжувати впроваджувати реформи, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.
Також повинні впроваджуватися оборонні реформи й модернізація, зокрема шляхом посилення демократичного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості держави.
На основі цієї Декларації будуть укладатися відповідні договори про гарантії безпеки з різними країнами. Як пояснив керівник ОП Андрій Єрмак, в кожному конкретному випадку є двостороння домовленість, де можна розширити перелік таких гарантій або більш деталізувати.
